Справа  № 1-145/2010 р.                                                                                  

В И Р О К

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

09 липня 2010 р. Казанківський  районний суд  Миколаївської  області

в складі: головуючого  судді    Іщенко Х.В.,

при секретарі                             Ломазі Н.О.,

з  участю:

прокурора                                   Сторожука  Р.В.,

потерпілої                                   ОСОБА_1,  

захисника                                    ОСОБА_2,  

підсудної                                     ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому  судовому  засіданні  в  смт. Казанка кримінальну  справу  по обвинуваченню:

      ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки с. Володимирівка, Казанківського району, Миколаївської області, громадянки України, освіти середньої, не одруженої, не працюючої, не маючої на утриманні дітей, раніше не судимої, мешкаючої : АДРЕСА_1

     у вчинені злочину передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України ,  

В С Т А Н О В И В :

    Суд визнав доведеним, що ОСОБА_3 вчинила таємне викрадення чужого майна ( крадіжка ).

    Злочин вчинено за таких обставин.

     З грудня місяця 2009 року по 02.02.2010 року  ОСОБА_3 працюючи різноробочою неофіційно в магазині, котрий належить на правах приватної власності  ОСОБА_1 за адресою : с. Володимирівка, вул Радянська , 209, перебуваючи в приміщення вказаного магазину щляхом вільного доступу, таємно поступово викрадала гроші та товарно-матеріальні цінності, при цьому викраденими грошима та матеріальними цінностями розпорядилась за власним розсудом.

Згідно проведеної ревізії від 22.12.2009 року недостача ТМЦ в магазині ОСОБА_1 в с. Володимирівка склала 1 тисяча 367 гривень 60 копійок.

Згідно проведеної ревізії від 02.02.2010 року недостача ТМЦ в магазині ОСОБА_1 в с, Володимирівка склала 10 тисяч 578 гривень 33 копійок.

Згідно проведеної ревізії від 09.03.2010 року недостача ТМЦ в магазині ОСОБА_1 в с. Володимирівка склала 3 тисячі 725 гривень 10 копійок.

Своїми умисними злочинними діями ОСОБА_3 завдала ОСОБА_1 матеріальний збиток на загальну суму 15 тисяч 671 гривня 03 копійок.

В ході проведення досудового слідства матеріальні збитки  ОСОБА_1 не відшкодовані.

При розгляді справи в суді підсудна ОСОБА_3  щиро каючись винною себе визнала повністю і показала, що в їхньому селі по вулиці Радянській є магазин який належить на правах приватної власності  ОСОБА_1, інколи вона приходила до даного магазину та прохала продавців, щоб вони дали їй в борг продукти харчування та з дозволу  ОСОБА_1 вони їй відпускали продукти харчування в борг, після чого у мене накопилося боргу більш як на 1500 гривень. У зв'язку з цим вона пішла до  ОСОБА_1 та попрохала її взяти її на роботу так як борг їй нема чим повернути, на що вона погодилася.  23.02.2009 року вона влаштувалась на роботу, не офіційно прибиральницею в магазин, який розташований в АДРЕСА_2.  Пропрацювала вона в даному магазині до 07.03.2010 року. Працювала вона кожного дня із 16-17:00 години.Так в грудні місяці 2009 року в неї в сім'ї настали скрутні дні, це виражалось в тім , що не було в сім'ї грошей щоб придбати продукти харчування і одяг. Тому у неї виник умисел   викрасти продукти харчування. Вона коли приходила на робоче місце то купувала за власні кошти  маргарин,  крупи чи ковбасу.  Дані продукти харчування вона клала в поліетиленову сумку та після сідала на стілець чи починала прибирати, вичікуючи доки продавець ОСОБА_5 вийде із магазину . Потім вона швидко йшла до кладової    де починала    здійснювати крадіжку продукт харчування, а саме: брала вона томатну пасту в баночка по 300-500 мл., майонез у баночках, масло рафіноване оливкове, крупи, рис, гречку, консерви рибні «Скумбрія», порошок «Дакс». Кожного разу  вона брала дані продукти харчування  по одному екземпляру, щоб не було помітно та клала їх до своєї сумки, де вже перед цим були куплені за власні кошти інші продукти харчування. Після цього по закінчена робочого дня вона брала свою сумку та йшла із нею додому , інколи бували випадки, коли до магазину приходив її син ОСОБА_6 і вона йому віддавала, сумку із викраленим. Із даною сумкою її син йшов додому. Здійснювала крадіжку вона вказаним вище способом кожного дня. Викрала вона продуктів харчування десь на загальну суму 1500 ( тисяча п'ятсот) гривень.  Вона здійснювала крадіжку  десь на суму 50-70 грн. В кінці лютого на початку березня місяця 2010 року коли їй понадобились гроші , то в неї виник умисел здійснити крадіжку 50(п'ятдесяти) гривень однією купюрою із каси в магазині і через декілька днів поїхала до смт. Казанка в Казанківську ЦРЛ на обстеження де витратила дані гроші. Так з 01 по 05.03.2010 року вона знов викрала каси того ж самого магазину 150(сто п'ятдесят) гривень, десь 7 сім купюр по 20 гри. одна купюра І0 (десять) гривень, котрі витратила в іншому магазині який належні ОСОБА_7 і знаходиться в поруч із будинком культури. 07.03.2010 року вона знову викрала із каси гроші в сумі 270 (двісті сімдесят) гривень, купюрами одна І00 (сто) грн.. і вісі 20(двадцяток), та одна І0 (десятка) грн. Із даної суми грошей вона заплатила 250 (двісті п'ятдесят) гривень юристу Дзюба Таїсії Павлівні   в смт. Казанка вулиці Аненко, двадцять гривень заплатила за дорогу. Після цього їй власниками магазину ОСОБА_1 було показано відеозапис, де вона здійснювала крадіжку грошей в сумі 270 (двісті сімдесят) грн. І після цього вони її звільнили. В даному магазині у неї  був борг 200-300 грн. Дану суму грошей вона відала в лютому - березні місяці 2010 року із грошей в сумі 1360 грн., котрі їй віддав  ОСОБА_8. Дані гроші він їй віддав, оскільки колись вона працювала в їхньому підприємстві і цей борг по заробітній платі.

      Вказані показання підсудної ОСОБА_3 відповідають фактичним обставинам справи і не оспорюються останньою.

      При розгляді справи в суді потерпіла ОСОБА_1 пояснила, що вона є приватним підприємцем та має магазини в с. Володимирівка та с. Олександрівка, Казанківського району Миколаївської області. В данних магазинах вона реалізує продукти харчування, тютюнові вироби , алкогольні напої а також промислові товари. В магазині с. Володимирівна продавцями працювали  ОСОБА_5  і ОСОБА_9. За час своєї роботи продавцями у них ніколи не було недостачі товарно - матеріальних цінностей та грошей, не дивлячись на те, що ревізії вони проводили не менше, як  один раз в місяць, або один раз у два місяця. Реалізуючи товар у сільській місцевості продавці з нашої згоди давали мешканцям села товар у борг, а потім ці люди розраховувалися за куплений товар грошима. В нашому селі проживає  ОСОБА_4, яка також брала у магазині продукти харчування у борі; даного боргу у неї накопичилося більше як на 1500 (одну тисячу п'ятсот) гривень. В лютому місяці 2009 року ОСОБА_3 звернулася до неї з проханням про те, що вона ніде не робить і не в змозі віддати борг, а тому просить, щоб вона її взяла на роботи і вона відробить ці кошти. Вона дану жінку пожаліла так як вона живе без чоловіка виховує неповнолітнього сина та порадившись з чоловіком погодилися, щоб вона працювала у них в магазині  прибиральницею , а також коли привозили товар, допомагала розвантажувати його. З 23 лютого 2009 року  ОСОБА_3 почала працювати, маючи вільний доступ до товару, який знаходився торгівельному залі та у побутовому приміщенні. В грудні 2009 року в магазині с. Володимирівна була проведена ревізія і виявлено нестачу товарно - матеріальних цінностей у продавця  ОСОБА_5 на суму  367, 6 гривень. Остання стала заперечувати про те, що вона не може допустити таку недостачу , вона їй, повірила так як вона у них працює з листопада 2005 року і такого ніколи не було. В цей же час продавці магазину помітили, що ОСОБА_3 стала розраховуватися грошима за борг і на момент проведення ревізії майже розрахувалася з боргом, який у неї був та стала купувати продукти харчування в магазині за гроші. Це у них всіх визвала підозру, бо вона не мала ніякого іншого доходу. 02.02.2010 року в магазині який розташований в с. Володимирівна було проведено ревізію і виявлено нестачу товарно матеріальних цінностей на суму 10 578, 33 гривень. Продавці магазину не погоджувалися з даною нестачею і вони вирішили через два тижні зробити контрольну ревізію, а за цей час ретельно перевірити приход та розхід товару. Крім всього, для контролю її чоловік 07.03.2010 року встановив в торговому залі відеокамеру. В цей час в магазин працювала продавець  ОСОБА_5 і ми домовилися, що вона на протязі дня буде виходити з торгівельного залу. 07.03.2010 року ми ввечері подивилися відеозапис та побачили , як  ОСОБА_3 в  16 годині ( ОСОБА_5 в цей час вийшла з торгівельного залу) виходить господарчого приміщення магазину та підходить до каси в торгівельному залі , підходить до  каси і  вибирає купюри грошей з каси  і перераховує їх. Тоді нам стала відомо, звідки у нас стала така нестача товару та грошей. 08.03.2010 року вона запросила ОСОБА_3 до магазину і після перегляду відеозапису вона зізналася, що на протязі тривалого часу вона викрадала з магазину товар та кошти. Після чого ОСОБА_3 пообіцяла повернути кошти, але так їх і не повернула.

        При розгляді справи в суді свідок ОСОБА_10  пояснила, що вона

23 листопада та по даний час вона працює в магазині у подружжя  ОСОБА_1 продавцем,  зі згоди власників ми відпускаємо продукти мешканцям села в борг . До грудня  2009 року працювала з продавцем на пару з ОСОБА_11. З 22 грудня 2009 року вона стала працювати з продавцем ОСОБА_12, тоді було проведена ревізія і було виявлено нестачу товарно - матеріальих цінностей на суму 1367 гривень 06 копійок,  в наслідок чого вони були дуже здивовані тому, що ні вона ні  ОСОБА_11 не могли допустити такої нестачі. В лютому до магазину прийшла працювати  ОСОБА_3, так як у неї в данному магазині був борг і їй не було чим віддати, вона попрохала господині взятий її на роботу. ОСОБА_3 працювала неофіційно, також вона мала вільний доступ до товару, який знаходиться в торгівельному залі і в підсобному приміщенні. Час від часу ми з  ОСОБА_12 стали помічати, що ОСОБА_3 почала розраховуватися з боргами та стала купувати товар в магазині за кошти, з даними підозрами ми поділилися з власником магазину. 02.02.2010 року в магазині ПП «Іноземцева» було проведено ревізію, в ході якої було виявлено нестачу ТМЦ на суму 10 578 гривень 33 копійки. Вона з данною нестачею не погоджувалась, оскільки за такий короткий період допустити таку недостачу не реально.  07.03.2010 року встановили в торгівельному залі відеокамеру коли в ньому нікого не буде, з метою щоб ОСОБА_13 залишилася одна. Так, 07.03.2010 році відеокамера зафіксувала, коли вона вийшла на двір , ОСОБА_3 вийшла з підсобного приміщення, підійшла до каси, відкрила ухлядку де знаходилися гроші та стала їх звідки братии, взявши гроші вона їх перерахувала та почала знову працювати. 08.03.2010 році ОСОБА_3 запросили до магазину та показали їй віднеозапис, як вона викрада кошти. Після чого вона їм зізналася, що вона з осені на її зміні викрадала гроші та продукти харчування. 09.03.201 року вони в магазині зробили ревізію та виявили несачу ТМЦ на суму 3725 гривень 10 копійок.

      При розгляді справи в суді свідок  ОСОБА_14, показала, що 22.12.2010 року близько девятої години до неї звернулася ОСОБА_1 з проханням бути присутньою при ревізії в магазині, на що погодилася та вони всі цілий день робили дану ревізії. Також вона зала, що у магазині працює прибиральницею  ОСОБА_4 . 02.02.2010 року вона знову була запрошена бути присутньою під час ревізії, де вони порахували продукти харчування та господарчі товари.09.03.2010 року в даному магазині знову була проведена ревізія.  ОСОБА_15 увімкнув телевізор та показав мені відеозапис з тим , як  ОСОБА_3 викрадала кошти з каси магазину. Після чого вони їй пояснили, чому в магазині вони так часто роблять ревізію та що у них велика недостача коштів.

       При розгляді справи в суді  ОСОБА_15, показав, що на даний час він є приватним підприємцем разом дружиною  ОСОБА_16, оскільки вони тримають два-магазини в Володямирівка та в с. Олександрівка, Казанківського району, Миколаївської області. В даних магазинах вони реалізуємо продукти харчування та промислові товари. Так як у сільській місцевості коштів обмаль та ми часто відпускаємо в бог мешканцям нашого села та села Олександрівка ,про що продавець робить відповідні записи журнал. Також додам що в нашому магазині в богр брала  ОСОБА_4 та розраховувалась вона за даний товар, а саме за продукти харчуванні невчасно, в наслідок чого у неї накопичився борг у сумі більше 1500 (однієї тися . п'ятсот)   гривень. Одного дня до нього підійшла йоге дружина та повідомила йому що до неї приходила  ОСОБА_3 та сказала її про те, що вона не в змозі заплатити даний борг за продукти харчування та попрохала мою дружину, щоб у нас відпрацювати даний борг у сумі 1500 гривень. Після чого вони з дружиною порадилися та вирішили, щоб ОСОБА_13 відробила бог шляхом прибирання приміщення магазину та його території, а також коли це необхідні допомагати розвантажувати привезений товар. ОСОБА_3 працюючи магазині мала доступ до товару і в торгівельну залу та в підсобному приміщенні грудні місяці 2009 року ми провели ревізію в магазині який розташований, в с. Володиирівка і у продавців ОСОБА_17   виялено нестачу товарно - матеріальних цінностей на суму 1367, 6 гривень. До цього ОСОБА_17 працювала у нас працювала з 2004 року і у неї ніколи не було нестачі. Після цього всі і помітили, що ОСОБА_4 стала віддавати борг грошима, а також  за гроші купувати товар в магазині. В борг вона товар не брала. 02.02.2010 року в цьому магазині  була проведена ревізія та виявлено нестачу на суму 10 578 (десять тисяч п'ятсот сімдесят вісім) гривень та 33 копійки. На цей час в магазині працювали продавцями  ОСОБА_18 та  ОСОБА_17, вони з даною нестачею грошей не погоджувались та і він і дружина їм довіряли . Після чого вони більшь ретельно почали звертати увагу на  ОСОБА_4 , вони помітили, що вона почала купувати продукти харчування на суму не менше   100 (сто) гривень, та враховуючи на те, що вона ні де не працювала і ми їй гроші не виплачували , оскільки вона не відпрацювала борг. 07.03.2010 рою відеокамера зафіксувала, як ОСОБА_4 коли продавця не було торгівельному залі вийшла з підсобного приміщення та підійшла до каси і стала спокійно забирати з каси гроші, а саме купюри вибирала а не підряд брала їх перерахувавши і поклала їх до кишені.  08.03.2010 року вони запросили ОСОБА_3 , включили  відеозапис, потім ОСОБА_3 зізналася, що вона на протязі часу скоювала крадіжку  товару і грошей. Після чого написала розписку, що поверне 10 000 гривень, але вона даний борг не повернула. Загальна сума збитків який спричинила  ОСОБА_3 становить 15 671 (п'ятнадцять тисяч шістсот сімдесят одна) гривня 03 копійки.

     Також вина підсудної ОСОБА_3 підтверджується доказами, які були досліджені  під час судового слідства, а саме :  

1.     Ревізія від 22.12.2009 року, з якої вбачається, що згідно проведеної ревізії від 22.12.2009 року недостача ТМЦ в магазині ОСОБА_1 в с. Володимирівка склала 1 тисяча 367 гривень 60 копійок  /а.с. 16-34  / ;

2.     Ревізією від 02.02.2010 року , з якої вбачається, що згідно  проведеної ревізії від 02.02.2010 року недостача ТМЦ в магазині ОСОБА_1 в с. Володимирівка склала 10 тисяч 578 гривень 33 копійок  /а.с. 35 - 52    / ;

3.     Ревізією від 09.03.2010 року , з якої вбачається, що згідно   проведеної ревізії від 09.03.2010 року недостача ТМЦ в магазині ОСОБА_1 в с. Володимирівка склала 3 тисячі 725 гривень 10 копійок  /а.с.   53 - 70   / .

          4.       Протоколами допиту свідків ОСОБА_15 від 05.06.2010 р. / а.с. 96 /, ОСОБА_19  від  05.06.2009 р. / а.с. 97/  і  ОСОБА_14 від 05.06.2009 р. / а.с. 98 /.

    Вчинене ОСОБА_3   суд кваліфікує за ч. 1 ст. 185 КК України , як таємне викрадення чужого майна ( крадіжка ).

    Обставини, які пом’якшують покарання підсудної ОСОБА_3 суд визнає її щире каяття і те, що вона раніше не судима.  

     Згідно ч. 1 ст. 1166 , ч. 1 ст. 1190 ЦК України майнова шкода, завдана спільними неправомірними діями майну фізичної особи, відшкодовується  в повному обсязі  особою, яка її завдала, якщо вона не доведе, що шкоду завдано не з її вини.

    При призначенні покарання підсудної ОСОБА_3, суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого нею злочину, враховує також особу винної, обставини, що пом’якшують покарання, розмір та значимість викраденого майна, позитивну характеристику останньої з місця проживання і вважає призначити  покарання не пов’язане з позбавленням волі .

    Керуючись ст.ст. 323-324  КПК  України, суд

З А С У Д И В :

    ОСОБА_4  визнати винною у скоєні злочину передбаченого ч.1 ст.185 КК  України  і призначити  покарання у вигляді   1  ( одного)  року позбавлення волі   .

На підставі ст. 75 КК України     ОСОБА_4      від  відбування  призначеного  покарання  звільнити з  випробуванням  тривалістю 1 (один)  рік.

Покласти на  засуджену   ОСОБА_4   відповідно  вимог  ст.  76  КК  України  обов’язок  не виїжджати за межі України на постійне проживання  без  дозволу органу кримінально-виконавчої системи; повідомляти на протязі іспитового строку орган кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи ; періодично реєструватись в органах кримінально-виконавчої інспекції.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_4  до набрання вироком законної сили залишити без змін - тримання під вартою.

Цивільний позов ОСОБА_1 про відшкодування матеріальних збитків задовольнити частково.

Стягнути з засудженої ОСОБА_4   на користь ОСОБА_1  15 ( п’ятнадцять ) тисяч грн. 671 ( шістсот сімдесят одна ) грн. в рахунок відшкодування майнової шкоди.

На вирок  може  бути  подана  апеляція  до апеляційного  суду  Миколаївської області через  Казанківський районний суд  Миколаївської області  протягом  п’ятнадцяти  діб з моменту  його  проголошенні.  

     Суддя: