Справа № 1-150/2010 р.                                                                                  

В И Р О К

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

        03 серпня 2010 р. Казанківський районний суд Миколаївської області

в складі: головуючого судді -                        Іщенко Х.В.,

при секретарі                                                   Ломазі  Н.О.,

з  участю:

прокурора                                                         Сторожука Р.В., Москалика О.П.,

потерпілої                                                         ОСОБА_1,

підсудного                                                        ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Казанка кримінальну справу по обвинуваченню:

        ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця
м. Кривий Ріг, Дніпропетровської області , громадянина України , освіти середньої, не одруженого, дітей на утриманні малолітніх не маючого, не служившего в Збройних силах України, не працюючого, проживаючого АДРЕСА_1 раніше не судимого ,        

          у вчиненні злочину передбаченого ч.1 ст.122  КК України ,  

В С Т А Н О В И В:

         Суд визнав доведеним, що ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 122 КК України  вчинив умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків передбачених ст. 121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров’я.

         Злочин вчинено за таких обставин.

         02.12.2009 року, біля 16.00 годин, громадянин ОСОБА_3  перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння знаходячись в домоволодінні за адресою АДРЕСА_2 під час сварки виникненної на підставі особистих неприязнених відносин, почав ображати ОСОБА_1  нецензурною лайкою та при цьому наніс їй три удари кулаком лівої руки в область обличчя після чого почав стягувати з дивану ОСОБА_1 наступивши їй ногою на ліву ногу в області колінного суставу, спричинивши  ОСОБА_1 тілесні ушкодження. Згідно висновку судово-медичної експертизи №61/27 від 21.04.2010 року, у ОСОБА_1 малися ушкодження у вигляді закритого перелому обох кісток лівої голені у верхній треті в метафізарній області з задовільним стоянням кістних фрагментів, підшкірної гематоми лівої голені. Вказані ушкодження спричинені в результаті ударної дії будь-якого тупого твердого предмету та могли бути спричинені та в термін та при обставинах вказаних в постанові. По критерію тривалості розладу здоров'я дані ушкодження відносяться до категорії тілесних ушкоджень середньої тяжкості. Завдавши тим самим потерпілій ОСОБА_1 матеріальні збитки на загальну суму 880 гривень. В ході проведення досудового слідства матеріальні збитки потерпілій не відшкодовані.

           В судовому засіданні ОСОБА_2  винним себе  визнав повністю і показав, що 02.12.2009 року біля 8.00 годин він приїхав в смт. Казанка, щоб забрати свій паспорт в паспортному столі Казанківського РВ. Він відразу пішов до своєї куми на ім'я ОСОБА_8 . У неї вдома  він з нею та своєю бувшої співмешканкою ОСОБА_5,  ОСОБА_9, співмешканцем ОСОБА_5  випили біля 2 літрів горілки, поспілкувалися і в процесі розмови йому стало відомо від своїх знайомих про те, що ОСОБА_1 по смт. Казанка розпускає про   нього плітки про його особисте життя. Він будучи в стані алкогольного сп'яніння вирішив піти з нею розібратися, а точніше побити її за це. Потім він  пішов до ОСОБА_1 біля 16.00 годин,  увійшов у її будинок , вхідні двері були відчинені, зайшов у кімнату будинку, де на дивані лежала ОСОБА_1,  підійшов до неї і  нічого їй не пояснюючи наніс три удари кулаком лівої руки в область обличчя, після цього він взяв її за одяг з переду та почав тягти з дивана на пол. При цьому він виражався нецензурною лайкою на її адресу , за те що вона про нього розпускає плітки,  та при цьому він їй наступив на ліву ногу в області колінного сустава і вона почала втрачати свідомість, після чого він відпустив її руку і вона сіла на стілець. Після чого ОСОБА_1 почала руками бити скло у віконній рамі, він в цей час вийшов з будинку на вулицю і на подвір'я він побачив ОСОБА_6, він почав його виганяти з двору і він пішов до ОСОБА_5, присутнім він нічого не розповідав де він був. 03.12.2009 року, він поїхав до себе додому. Потерпіла до нього не зверталась, щоб він їй відшкодував кошти потрачені на лікування.

        Вказані показання підсудного відповідають фактичним обставинам справи та не оспорюються останнім .  

        Висновки  суду про винність  ОСОБА_2  в заподіянні  умисного середньої тяжкості  тілесного ушкодження ОСОБА_1 ґрунтуються на доказах,  безпосередньо досліджених у судовому засіданні, а саме :

        У судовому засіданні потерпіла ОСОБА_1 показала, 02.12.2009 року біля 15.30 годин вона перебувала сама в себе вдома, чоловік її був в цей час був на роботі. До будинку зайшов ОСОБА_2, якого вона знає , оскільки він раніше мешкав по сусідству від них. Він зайшовши до приміщення кімнати де вона знаходилася та лежала на дивані  і відпочивала та дивилася телевізор. ОСОБА_2 був у нетверезому стані , вона була у тверезому стані. Він підійшов до дивана і нічого їй не  пояснюючи наніс їй удар кулаком руки в область обличчя три рази, після чого він її взяв за одяг руками з переду та почав тягти з дивана на пол. Він при цьому виражався на її адресу нецензурною лайкою та прид’являв до неї претензії по поводу якоїсь лопати. При цьому він їй наступив на ліву ногу в області колінного сустава, від різкого болю вона  почала втрачати свідомість. При цьому вона лівою рукою почала розбивати віконне скло у вікні , щоб тим самим звернути кого не будь увагу з вулицю . Після  вона втратила свідомість. Через деякий час вона прийшла до тями,  оскільки її чоловік її обливав водою і вона побачила що поруч знаходяться працівники міліції і приїхали швидка допомога і її оглянув лікар. Через декілька днів у неї почала пухнути ліва нога і її чоловік завіс її в лікарню, їй зробили рентген знімок та виявили трищіну в коліному суставі лівої ноги. Вона на стаціонарі пролікувалася 10 днів в Казанківський ЦРЛ. Після чого вона лікувалася амбулаторно біля 3 місяців , оскільки їй наклали гіпс. Вона на своє лікування затратила біля 880 гривень. На даний час вона продовжує лікуватися амбулаторно. До цього часу їй ОСОБА_2   матеріальних збитків не відшкодовував. Крім того, що ОСОБА_2 травмував їй ліву ногу, він їй вибив зуби на нижній щелепі. Два роки назад вона в співмешканки ОСОБА_2 брала лопату, щоб викопати на городі буряк, після чого їй вона віддала дану лопату.  Вона до нього не зверталась, щоб він їй відшкодував кошти потрачені на  її лікування.

        У судовому засіданні свідок: ОСОБА_7 показав, що   02.12.2009 року, біля 8.00 годин, до них у двір зайшов ОСОБА_2, який раніше Співмешкав з їхньою сусідкою і він попросився зайти у гості, однак він його не впустив і він пішов. Потім він пішов на роботу. Та коли біля 18.00 годин він прийшов додому і зайшов у двір , почув, що у будинку кричить його дружина ОСОБА_1, вона звала  його на допомогу і в цей момент він побачив, що розбилось скло у віконній рамі їхнього будинку. В цей момент з будинку вийшов ОСОБА_2 Він запитав у ОСОБА_2,     що він робить у нього в будинку ОСОБА_2, нічого не пояснюючи вийшов з двору та пішов у двір до ОСОБА_5 Коли він зайшов у кімнату будинку то побачив, що у кутку лежала на підлозі його дружина, вона на могла встати так як жалілася на
біль у лівій нозі. Він її поклав на диван і пішов викликати міліцію. Через декілька
днів у дружини почала пухнути ліва нога і він завіс  дружину в лікарню. Жінці
зробили рентген знімок та виявили трищіну в коліному суставі лівої ноги. Вона на
стаціонарі пролікувалася 10 днів в Казанківський ЦРЛ. Після чого вона лікувалася
амбулаторно біля 3 місяців так як їй наклали гіпс. Він тільки своїх коштів на лікування дружини давав 600 грн.

           У судовому засіданні свідок ОСОБА_5 показала, що 02.12.2009 року до них прийшов в гості біля 15.00 годин ОСОБА_2, бувший її співмешканець, у її співмешканця Ігоря був день народження, вони сіли вечеряти, при цьому вони вживали спиртні напої. ОСОБА_2 випив багато горілки та був в стані алкогольного сп'яніння. Вона пішла відпочивати і не бачила, як ОСОБА_2, вийшов з будинку. В якийсь момент вона вийшла на вулицю та почула що сусід її ОСОБА_6, чоловік ОСОБА_1, кричав на ОСОБА_2, щоб він не чіпав його дружину і що він викличе міліцію. Потім ОСОБА_2 знову прийшов  до них додому, він їм не розповідав де він був та що робив. Приїхали працівники міліції, від яких їй стало відомо, що ОСОБА_2 побив її сусідку ОСОБА_1 Після цього вона ходила провідувала сусідку , оскільки у неї була зломана ліва нога.

           Також вина підсудного ОСОБА_2 підтверджується доказами, які були досліджені  під час судового слідства, а саме :

1.     Протоколом огляду місця події від 02.12.2009 року, з якого видно, що об'єктом
огляду є територія АДРЕСА_2 Територія домоволодіння огороджена по периметру металевою огорожею,
виготовленою із секцій металевого кута та сіткою, заввишки 1,50 м. Прохід до
подвір'я здійснюється через металеві ворота та металеву хвіртку, пофарбовану у
блакитний колір. На території домоволодіння розташовані будівлі жилого будинку,
та   господарчі   будівлі.   Жилий   будинок     одноповерховий,   критий   шифером, вибудований із глиняної цегли «сават», стіни вибілені у білий колір, має розмір 6 на 8 м. Під час огляду виявлено, що одне із вікон ( яке складається із п'яти секцій) має пошкодження у вигляді розбиття двох секцій однорядного скла розміром 20 на 30 см. На землі на ділянці під стіною будинку під вікном виявлено осип скла  прозорого,   шматків  різного розміру  / а.с. 8 /;

2.       Висновком судово медичної експертизи № 61 /27 від 21.04.20120 року, з якого видно, що у ОСОБА_1 малися ушкодження у вигляді закритого перелому обох кісток лівої голені у верхній третині в метаморфозній області з задовільним стогнієм кістних фрагментів, підкіжної гематоми лівої голені. По критерію тривалості розладу здоров'я дані ушкодження відносяться до категорії тілесних ушкоджень   середньої тяжкості  /а.с. 23 – 26 /;

3.        Цивільний позов ОСОБА_1 про стягнення з ОСОБА_2 матеріальної шкоди в сумі 880 грн.( а.с. 79 ).

        Виходячи з вищевикладеного суд приходить до висновку , що вчинене ОСОБА_2   вірно кваліфіковано органами досудового слідства за ч. 1 ст. 122 КК України, як умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження , яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 цього Кодексу, але таке що спричинило тривалий розлад здоров'я .

         Обставини, які пом’якшують покарання підсудної ОСОБА_2   судом визнано щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину .  

        Обставини, які обтяжують покарання підсудному ОСОБА_2   судом визнано вчинення  злочину в стані алкогольного сп’яніння .

         Цивільний позов потерпілої ОСОБА_1 в частині відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 880 грн. по факту умисного середньої тяжкості тілесного ушкодження, тобто умисне ушкодження , яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 цього Кодексу, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я  задовольнити повністю, оскільки підсудний визнає цю суму, зазначену потерпілою в цивільних позовах .

       Згідно ч. 1 ст. 1166 , ч. 1 ст. 1190 ЦК України майнова шкода, завдана  неправомірними діями  фізичній особі, відшкодовується  в повному обсязі  особою, яка її завдала, якщо вона не доведе, що шкоду завдано не з її вини.

          При призначенні покарання ОСОБА_2 суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, враховує також особу винного,  обставини, при яких було вчинено злочин і вважає необхідним й достатнім для його (ОСОБА_2.) виправлення призначити покарання у виді  позбавлення волі.  

         При  призначенні  покарання ОСОБА_2  суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, його позитивну характеристику  з місця проживання ,  те, що він  раніше не судимий,  що він в судовому засіданні попросив вибачення у  потерпілої і  що хочя підсудний  не відшкодував потерпілій спричинені збитки, однак пообіцяв їх повернути протягом місяця, позицію потерпілої і державного обвинувача,  суд   приходить  до висновку  про  можливість  виправлення  підсудного  без  відбуття  покарання,  а  тому  на  підставі  ст. 75 КК  України ОСОБА_2    підлягає  звільненню  від  відбуття   покарання  з  випробуванням та з покладенням на останього  обов'язків передбачених п. п. 2, 3, 4 ч. 1 ст. 76 КК України.        

    Керуючись ст.ст. 323-324 КПК  України, суд,

З А С У Д И В :

    ОСОБА_2   визнати винним  у скоєнні  злочину , передбаченого ч. 1 ст.  122 КК України і   призначити  - 2  ( два )  роки обмеження  волі  .

    На підставі ст. 75 КК України  звільнити ОСОБА_2   від  відбування  призначеного   покарання у виді позбавлення волі з  випробуванням  тривалістю 1 (один) рік.

    Покласти  на  засудженого  ОСОБА_2   відповідно до   вимог ст. 76 КК України обов'язок не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції та повідомляти на  протязі  іспитового  строку  орган  кримінально-виконавчої  системи  про  зміну  місця  проживання, роботи.  

Цивільний позов ОСОБА_1  про відшкодування матеріальних збитків задовільнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2  на користь ОСОБА_1    880 ( вісімсот вісімдесят )  грн. в рахунок відшкодування майнової шкоди .

    Міру запобіжного заходу щодо засудженого ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили залишити без змін - підписка про невиїзд.  

    На вирок  може  бути  подана  апеляція  до Апеляційного  суду  Миколаївської області через  Казанківський районний суд  Миколаївської області  протягом  п'ятнадцяти  діб з моменту  його  проголошення.

Суддя: