Справа № 2 - 4144/10
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
10 червня 2010 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі
головуючого судді Шевченко Т.М.
з участю секретаря Щитюк Н.О.
та адвоката ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ВАТ НАСК «Оранта» та ВАТ «Страхове товариство «Гарантія» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -
в с т а н о в и в:
позивач ОСОБА_2 звернувся у суд з позовом, в якому просить стягнути 25359 грн. матеріальної шкоди та 31000 грн. моральної шкоди, посилаючись на те, що 28.02.2008 р. по Столичному шосе в м. Києві за вини відповідача ОСОБА_3, яка керувала автомобілем «Шевролет» н.з. НОМЕР_1, сталося зіткнення, внаслідок якого був пошкоджений належний позивачу автомобіль «Дачія» н.з. НОМЕР_2.
В судовому засіданні позивач підтримав свої вимоги та просив суд задовольнити позов, зазначивши, що розмір матеріальної шкоди, завданої йому внаслідок ДТП, становить 83038 грн., проте ВАТ СТ «Гарантія» сплатила йому страхове відшкодування, за виключенням 8300 грн. франшизи. Належний позивачу автомобіль був придбаний за рахунок коштів, отриманих ним за умовами договору кредиту, укладеного з ТОВ «ПростоФінанс», тому позивач просить стягнути 10310 грн. втрат по процентам за шість місяців, а також просить стягнути 5800 грн. вартості судової автотехнічної транспортно-трасологічної експертизи. Крім того, позивач зазнав витрат на бензин при виїзді до слідчого та в суд у розмірі 949 грн. Оскільки внаслідок ДТП позивач поніс психологічні страждання, ОСОБА_2 просить стягнути 31000 грн. моральної шкоди.
Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні частково визнала позовні вимоги, зазначивши, що її цивільно-правова відповідальність була застрахована ВАТ НАСК «Оранта», який є належним відповідачем в частині відшкодування матеріальних збитків. Також відповідач заперечувала проти відшкодування моральної шкоди, зазначивши, що під час ДТП позивач не отримав тілесних пошкоджень.
Представник відповідача ВАТ НАСК «Оранта» в судовому засіданні частково визнала вимоги позивача, зазначивши, що цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3 застрахована на підставі договору обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у вигляді полісу № ВА/2879180, за умовами якого ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну становить 35000 грн.
Відповідач ВАТ СТ «Гарантія» в судове засідання не забезпечила явку свого представника, хоча про слухання справи повідомлялася судом.
Вислухавши пояснення учасників процесу та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Автомобіль «Дачія» н.з. НОМЕР_2 належить на праві власності ОСОБА_2 (а.с. 7)
28.02.2008 р. приблизно о 08 год. 45 хв. по Столичному шосе в м. Києві сталося зіткнення між автомобілем «Шеврове» н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_3, автомобілем «Дачія» н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2
Вироком Голосіївського райсуду м. Києва від 05.03.2009 р., зміненим ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 18.05.2009 р., ОСОБА_3 засуджена за ст. 286 ч. 1 КК України та їй призначено покарання у вигляді штрафу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк один рік. (а.с. 21)
Згідно висновку № 00570 від 03.03.2008 р. дослідження спеціаліста -автотоварознавця СПД ФОП – ОСОБА_4, матеріальна шкода, завдана власнику автомобіля «Дачія» н.з. НОМЕР_2 внаслідок його пошкодження при ДТП, становить 60704,64 грн., а ринкова вартість зазначеного автомобіля становить 83038 грн. (а.с. 88)
За умовами договору № 5-2936-3.07 від 22.09.2007 р. добровільного страхування наземного транспорту ВАТ СТ «Гарантія» виплатило 60704,64 грн. страхового відшкодування. (а.с. 82) Позивач ОСОБА_2 просить стягнути 8300 грн. франшизи, що не була йому виплачена за умовами вказаного договору страхування.
Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3 була застрахована на підставі договору обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у вигляді полісу № ВА/2879180, за умовами якого ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну становить 35000 грн. (а.с. 45)
Відповідно до ст. 1166 ч. 1 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ст. 1187 ч. 2 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом іншим об’єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до ст. 1167 ч. 1 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльніcтю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Відповідно до ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов’язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров»ю, майну третьої особи.
За таких підстав, зважаючи на те, що цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3 була застрахована на підставі договору обов’язкового страхування, укладеного з ВАТ НАСК «Оранта», суд вважає необхідним стягнути з ВАТ НАСК «Оранта» на користь ОСОБА_2 8300 грн. страхового відшкодування.
Також в судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_2 сплатив 5800 грн. вартості судової авто технічної транспортно-трасологічної експертизи, які необхідно стягнути з ОСОБА_3, за вини якої сталося зіткнення. (а.с. 15)
Оскільки під час дорожньо-транспортної пригоди належний позивачу автомобіль був пошкоджений та позивач був позбавлений можливості користуватися ТЗ, суд вважає, що з відповідача ОСОБА_3 необхідно стягнути на користь ОСОБА_2 3000 грн. моральної шкоди.
Позовні вимоги ОСОБА_2 про стягнення 10310 грн. втрат по процентам та кредиту за умовами договору кредиту (а.с. 8), укладеного між ним та ТОВ «ПростоФінанс», а також про стягнення 949 грн. витрат позивача на бензин, на думку суду, не підлягають задоволенню, оскільки зазначені витрати не знаходяться у причинно-наслідковому зв’язку із зіткненням.
На підставі ст. 88 ЦПК України також стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 (141+8,50) 149,50 грн. судового збору та 254 грн. витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи.
Керуючись ст. ст. 1166, 1167, 1187, 1194 та 1995 ЦК України, ст. ст. 10, 60, 212 та 213 ЦПК України, суд –
в и р і ш и в:
Позов задовольнити частково.
Стягнути із ЗАТ НАСК «Оранта» на користь ОСОБА_2 8300 грн. страхового відшкодування.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 5800 грн. вартості дослідження, 3000 грн. моральної шкоди, 149,50 грн. судового збору та 254 грн. витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскарженим в апеляційному порядку до Апеляційного суду м. Києва через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.
Суддя