Справа № 1- 225/10
В И Р О К
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 липня 2010 року м. Ніжин
Ніжинський міськрайсуд Чернігівської області
в складі: головуючого судді Бережняка В.Д.
при секретарі Полторацькій В.М.
за участю прокурора Данченко О.М.
захисника ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Ніжині кримінальну справу про обвинувачення:
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Ніжин Чернігівської області, українця, громадянина України, маючого середню-спеціальну освіту, не працюючого, не одруженого, раніше не судимого, проживаючого в АДРЕСА_1, за ч.2 ст. 187, ч.1 ст. 304 КК України,
неповнолітнього ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця м. Ніжин Чернігівської області, громадянина України, українця, маючого неповну середню освіту, не одруженого, учня 11 класу Ніжинської ЗОШ № 4, раніше не судимого, проживаючого в АДРЕСА_2, за ч.2 ст. 187 КК України,-
в с т а н о в и в:
11.04.2010 року, близько 23.55 години, підсудний ОСОБА_2 знаходячись в районі кафе “Кока-Кола”, що по вул. Незалежності, м.Ніжина, зустрівшись з неповнолітнім підсудним ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, достовірно знаючи про те, що останній являється неповнолітнім, запропонував йому вчинити напад на незнайому жінку та відкрито, шляхом ривка викрасти у неї жіночу сумочку, при цьому усвідомлюючи суспільну небезпеку своїх діянь, що потерпіла особа може впасти та отримати тілесні ушкодження. В подальшому доводячи свої злочинні наміри до кінця підсудний ОСОБА_2 спільно з неповнолітнім підсудним ОСОБА_3 підбігли до ОСОБА_4 та вчинили на неї напад, під час якого підсудний ОСОБА_2 відкрито, шляхом ривка, заволодів у ОСОБА_4 належною їй сумочкою із штучної шкіри чорного кольору розміром 30 х 40 см., вартістю 56 грн., в якій на той час знаходились її особисті речі, зокрема: мобільний телефон марки “Нокіа-6030” Imel-353/929/011/323/659 вартістю 192 грн. в якому містилася сім-карта мобільного оператора “Київстар” вартістю 4 грн. із залишком на рахунку 23 грн., гаманець жіночий з натуральної шкіри чорного кольору вартістю 24 грн. в якому знаходились гроші в сумі 7 грн., металевий термос ємкістю 300 гр. вартістю 26 грн. 68 коп. та 4 ключі від врізного замка на суму 31 грн. 60 коп. а всього на загальну суму 334 грн. 28 коп. Під час нападу потерпіла від ривка не втрималась на ногах та впала на асфальтне покриття і отримала ушкодження в області правого колінного суглобу та гомілки.
В подальшому підсудний ОСОБА_2 утримуючи при собі відкрито викрадене майно разом із неповнолітнім підсудним ОСОБА_3 з місця скоєння злочину зникли, чим ОСОБА_2 втягнув неповнолітнього ОСОБА_3 в злочинну діяльність.
Підсудний ОСОБА_2 та неповнолітній підсудний ОСОБА_3 повністю визнали себе винними в пред”явленому обвинуваченні і підтвердили обставини злочину викладені в обвинувальному висновку. В скоєному розкаялись.
С уд вважає, що вина підсудних ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в пред”явленому обвинуваченні крім визнання ними повністю своєї вини, підтверджується поясненнями потерпілої ОСОБА_4, яка в суді пояснила, що повертаючись додому у вечірній час 11 квітня 2010 року до неї підбіг раніше незнайомий ОСОБА_2 який вирвав з її рук сумочку при цьому вона впала і забила ногу. В сумці знаходились документи, гроші, мобільний телефон, термос.
Висновок товарознавчої експертизи підтверджує, що вартість викрадених речей належних ОСОБА_4 становить 334 грн. 28 коп. (л.с. 54), а матеріали судово-медичної експертизи вказують, що ОСОБА_4 при падінні отримала ушкодження у вигляді забою правого колінного суглобу та гомілки , обширного підшкірного крововиливу, що відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, які потягли за собою короткочасний розлад здоров”я (л.с. 45-46).
Аналізуючи докази, суд вважає, що органами досудового слідства дії підсудного ОСОБА_2 по даній справі вірно кваліфіковані за ч.2 ст.187 КК України, як напад з метою заволодіння чужим майном, що належить ОСОБА_4, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров”я, вчинений за попередньою змовою групою осіб.
В ході розгляду справи державний обвинувач виніс постанову про зміну обвинувачення відносно підсуднього ОСОБА_5 в частині кваліфікації його дій по ст. 304 КК України оскільки органи слідства не вказали частину даної статті і вважав, що дії ОСОБА_5 слід кваліфікувати по ч.1 ст. 304 КК України. Суд також вважає вірною кваліфікацію дій підсудного за ч.1 ст. 304 КК України, як втягнення неповнолітнього ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_4 у злочинну діяльність.
Суд також вважає вірною кваліфікацію дій неповнолітнього підсудного ОСОБА_3 за ч.2 ст.187 КК України, як напад з метою заволодіння чужим майном, що належить ОСОБА_4, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров”я, вчинений за попередньою змовою групою осіб.
Вирішуючи питання обрання розміру та міри покарання підсудним, суд враховує:
підсудному ОСОБА_2, обставину, яка пом”якшує покарання, це визнання вини, щире каяття, особу винного, який раніше не вчиняв злочинів і не притягувався до кримінальної відповідальності, його характеризуючі дані, враховує думку потерпілої, яка не наполягає на суровій мірі покарання, а також обставини, які обтяжують покарання це вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб і дійшов висновку про можливість призначення йому покарання нижче, чим передбачено санкцією ч.2 ст.187 КК, визнавши щире каяття, першу судимість та думку потерпілої обставиною, що дає підстави для застосування ст. 69 та 75 КК України з конфіскацією його ј частки майна.
Щодо неповнолітнього підсудного ОСОБА_3 суд враховує обставину, яка пом”якшує відповідальність - це щире каяття, а також враховує позитивні характеристики за місцем проживання і навчання, ту обставину, що злочин вчинив в неповнолітньому віці, раніше не судимий, а також обставини, які обтяжують покарання це вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб і вважає, що йому покарання слід обрати з застосуванням ст. 69 та 75, 104 КК України без конфіскації майна.
Цивільний позов про стягнення моральної шкоди в сумі 1500 грн. заявлений потерпілою ОСОБА_4, суд вважає необхідним задовольнити повністю, оскільки діями підсудніх завдані моральні страждання, її вимоги законні і обґрунтовані. Розмір співрозмірний завданій шкоді.
Суд також вважає, що відповідно до ст. 1179 ЦК України відшкодовувати шкоду має не сам неповнолійтній підсудний ОСОБА_3, а його мати, оскільки останній навчається в школі і не має самостійного заробітку.
На підставі викладеного, керуючись ст. 323, 324 КПК України, суд
з а с у д и в:
визнати винним ОСОБА_2 за ч.2 ст. 187, ч.1 ст. 304 КК України і призначити покарання :
за ч.2 ст.187 КК України з застосуванням ст. 69 КК України - три роки шість місяців позбавлення волі із конфіскацією ј частки особисто йому належного майна;
за ч.1 ст.304 КК України – три роки позбавлення волі;
На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити покарання у вигляді трьох років шість місяців позбавлення волі із конфіскацією ј частки особисто йому належного майна.
В силу ст. 75 КК України звільнити його від відбування покарання з випробуванням встановивши іспитовий строк два роки.
Міру запобіжного заходу ОСОБА_2 сили залишити підписку про невиїздз місця проживання до вступу вироку в законну силу.
Визнати винним ОСОБА_3 за ч.2 ст. 187 КК України і призначити покарання з застосуванням ст. 69 КК України – 3 роки позбавлення волі без конфіскації належного йому майна;.
На підставі ст. 75, 104 КК України звільнити його від відбування покарання з випробуванням встановивши іспитовий строк один рік шість місяців.
Міру запобіжного заходу ОСОБА_3 залишити підписку про невиїзд з місця проживання до вступу вироку в законну силу.
Стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_2 та ОСОБА_6 на користь ОСОБА_4 1500 (одну тисячу п”ятсот) гривень моральної шкоди.
Речові докази – паспорт громадянина України, ідентифікаційний код, посвідчення ветерана праці, пенсійне посвідчення, тимчасову перепустку ВАТ “Київхліб” Київського хлібокомбінату на ім”я ОСОБА_4, мобільний телефон марки “Нокіа-6030” та зв”язка ключів (4 шт.), які передані для зберігання потерпілій ОСОБА_4 - залишити їй.
Вирок може бути оскаржений до Чернігівського апеляційного суду на протязі 15 днів.
Суддя В.Д.Бережняк