Справа № 2 - 140/10

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

          02 червня 2010 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі

головуючого судді                                   Шевченко Т.М.

при секретарі                                            Щитюк Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про визнання права власності на нерухоме майно і припинення права на частку у спільному нерухомому майні,

та за зустрічним позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні житловим будинком, виділ часток в натурі та визначення порядку користування житловим будинком, -

в с т а н о в и в:

позивач ОСОБА_1 звернулася у суд з позовом, в якому просить припинити право власності ОСОБА_3 на 13/100 частини домоволодіння АДРЕСА_1 з компенсацією їй 1397,11 грн., припинити право власності ОСОБА_4 на 9/100 частини зазначеного домоволодіння з компенсацією їй 967 грн., припинити право власності ОСОБА_2 на 13/100 частини зазначеного домоволодіння з компенсацією йому 1397,11 грн., а також визнати за нею право власності на 35/100 частини зазначеного домоволодіння, посилаючись на те, що сторони у справі є співвласниками вказаного домоволодіння, проте не находять між собою порозуміння щодо спільного користування житловим будинком.

          В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити позов з вищевказаних підстав.

          Відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в судовому засіданні не визнали позовні вимоги та заперечували проти їх задоволення, звернулися у суд із зустрічним позовом, в якому просять встановити порядок користування домоволодінням АДРЕСА_1, виділивши позивачам за зустрічним позовом у володіння та користування житлові та нежитлові приміщення відповідно розміру їх спільних часток (35/100) у вказаному домоволодінні, що складає 19,81 кв.м від загальної площі житлового будинку (56,6 кв.м), а також виділити позивачам за зустрічним позовом в натурі 35/100 від всього домоволодіння, посилаючись на те, що ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 домовилися про спільне користування приміщеннями житлового будинку.

            У червні 2010 р. ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 надали до суду уточнений позов, в якому просять усунути перешкоди у користуванні зазначеним домоволодінням, зобов’язати ОСОБА_1 усунути такі перешкоди та припинити дії, направлені на створення їм перешкод у користуванні домоволодінням, а також визначити порядок користування домоволодінням, надавши позивачам за зустрічним позовом у володіння та користування приміщення у домоволодінні відповідно до розміру їх спільних часток (35/100), що складає 19,81 кв.м від загальної площі будинку (56,6 кв.м)

              Вислухавши пояснення представників сторін у справі та дослідивши матеріали справи, су встановив наступне.

              ОСОБА_1 належить 21/100 та 15/100 часток домоволодіння АДРЕСА_1 на підставі рішення Голосіївського райсуду м. Києва від 01.12.2007 р. (а.с. 6) Також ОСОБА_1 належить 11/50 частини житлового будинку за вказаною адресою на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого 26.11.2004 р. Другою київською державною нотаріальною конторою. (а.с. 8) Таким чином, ОСОБА_1 належить 65/100 частини домоволодіння.

             ОСОБА_3 належить 13/100 частини вказаного домоволодіння на підставі рішення Московського райсуду м. Києва від 11.01.1985 р. (а.с. 9)

             ОСОБА_5, спадкоємицею якого є ОСОБА_4, є власником 9/100 частини вказаного домоволодіння на підставі рішення Московського райсуду м. Києва від 11.01.1985 р.

              Спірне домоволодіння складається з одного житлового будинку під літ. „Б”, який має дві житлові кімнати загальною площею 26 кв.м, з них одна кімната житловою площею 10,8 кв.м, друга 15,2 кв.м. (а.с. 39)

              Згідно висновку № 1750/1751/1752 судової будівельно-технічної експертизи, складеного 09.03.2010 р. експертом Київського НДІСЕ Гучко О.В., ринкова вартість будинковолодіння по вул. Профінтерна, 14 в м. Києві на час складання висновку становить 1105175 грн. Виділити в натурі 35/100 часток зазначеного будинковолодіння, власниками якого є ОСОБА_7, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, відповідно до вимог нормативної документації в галузі будівництва не вбачається можливим. В грошовому еквіваленті 35/100 часток вказаного будинковолодіння становить 386811 грн. Виділити в натурі 9/100 часток будинковолодіння, власником яких є ОСОБА_4, - не вбачаться можливим, в грошовому еквіваленті вартість 9/100 часток становить 99465 грн. Виділити в натурі 13/100 часток, власником яких є ОСОБА_7, - не вбачається можливим, в грошовому еквіваленті 13/100 часток становить 143673 грн. Виділити в натурі 13/100 часток, власником яких є ОСОБА_3, - не вбачається можливим, в грошовому еквіваленті 13/100 часток становить 143673 грн.

             Відповідно до ст. 365 ЦК України право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо така частка є незначною і не може бути виділена в натурі; річ є неподільною; спільне володіння і користування майном є неможливим; таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім’ї. При цьому, суд постановляє рішення про припинення права особи на частку у спільному майні за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.

              Оскільки ОСОБА_1 не виконала умову попереднього внесення вартості частки відповідачів на депозитний рахунок суду, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 не підлягають задоволенню.

           Відповідно до ст. 319 ч. 1 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

           Відповідно до ст. 321 ч. 1 ЦК України право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

            Згідно ст. 391 ч. 1 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

           З матеріалів справи вбачається, що 11.03.2009 р. ОСОБА_3 зверталася до Голосіївського РУ ГУ МВС України в м. Києві із заявою про усунення перешкод у користуванні житловим будинком, за наслідками розгляду якої рекомендовано звернутися до суду для вирішення цивільно-правових правовідносин.  

           Оскільки ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є співвласниками зазначеного будинковолодіння, суд вважає, що їх зустрічні позовні вимоги підлягають задоволенню в частині усунення перешкод у користуванні житловим будинком.      

           Разом з тим, оскільки житловий будинок має лише дві житлові кімнати площею 15,2 кв.м та 10,8 кв.м, суд вважає, що виділення позивачам за зустрічним позовом будь-якої житлової кімнати призведе до порушення майнових прав ОСОБА_1,  а тому суд вважає, що в задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про визначення порядку користування житловим будинком необхідно відмовити.

            На підставі ст. 88 ЦПК України стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_7 8,50 грн. судового збору та 37 грн. витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи.

           Керуючись ст.ст. 319, 321, 391 та 365 ЦК України, ст.ст. 10, 60, 212 та 213 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

             В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про визнання права власності на нерухоме майно і припинення права на частку у спільному нерухомому майні – відмовити.

           Зустрічний позов ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні житловим будинком, виділ часток в натурі та визначення порядку користування житловим будинком задовольнити частково.

             Зобов’язати ОСОБА_1 усунути ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 перешкоди у користуванні будинковолодінням АДРЕСА_1.

            В іншій частині зустрічних позовних вимог відмовити.

            Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_7 8,50 грн. судового збору та 37 грн. витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи.

            Рішення може бути оскарженим в апеляційному порядку до Апеляційного суду м. Києва через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

            Суддя