Справа № 1-127/2010 р.
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
15 липня 2010 року. Казанківський районний суд Миколаївської області в складі: головуючого судді - Іщенко Х.В.,
при секретарі Ломазі Н.О.,
з участю прокурора Сторожука Р.В.,
підсудного ОСОБА_1,
потерпілого ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Казанка кримінальну справу по обвинуваченню:
ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Нижній Новгород, Росії, громадянина України, освіти середньої, не одруженого, на утриманні дітей не має, не служивого в Збройних силах України, не працюючого, проживаючого АДРЕСА_1, раніше судимого, але визнаного таким , що не має судимості,
у вчинені злочину передбаченого ч.3 ст.185 КК України
В С Т А Н О В И В:
Суд визнав доведеним, що ОСОБА_1 вчинив таємне викрадення чужого майна, поєднане з проникненням у сховище.
Злочин вчинено за таких обставин.
11.03.2010 року біля 23-ї години ОСОБА_1 таємно шляхом пошкодження вхідних дверей проник до сховища (погребу) ОСОБА_3 , котрий розміщений за адресою: АДРЕСА_2 звідки викрав картоплю в кількості біля 200 кг., ринковою вартістю 5 (п'ять) гривень за 1 кг. Чим завдав ОСОБА_3 матеріріальний збиток на суму біля 1000 гривень. Під час проведення досудового слідства було встановлено, що 29 кг. картоплі повернуто власнику під зберігальну розписку.
У судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 щиро каючись, винним себе визнав повністю і показав, що 11.03.2010 року близько 23 години ночі коли він приїздив з с. Михайлівка де вони з товаришами відпочивали, в нього виник умисел викрасти картоплю у ОСОБА_3, який придбав будинок з нами по сусідстві, та інколи навідується до нього і він знав про те, що в даного громадянина мається картопля він знав , оскільки ОСОБА_3 в грудні місяці привіз її Закарпаття і заніс її до погребу. Так приблизно в 23 години він в літній кухні взяв 1 (один) білий поліетиленовий мішок білого кольору та 1 (одну) сумку різнобарвних кольорів. Прийшовши до будинку сусіда він увійшов у дерев'яну хвіртку, яка була відчинена і пішов до погребу, де навскоси луток мався залізний прут, який був зачинений на замок, який він не чіпав, за даним залізним прутом в ряд стояли дошки та за допомогою рук вдарив по ним та вони розсипалися . Потім він спустився вниз по ступенькам, де були ще одні двері, які були не зачинені , які він руками товкнув і вони впали на підлогу. Після чого він дістав сірники та підсвітив щоб побачити де лежить картопля, побачивши він дістав білий поліетиленовий мішок і набрав повний мішок , закинувши даний мішок на плече виніс його на подвір'я та поставив біля погребу, після чого спустився знову та діставши сумку знову набрав картоплі повну сумку , він також виніс її на подвір'я до погребу. Потім він спустився та поставив двері як вони стояли до цього також дошки які розсипались він зібрав та поставив їх, як вони стояли. Взявши вищезазначений мішок він через подвір'я пішов до будинку ОСОБА_4 і у коридорі будинку він поклав даний мішок з картоплею та пішов знову до будинку ОСОБА_3 забрати сумку. Прийшовши до подвір'я, до погребу він взяв дану сумку та поніс її до будинку та поставив біля мішка у коридорі. На наступний день, вранці він взяв сумку з картоплею та пішов до домоволодіння ОСОБА_5, яка мешкає в АДРЕСА_3 з метою продати картоплю, та коли він прийшов до будинку та погукав дану громадянку то вийшла її дочка ОСОБА_6 , яка йому відповіла що в мати в школі на роботі і він залишив дану сумку з картоплею у них дома та пішов у напрямку до школи , зайшовши він погукав ОСОБА_5, коли вона вийшла , запропонував їй купити у нього картоплю, вона йому сказала, щоб він сказав її дочці, щоб вона винесла 2 (дві) бутилки горілки. Повернувшись до її будинку він знову погукав ОСОБА_6 та сказав, щоб вона забрала картоплю та винесла йому горілки, що остання і зробила. Після чого він близько 16 години цього ж дня знову прийшов до ОСОБА_5 та приніс їй мішок з картоплею та запропонував їй у нього придбати, на що вона погодилася та знову винесла йому 2 (дві) пляшки горілки та дала йому гроші у сумі 11 (одинадцять) гривень на цигарки.
Вказані показання підсудного ОСОБА_1 відповідають фактичним обставинам справи і не оспорюються останнім.
У судовому засіданні потерпілий ОСОБА_3 показав, шо в грудні місяці 2009 року він поїхав на своєму автомобілі марки ВАЗ 2106 до родичів погостювати, а саме у Хмельницьку область в с. Іванівка. Та побувши там деякий час, вони йому з собою дали 4 (чотири) мішка та одну сітку картоплі. Коли він приїздив до с. Новолазарівка, то дану картоплю вирішив занести до свого нежилого АДРЕСА_2, а саме до погребу, який розташований на подвір'ї, так як у його батьків погребу не має. 14.03.2010 року близько 7 години ранку прийшов його батько ОСОБА_7 та повідомив , що на нежилому будинку пошкодженні двері на погребі та зникла картопля. Після чого він повідомив про це міліції. Шкода йому відшкодовано частково, повернуто 29 кг. картоплі..
Також вина підсудного ОСОБА_1 підтверджується доказами, які були досліджені під час судового слідства, а саме:
1. Протоколом огляду місця події від 14.03.2010 року з якого вбачається, що об’єктом огляду є нежиловий будинок по АДРЕСА_4 /а. с. 15 / ;
3. Протоколом зважування від 17.03.2010 р. з якого вбачається, що об’єктом зважування є білий поліетиленовий мішок, в середині якого мається картопля вагою 29 кг. / а.с. 17 / ;
3. Розписка ОСОБА_3 про отримання від працівників міліції 29 кг. картоплі , яку було викрадено з його нежилого АДРЕСА_4 / а. с. 18 / ;
4. Протоколом відтворення обстановки та обставин події від 19.05.2010 року з якого вбачається, що ОСОБА_1 розповів і показав яким чином він викрав в нежиловому будинку в погребі по АДРЕСА_4, який належить ОСОБА_3 картоплю / а.с. 47 /;
5. Протоколами допиту свідків ОСОБА_5 від 11.05.2010 р. ( а.я. 40) і ОСОБА_6 від 11.05.2010 р. ( а.с. 43 ).
Сукупність досліджених доказів, їх оцінка приводять до висновку про те, що вчинене ОСОБА_1 вірно кваліфіковано органами досудового слідства за ч. 3 ст. 185 КК України , як таємне викрадення чужого майна, поєднане з проникненням у сховище.
Обставини, які пом’якшують покарання підсудному ОСОБА_1 суд визнає його щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.
При призначенні покарання ОСОБА_1 суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, враховує також особу винного, обставини, що пом’якшують покарання, розмір та значимість викраденого майна і вважає призначити покарання у вигляді позбавлення волі.
Призначаючи покарання ОСОБА_1, враховуючи тяжкість злочину, особу винного, те, що підсудний в судовому засіданні попросив вибачення у потерпілого , суд приходить до висновку про можливість виправлення підсудного ОСОБА_1 без відбуття покарання, а тому на підставі ст. 75 КК України він підлягає звільненню від відбуття покарання з випробуванням та з покладенням на останнього обов’язків, передбачених п. п. 2, 3, 4 ч. 1 ст. 76 КК України.
Керуючись ст.ст. 323-324 КПК України, суд,
З А С У Д И В:
ОСОБА_1 визнати винним у скоєні злочину передбаченого ч.3 ст.185 КК України і призначити покарання у вигляді 4 ( чотирьох) років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням тривалістю 2 (два) роки.
Покласти на засудженого ОСОБА_1 відповідно вимог ст. 76 КК України обов’язок не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти на протязі іспитового строку орган кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи та періодично з’являтись до органу кримінально-виконавчої інспекції для реєстрації.
До набрання вироком законної сили запобіжний захід щодо засудженого ОСОБА_1 залишити без змін - підписку про невиїзд.
Речовий доказ: білий поліетиленовий мішок, в середині якого мається картопля вагою 29 кг., який переданий під зберігальну розписку ОСОБА_3, залишити останньому - як власнику.
На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Миколаївської області через Казанківський районний суд Миколаївської області протягом п’ятнадцяти діб з моменту його проголошення.
Суддя: