Справа № 2-а-8/10
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
16 червня 2010 року 12 год. 30 хв. м.Кузнецовськ
Кузнецовський міський суд Рівненської області під головуванням судді Демчини Т.Ю. при секретарі судового засідання Мельникович О.М., за участю сторін та інших осіб, які беруть участь у справі:
представника позивача ОСОБА_1,
представника відповідача Мошкової О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Кузнецовську адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Кузнецовської міської ради, управління Держказначейства України в місті Кузнецовську про визнання неправомірними дій та зобов’язання нарахувати та виплатити допомогу на оздоровлення, -
в с т а н о в и в:
ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Кузнецовської міської ради про визнання протиправними дій відповідача щодо неправильного нарахування та виплати їй щорічної допомоги на оздоровлення за 2008 рік, стягнення з Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Кузнецовської міської ради та зобов’язання Управління Держказначейства України в м.Кузнецовську виплатити борг по щорічній допомозі на оздоровлення в сумі 1500,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що позивачка є особою, потерпілою від Чорнобильської катастрофи 2 категорії, евакуйованою із зони відчуження у 1986 році, і відповідно до ст.48 Закону України ?ро статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, має право на одержання щорічної допомоги на оздоровлення у розмірі трьох мінімальних заробітних плат. Однак, у 2008 році їй було виплачено лише 75 грн. щорічної допомоги на оздоровлення.
В подальшому позивачка збільшила позовні вимоги, просила суд з аналогічних підстав визнати протиправними дій відповідача щодо неправильного нарахування та виплати їй щорічної допомоги на оздоровлення за 2009 рік, стягнення з Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Кузнецовської міської ради та зобов’язання Управління Держказначейства України в м.Кузнецовську виплатити борг по щорічній допомозі на оздоровлення за 2008-2009 роки в загальній сумі 3240,00 грн., а також зобов’язати управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Кузнецовської міської ради та управління Держказначейства України в м.Кузнецовську починаючи з 2010 року нараховувати та виплачувати їй щорічну допомогу на оздоровлення у розмірах, встановлених ст.48 Закону України ?ро статус і соціальний захист громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи”.
В судовому засіданні представник позивачки ОСОБА_1 вимоги позовної заяви з урахуванням їх збільшення підтримав в повному обсязі з підстав, викладених у позові.
Представник відповідача - управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Кузнецовської міської ради Мошкова О.В. в судовому засіданні позовні вимоги не визнала в повному обсязі з підстав, викладених у письмових запереченнях відповідача. Заперечення обґрунтовуються тим, що ст.48 Закону України ?ро статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” передбачає виплату щорічної допомоги на оздоровлення особам, потерпілим внаслідок аварії на ЧАЕС, у розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, що передбачене також і ст.ст.62, 67 цього Закону. Такий порядок та розмір виплат було визначено постановою Кабінету Міністрів України № 836 від 26.07.96 р. ?ро компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, а з 2005 року - постановою Кабінету Міністрів України № 562 від 12.07.05 р. ?ро щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, якою встановлено розмір допомоги на оздоровлення евакуйованим ІІ категорії – 75 грн. Саме в такому розмірі і було проведено виплату щорічної допомоги на оздоровлення ОСОБА_3 як у 2008, так і у 2009 роках. У запереченнях зазначається, що розмір мінімальної заробітної плати неправомірно застосовувати як розрахункову величину для визначення розмірів допомоги, компенсаційних та інших виплат. Фінансування витрат на виплату щорічної допомоги на оздоровлення постраждалим від наслідків Чорнобильської катастрофи здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, яким не передбачено видатки на виплату такої допомоги у розмірах, встановлених ст.48 Закону України ?ро статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, постанови кабінету Міністрів України є обов’язковими до виконання, і управління праці та соціального захисту населення ними і керувалось, а тому позовні вимоги, на думку відповідача, є безпідставними та задоволенню не підлягають.
Представник відповідача – управління Державного казначейства України в м.Кузнецовську в судове засідання не з’явився, заперечень проти позову не подав, будь-яких клопотань до суду не направляв, хоча належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.
Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Підставами для такого висновку суду стало наступне.
Судом встановлено і учасниками процесу не оспорюється, що ОСОБА_3 має статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 2 категорії, а саме – є особою, яка евакуйована із зони відчуження у 1986 році, що підтверджується відповідним посвідченням серії НОМЕР_1, виданим 29.12.92 р. Рівненською облдержадміністрацією безстроково.
З матеріалів справи встановлено і учасниками процесу не оспорюється, що 28 лютого 2008 року ОСОБА_3 виплачено щорічну допомогу на оздоровлення за 2008 рік як евакуйованій 2 категорії в розмірі 75,00 грн., а 21 січня 2009 року – за 2009 рік у такому ж розмірі.
Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до абзацу 6 частини 4 статті 48 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (у редакції, яка діяла до 01 січня 2008 року), щорічна допомога особам, евакуйованим із зони відчуження у 1986 році, виплачується в розмірі трьох мінімальних заробітних плат. При цьому, розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати такої допомоги (частина 7 статті 48 цього Закону).
Постановою Кабінету Міністрів України від № 562 від 12.07.05 р. «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» встановлено конкретні розміри компенсаційних виплат у визначеній сумі, що суперечить вимогам ст.48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", якою встановлено розмір такої допомоги як величину, кратну по відношенню до розміру мінімальної заробітної плати на час виплати.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» передбачена інша редакція статті 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", якою передбачено, що одноразова компенсація учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, та сім'ям, які втратили годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою, щорічна допомога на оздоровлення виплачується в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України".
Положення пункту 28 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) згідно рішення Конституційного Суду України від 22.05.08 р. №10-рп/2008. Згідно з п.6 резолютивної частини вказаного рішення, рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", визнаних неконституційними.
Отже, з 22.05.08 року норми ст.48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" діють у редакції, чинній у період до внесення змін підпунктом 11 п. 28 розділу II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" , що визнані неконституційними.
Відповідно до ст.8 КАС України, у разі виникнення колізії між підзаконним нормативно-правовим актом та законом, застосуванню підлягають положення закону.
Суд вважає безпідставними доводи представника відповідача, що позивачці було належним чином визначено розмір щорічної допомоги на оздоровлення відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 562 від 12.07.05 р., оскільки вказана постанова є підзаконним нормативно-правовим актом, і її норми щодо регулювання розмірів щорічної допомоги на оздоровлення особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, суперечать вимогам ст.48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а тому на підставі ст.8 КАС України застосуванню не підлягають.
Розмір мінімальної заробітної плати на 2008 рік встановлено у ст.59 Закону України ?ро Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, відповідно до якого з 1 січня 2008 року розмір мінімальної заробітної плати встановлено у 515 гривень, з 1 квітня 2008 року - 525 гривень, з 1 жовтня 2008 року - 545 гривень та з 1 грудня 2008 року - 605 гривень на місяць. Розмір мінімальної заробітної плати на 2009 рік визначено ст.55 Закону України ?ро Державний бюджет України на 2009 рік», відповідно до якої з 1 січня 2009 року він складає 605 гривень, з 1 квітня 2009 року - 625 гривень, з 1 липня 2009 року - 630 гривень, з 1 жовтня 2009 року - 650 гривень, з 1 грудня 2009 року - 669 гривень на місяць.
Із змісту цих норм не вбачається будь-яких обмежень щодо можливості застосування розміру мінімальної заробітної плати з метою реалізації норми статті 48 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а тому доводи відповідача про неможливість його застосування до спірних правовідносин є безпідставними.
Відповідно до ч.5 ст.48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, щорічна допомога на оздоровлення виплачується громадянам за місцем їх проживання органами соціального захисту населення.
Статтею 21 Бюджетного Кодексу України передбачено, що для здійснення програм та заходів, які проводяться за рахунок коштів бюджету, бюджетні асигнування надаються розпорядникам бюджетних коштів. Статтею 51 цього Кодексу передбачено, що відповідальність за управління бюджетними асигнуваннями і здійснення контролю за виконанням процедур та вимог, встановлених цим Кодексом, несуть розпорядники бюджетних коштів.
З огляду на викладене, суд прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог до управління Державного казначейства України в м.Кузнецовську про зобов’язання виплатити позивачці щорічну допомогу на оздоровлення.
Таким чином, суд вважає, що дії управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Кузнецовської міської ради щодо нарахування і виплати позивачці щорічної допомоги на оздоровлення з 22.05.08 р. по 31.12.08 р., а також за 2009 рік, у розмірі 75,00 грн., є протиправними, і їй слід було нараховувати таку допомогу у розмірі трьох мінімальних заробітних плат.
Вирішуючи питання про розмір недоплаченої позивачці щорічної допомоги на оздоровлення, що підлягає стягненню з управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Кузнецовської міської ради, суд виходив з наступного.
Допомога на оздоровлення, встановлена ст.48 Закону України ?ро статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, носить періодичний характер та виплачується один раз на рік.
Пунктом 5 Порядку виплати органами соціального захисту населення щорічної допомоги на оздоровлення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України № 1 від 04.01.2000 р., встановлено, що термін виплати допомоги визначається за погодженням з громадянином, який звернувся по допомогу.
Суд вважає, що за період з 01.01.08 р. по 21.05.08 р. (на час дії статті 48 Закону України ?ро статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” у редакції, встановленій підпунктом 11 п. 28 розділу II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України"), позивачці слід було нарахувати та сплатити частину щорічної грошової допомоги на оздоровлення у розмірі, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від № 562 від 12.07.05 р. «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи з розрахунку 75,00 грн. за повний рік. За період з 22.05.08 р. до 31.12.08 р. (після визнання підпункту 11 п. 28 розділу II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" неконституційним), позивачці слід було нарахувати та сплатити частину щорічної грошової допомоги на оздоровлення у розмірі, встановленому ст.48 Закону України ?ро статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” (у редакції, яка діяла до 01.01.08 р., та після 22.05.08 р.)
Так як відповідно до ст.48 Закону розмір мінімальної заробітної плати для визначення розміру щорічної допомоги на оздоровлення визначається на момент виплати, а виплату такої допомоги позивачці за 2008 рік було проведено 28.02.08 р., суд прийшов до висновку, що при розрахунку суми недоплаченої допомоги на оздоровлення за 2008 рік застосуванню підлягає розмір мінімальної заробітної плати, чинний
на 28.02.08 р., тобто 515,00 грн.
Отже, розмір допомоги на оздоровлення за 2008 рік, для нарахування та виплати якої позивачці суд вбачає правові підстави, складає:
75,00 грн.* 142 дні/366 днів + 515,00 грн.* 3 * 224 дні/366 днів = 29,10 грн. + 945,57 грн. = 974,67 грн.
За 2008 рік позивачці сплачено 75,00 грн., отже, сума недоплати становить: 974,67 грн. – 75,00 грн. = 899,67 грн.
За 2009 рік позивачці виплачено допомогу на оздоровлення 21 січня 2009 року, на цей момент Законом України ?ро державний бюджет на 2009 рік” було встановлено мінімальну заробітну плату в розмірі 605,00 грн., яка і підлягає застосуванню.
За 2009 рік позивачці сплачено 75,00 грн., отже, сума недоплати становить: 605,00 грн. * 3 – 75,00 грн. = 1740,00 грн.
Таким чином, загальна сума недоплаченої позивачці за 2008-2009 роки щорічної допомоги на оздоровлення становить: 899,67 грн. + 1740,00 грн. = 2639,67 грн.
Відповідно до ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Таким чином, суд прийшов до висновку про неможливість зобов’язання відповідача на майбутнє вчинити певні дії, оскільки факти порушення прав позивачки в майбутньому відсутні.
Враховуючи викладене, на підставі ст.48 Закону України ?ро статус і соціальний захист осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, п.28 розділу ІІ Закону України ?ро Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, рішення Конституційного Суду України від 22.05.08 р. № 10-рп/2008, керуючись ст.ст.11, 71, 94, 160-163 КАС України, суд -
п о с т а н о в и в :
Позовні вимоги ОСОБА_3 задовольнити частково.
Визнати неправомірними дії управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Кузнецовської міської ради щодо нарахування та виплати ОСОБА_3 щорічної допомоги на оздоровлення, передбаченої ст.48 Закону України ?ро статус і соціальний захист осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, як особі, евакуйованій із зони відчуження у 1986 році, у період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2009 року, у розмірі, встановленому постановою Кабінету Міністрів України № 562 від 12 липня 2005 року ?ро щорічні допомогу на оздоровлення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
Стягнути з управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Кузнецовської міської ради на користь ОСОБА_3 недоплачену за 2008 та 2009 роки допомогу на оздоровлення, передбачену ст.48 Закону України ?ро статус і соціальний захист осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, як особі, евакуйованій із зони відчуження у 1986 році, в сумі 2639 (дві тисячі шістсот тридцять дев’ять) грн. 67 коп.
У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_3 відмовити у зв’язку з їх безпідставністю.
Постанова може бути оскаржена до апеляційного суду Рівненської області. Заява про апеляційне оскарження подається до Кузнецовського міського суду протягом десяти днів з дня проголошення постанови. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Головуючий: