Справа № 2-а-25/10

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

31 травня 2010 року                        16 год. 45 хв.                               м.Кузнецовськ

Кузнецовський міський суд Рівненської області під головуванням судді Демчини Т.Ю. при секретарі судового засідання Нафєєвій Н.В., з участю представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача Требика В.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Кузнецовську адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в м.Кузнецовськ про визнання неправомірними дій та зобов’язання здійснити перерахунок пенсії, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного Фонду України в м.Кузнецовську (надалі – УПФ м.Кузнецовська) про визнання неправомірною відмови та зобов’язання здійснити перерахунок та нарахувати основну пенсію у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткову пенсію за шкоду, завдану здоров’ю, у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком, як інваліду ІІ групи захворювання, пов’язаного з наслідками Чорнобильської катастрофи, з 22 травня 2008 року. ОСОБА_3 просив також зобов’язати УПФ м.Кузнецовська здійснити перерахунок пенсії за стаж роботи, збільшивши пенсійну виплату на 1 % заробітку, відповідно до ст.ст.50, 54, 56 Закону України ?ро статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що ОСОБА_3 є інвалідом ІІ групи захворювання, пов'язаного з наслідками Чорнобильської катастрофи, і отримує державну пенсію, однак розмір призначеної та виплачуваної пенсії не відповідає розмірам, що встановлені нормою ст.ст.50, 54 вищезазначеного Закону, згідно якої розмір пенсії для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим по II групі інвалідності – за 8 мінімальних пенсій за віком, а розмір додаткової пенсії – 75 % мінімальної пенсії за віком. У перерахунку пенсії позивачу відмовлено. Крім того, позивачу не нараховано збільшення пенсії на 1 % заробітку відповідно до ч.2 ст.56 Закону України ?ро статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, що стало підставою для звернення до суду

В судове засідання позивач ОСОБА_3 не з’явився. Представник ОСОБА_3 ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд зобов’язати УПФ м.Кузнецовська здійснити перерахунок та нарахувати позивачу основну пенсію як інваліду ІІ групи захворювання, пов’язаного з наслідками Чорнобильської катастрофи, у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком, та додаткову пенсію за шкоду, завдану здоров’ю, у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком, з 22 травня 2008 року, та здійснити перерахунок пенсії за стаж роботи, збільшивши пенсійну виплату на 1 % заробітку. ОСОБА_1 пояснив, що ОСОБА_3 є інвалідом ІІ групи захворювання, яке пов’язане з наслідками Чорнобильської катастрофи, однак розмір отримуваної ним пенсії не відповідає нормам вищезазначеного Закону.

Представник відповідача Требик В.Б. вимоги адміністративного позову не визнав повністю, покликаючись на те, що позивач отримує пенсію як інвалід ІІ групи захворювання, пов’язаного з Чорнобильською катастрофою. Однак, згідно ст.67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", розміри всіх доплат, пенсій та компенсацій підвищуються Кабінетом Міністрів України. Законодавством не передбачено мінімального розміру пенсії, який слід застосовувати при нарахуванні пенсії по інвалідності на підставі Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Представник відповідача вважає, що розмір пенсії, призначений ОСОБА_3, відповідає розмірам, встановленим постановами Кабінету Міністрів України  № 530 від 28.05.08 р. та  № 654 від 16.07.08 р. Представник відповідача вказував на неможливість застосувати для визначення нижчої межі пенсії, передбаченої Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", той мінімальний розмір пенсії за віком, що визначений ст. 28 ч.1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», так як цей розмір застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом. З цих підстав представник відповідача просив суд відмовити у задоволенні вимог позивача в повному обсязі.

Суд, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши та оцінивши інші докази у справі, прийшов до висновку про часткове задоволення позову. При цьому суд встановив та врахував наступне.

З пояснень представників позивача, відповідача та копії посвідчення серії НОМЕР_1  (вкладка № 626485с), виданого Рівненською облдержадміністрацією 25.02.08 р., вбачається, що ОСОБА_3 є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1. Згідно з довідкою МСЕК серії МСЕ № 127532,  ОСОБА_3 з 20.12.07 р. визначено другу групу інвалідності та встановлено, що його захворювання пов'язане з наслідками Чорнобильської катастрофи.

Розпорядженням УПФ м.Кузнецовська № 116827 від 21.03.08 р. (арк.пенс.справи 58) ОСОБА_3 призначено пенсію по інвалідності ЧАЕС з 20.12.07 р., на підставі його заяви від 21.03.08 р. (арк.пенс.справи 60).

Таким чином, суд прийшов до висновку, що позивач ОСОБА_3 з 20.12.07 р. і по даний час отримує пенсію по інвалідності ЧАЕС.

    Відповідно до ст.54 ч.1 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатись за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством. Частиною 4 ст.54 вищезазначеного Закону визначено, що в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими: по ІI групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком.

Відповідно до ст.50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах: інвалідам II групи - 75 процентів мінімальної пенсії за віком.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» передбачена інша редакція частини 4 статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а саме - частину 3 і 4 ст.54 замінено чотирма частинами іншого змісту. У цій редакції ст.54 ч.3 Закону визначено, що у всіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок із Чорнобильської катастрофою, не можуть бути нижчими для осіб, до яких відноситься ОСОБА_3 - 120 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Тим же Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» викладено у іншій редакції і норму ст.50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", відповідно до якої встановлено розмір щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю особам, віднесеним до категорії 1 - інвалідам II групи - 20 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Положення пункту 28 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) згідно рішення Конституційного Суду України від 22.05.08 р. №10-рп/2008. Згідно з п.6 резолютивної частини вказаного рішення, рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", визнаних неконституційними.

Отже, з 22.05.08 року норми ст.54 та ст.50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" діють у редакції, чинній у період до внесення змін підпунктом 15 і підпунктом 12 п. 28 розділу II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", що визнані неконституційними.

Відповідно до ст.8 КАС України, у разі виникнення колізії між підзаконним нормативно-правовим актом та законом, застосуванню підлягають положення закону.

Суд вважає безпідставними посилання представника відповідача на постанови Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.08 р. та № 654 від 16.07.08 р., оскільки вказані постанови є підзаконними нормативно-правовими актами, і їх норми щодо регулювання розмірів основної та додаткової пенсії особам, які мають ІІІ групу інвалідності, пов’язаної з наслідками Чорнобильської катастрофи, суперечать вимогам ст.50, ч.4 ст.54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а тому на підставі ст.8 КАС України застосуванню не підлягають.

Таким чином, суд вважає, що дії відповідача щодо невиплати позивачу з 22.05.08 р. і по даний час пенсії у розмірі, не нижчому за 8 мінімальних пенсій за віком, та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю в розмірі, 75 % мінімальної пенсії за віком, є протиправними.

Суд визнає неспроможними заперечення представника відповідача в частині неможливості застосування розміру мінімальної пенсії за віком, визначеного у ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», для обчислення пенсій за нормами Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", так як іншими нормативно-правовими актами, в тому числі і спеціальним законом, розмір мінімальної пенсії за віком не визначено. При цьому, положення ч.3 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» про те, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, не слід брати до уваги, оскільки наявність такої норми за відсутності іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем права на підвищення пенсії відповідно до закону.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що базою для розрахунку мінімальної пенсії за віком, інших соціальних виплат, є прожитковий мінімум. Отже, величиною мінімальної пенсії за віком, від якої має бути фактично вирахувано нижчу межу пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою по IІ групі інвалідності (8 мінімальних пенсій за віком), а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю таких осіб, є встановлений законом прожитковий мінімум.

Судом встановлено і учасниками процесу не оспорюється, що ОСОБА_3 у липні 2009 року звертався до УПФ м.Кузнецовська з письмовою заявою про перерахунок та виплату йому пенсії у розмірах, визначених Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", однак у задоволенні його вимог відповідачем відмовлено.

Отже, суд прийшов до висновку про задоволення позову, визнання неправомірної відмови відповідача у перерахунку пенсії ОСОБА_3 та зобов’язання відповідача здійснити перерахунок пенсії позивачу відповідно до вимог статті 54 і статті 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", з 22.05.08 р. як інваліду II групи інвалідності, пов'язаної із Чорнобильською катастрофою, в розмірі, не нижчому 8 мінімальних пенсій за віком, з виплатою додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю (постраждалому категорії 1), в розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до ч.2 ст.56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1,2,3,4, за умови стажу роботи для жінок не менш як 15 років, із збільшенням пенсії на 1 % заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 % заробітку.

Суд прийшов до висновку, що вимога про нарахування збільшення пенсії по інвалідності на 1 % заробітку за кожний рік роботи понад 15 років не підлягає до задоволення, так як ч.2 ст.56 вищезазначеного Закону передбачено пільги щодо обчислення стажу роботи (служби) при призначенні пенсії за віком (вислугою років) і які не поширюються на пенсії, призначені відповідно до ст.54 цього Закону.

Відповідно до ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Таким чином, суд прийшов до висновку про неможливість зобов’язання відповідача на майбутнє вчинити певні дії, оскільки факти порушення пенсійних прав позивача в майбутньому відсутні.

З огляду на викладене, у задоволенні позовних вимог в частині зобов’язання УПФ м.Кузнецовська здійснювати в майбутньому виплату ОСОБА_3 пенсії у розмірі, не нижчому шести мінімальних пенсій за віком, та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, як особі, віднесеній до категорії 1, інваліду ІІ групи, слід відмовити.

Враховуючи викладене, на підставі ст.ст.50, 54, 56, 67, 71 Закону України ?ро статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, керуючись ст.ст.2, 11, 71, 94, 99, 160-163 КАС України, суд -

п о с т а н о в и в :

Позов ОСОБА_3 задовольнити частково.

Визнати неправомірною відмову управління Пенсійного Фонду України в м.Кузнецовську Рівненської області у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_3 пенсії з 22 травня 2008 року як інваліду ІІ групи інвалідності, пов’язаної з Чорнобильською катастрофою, у розмірі, встановленому ст.50 та ст.54 Закону України ?ро статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

Зобов’язати управління Пенсійного Фонду України в м.Кузнецовську здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_3 за період з 22 травня 2008 року по 31 травня 2010 року: відповідно до ст.54 Закону України ?ро статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” як інваліду ІІ групи інвалідності, пов’язаної з Чорнобильською катастрофою, - у розмірі, не нижчому восьми мінімальних пенсій за віком; а також відповідно до ст.50 Закону України ?ро статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” здійснити перерахунок додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, як особі, віднесеній до категорії 1, інваліду ІІ групи – у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком.

В решті позовних вимог відмовити у зв’язку з їх безпідставністю.

Постанова  може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду. Заява про апеляційне оскарження подається до Кузнецовського міського суду протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Головуючий: