Справа № 2-2613/10

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

              17 червня 2010 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі

головуючого судді                                   Шевченко Т.М.

з участю секретаря                                   Щитюк Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Кредит Європа Банк», третя особа – ОСОБА_3 та ОСОБА_4, про визнання недійсним договору поруки, -

в с т а н о в и в:

позивач ОСОБА_1 звернувся у суд з позовом, в якому просить визнати недійсним договір поруки № 00011-EL-000000001045/П2 від 12.08.2008 р., укладений між ОСОБА_4 та ЗАТ «Кредит Європа Банк», посилаючись на те, що на момент укладення договору поруки поручитель ОСОБА_4 був одружений, проте договір поруки був укладений без згоди дружини.

            В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити позов з вищевказаних підстав.

             Представник відповідача в судовому засіданні не визнала позовні вимоги та заперечувала проти їх задоволення, посилаючись на безпідставність вимог позивача.

             Треті особи – ОСОБА_4 та ОСОБА_3 в судове засідання не з’явився, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся судом.

             Вислухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

             12 серпня 2008 р. між ОСОБА_4 та ЗАТ «Кредит Європа Банк» був укладений договір поруки № 00011-EL-000000001045/П2. Відповідно до п. 2.1.1 вказаного договору порукою за цим договором забезпечується виконання зобов’язань, що випливають з кредитного договору № 00011-EL-000000001045 від 12.08.2008 р., укладеного між ОСОБА_3 та ЗАТ «Кредит Європа Банк». (а.с. 5)

              02.03.1984 р. був укладений шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 (а.с. 8-9)

              У своїй позовній заяві позивач посилається на те, що оскільки на час укладення вищезазначеного договору поруки вона знаходилася у законному шлюбі з поручителем, то при укладенні останнім договору поруки з відповідачем, останньому необхідно було отримати її згоду, а за відсутності такої згоди, на думку позивача, договір поруки є недійсним.  

              Відповідно до ст. 553 ч. 1 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов’язку.

               Відповідно до ч. 1 ст. 65 СК України дружина, чоловік розпоряджаються майном, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, за взаємною згодою.

              Відповідно до ч. 3 ст. 65 СК України для укладення одним із подружжя договорів, які потребують нотаріального посвідчення і (або)державної реєстрації, а також договорів стосовно цінного майна, згода другого з подружжя має бути подана письмово.

             Оскільки договір поруки не є договором щодо розпорядження майном, що є об’єктом права спільної сумісної власності, не створює обов’язків для будь-яких інших осіб, крім сторін за договором, суд вважає, що до даних правовідносин не можна застосовувати ст. 65 СК України, згідно з якою згода подружжя вимагається у разі розпорядження майном, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя.

            За таких підстав, суд вважає, що в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 необхідно відмовити.

            Керуючись ст.ст. 203, 215 та 553 ЦК України, ст. ст. 65 СК України, ст.ст. 10, 60, 212 та 213 ЦПК України, суд –

в и р і ш и в:

            В задоволенні позову ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Кредит Європа Банк», третя особа – ОСОБА_3 та ОСОБА_4, про визнання недійсним договору поруки відмовити.

            Рішення може бути оскарженим до Апеляційного суду м. Києва через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

            Суддя