Справа № 2-А-412/10

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 липня 2010 року Центрально-Міський районний суд   міста   Кривого Рогу у складі:

головуючого - судді Черкасенко Т.Г.,

при секретарі –Курєпіна Н.В ,

з участю позивача  ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кривому Розі адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до  інспектора ДПС ДАІ в Миколаївській області Соляник Олександра Олександровича, УДАІ УМВС України в Миколаївській області про скасування постанови про справі про адміністративне правопорушення,  суд

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, мотивуючи свої позовні вимоги тим, що 1 березня 2010 року він звернувся до МРЕВ м. Кривого Рогу з метою зробити тимчасовий реєстраційний талон на автомобіль і там йому повідомили, що він повинен сплатити штраф у розмірі 340 гривен. З,ясувавши за що на нього накладено штраф,  він дізнався що ще 16 лютого 2009 року постановою про справі про адміністративне правопорушення на нього  накладено стягнення  за порушення ч. 1 ст. 122 УпАП України. Згідно зазначеної постанови по справі про адміністративне правопорушення № ВЕ  060578 від  16 лютого 2009 року нібито  16 лютого 2009 року о 14 год 38 хвилин, на 120 км  автодороги Одеса-Мелітополь-Новоазовськ водій керував транспортним засобом КІА Черато, державний номер НОМЕР_1 і перевищив швидкість більш ніж на 20 км за годину в населеному пункті позначеному дорожнім знаком 5.45 „Половинки”, рухався зі швидкістю 98 км за годину, та цим порушив п. 12.4 Правил дорожнього руху України. Швидкість автомобіля вимірювалась за допомогою радіолокаційного відеозаписуючого вимірювача швидкості «Візір» № 0812511. Згідно до цієї постанови на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі 340,00 гривень за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КпАП України. Позивач   вважає, що дана постанова є протиправною та такою, що не відповідає вимогам закону і підлягає скасуванню з тих підстав, що  прилад, яким проводився нагляд за дорожнім рухом з метою фіксації порушень ПДР, не є автоматичним засобом фото- чи відео фіксації і за таких умов, така фіксація не відповідає вимогам закону. Крім того, позивач зазначив, що він ні в якому разі не міг в зазначений в постанові час та місці керувати автомобілем, оскільки в той час він взагалі за кермо не сідав і в підтвердження цього він має свідків.

Крім того, з фотокартки, зробленої вимірювачем «Візір», не вбачається, де саме автомобіль рухався зі швидкістю 98 кмгод. Тобто, на доказі, який наданий суду, взагалі не видно місце скоєння правопорушення, а також те, хто керував транспортним засобом. Крім того, у постанові відсутні вказівки на те, хто саме проводив фото фіксацію. У постанові також відсутні докази належності виміряної швидкості саме автомобілю позивача.

В зв.язку з викладеним позивач просить суд поновити йому строк на оскарження постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, оскільки він його порушив з поважних причин. Визнати протиправною  та скасувати постанову № ВЕ 060578 від  16 лютого 2009 року по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП.

В судовому засіданні позивач позов підтримала.

Відповідач правом на участь у судовому розгляді справи не скористався, доказів правомірності своїх дій суду не надав.

Вислухавши  позивача, дослідивши надані докази, суд вважає, що позов доведений та підлягає повному задоволенню.

Як вбачається із пояснення позивача, а також письмових доказів (постанови та фотографії) 16 лютого 2009 року відповідачем було винесено постанову про порушення позивачем п. 12.4 ПДР, а саме – перевищення позивачем встановлену швидкість руху на 20 км, за що на позивача накладено штраф в розмірі 340 грн.

Згідно вимог статті 71 КАС в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачу було запропоновано надати суду всі докази правомірності своїх дій, однак ніяких доказів ним надано не було.

Як вбачається із дослідженої судом постанови, приладом вимірювання швидкості «ВІЗІР» № 0812511 було зафіксовано рух автомобіля  марки КІА Черато державний НОМЕР_1  16 лютого 2009 року о 14 год 38 хвилин зі швидкістю 98 км/год  на  120 км автодороги Одеса-Мелітополь-Новоазовськ.

 Суду взагалі не надано відповідачем належних доказів про те, що ОСОБА_2    із зафіксованою на фотографії швидкістю  дійсно рухався на вище зазначеній автодорозі. Встановити місце фото фіксації з наданої до постанови фотографії неможливо.

Також не надано будь-яких доказів правомірності використання працівниками ДАІ приладу вимірювання швидкості – хто із працівників, на якій ділянці дороги його використовував, чи мав працівник ДАІ відповідні повноваження на використання приладу, чи був прилад належним чином повірений, суду не надано доказів підтвердження використання саме зазначеного в постанові приладу.

З огляду на вищевикладене оскаржувана постанова підлягає скасуванню.

В судовому засіданні встановлено, пояснив позивач,  що він звернувся до суду з позовом в десятиденний строк з часу як він дізнався про винесення даної постанови в МРЕВ м. Кривого Рогу, і такі заяви позивача відповідачем спростовані не були, відповідач не надав суду доказів своєчасного отримання позивачем копії вище зазначеної постанови, а тому суд вважає можливим поновити ОСОБА_2  строк на оскарження постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, оскільки позивачем строк на оскарження постанови пропущено з поважних причин.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 11, 71, 86, 99, 100, 158-163 КАС України, ст.. ст.. 247, 288, 289, 293 КУпАП суд -

П О С Т А Н О В И В:

Позов ОСОБА_2 до  інспектора ДПС ДАІ в Миколаївській області Соляник Олександра Олександровича, УДАІ УМВС України в Миколаївській області про скасування постанови про справі про адміністративне правопорушення , задовольнити.

Поновити ОСОБА_2 строк на оскарження постанови  ВЕ 060578  від  16 лютого 2009 року про притягнення до адміністративної відповідальності.

Визнати неправомірною та скасувати постанову  ВЕ 060578   від  16 лютого 2009  року по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП і скоєне ОСОБА_2  , винесену інспектором ДПС ДАІ в Миколаївській області Соляник Олександром Олександровичем, закривши провадження у справі за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Рішення може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду.

Про апеляційне оскарження рішення суду спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження рішення суду та апеляційна скарга подаються до апеляційного суду через районний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня проголошення постанови. Апеляційна скарга на постанову подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після апеляційного розгляду справи.

Суддя         Т.Г.Черкасенко