Справа № 2-А-562/10

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 липня 2010 року Центрально-Міський районний суд   міста   Кривого Рогу у складі:

головуючого - судді Черкасенко Т.Г.,

при секретарі –Курєпіна Н.В ,

з участю позивача  ОСОБА_2,

розглянувши попередньо  у відкритому судовому засіданні у м. Кривому Розі адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до інспектора відділу оформлення матеріалів дорожньо-транспортних пригод ДАІ м. Кривого Рогу Михайлюка Геннадія Миколайовича про визнання протиправними дії інспектора ДАІ, скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, закриття адміністративної справи ,  суд

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2  звернувся до суду з позовом до інспектора відділу оформлення матеріалів дорожньо-транспортних пригод ДАІ м. Кривого Рогу Михайлюка Геннадія Миколайовича про визнання протиправними дії інспектора ДАІ, скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, закриття адміністративної справи, мотивуючи свої вимоги тим, що   21 квітня 2010 року відповідачем винесено постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності за порушення Правил дорожнього руху, що  позивач  21  квітня 2010 року о 8 год 50 хвилин, керуючи автомобілем державний НОМЕР_1 по вул. ХХП партз,їзду, в м. Кривому Розі перевозив пасажирів по маршруту 293, виконав висадку пасажирів поза зупиночного майданчика під знаком 3.34 „ Зупинка заборонена”, за що на позивача накладено штраф в сумі 260 грн.

Позивач вважає постанову незаконною та просить її скасувати, зазначивши, що  він Правил дорожнього руху в зазначеній в постанові час не порушував, він вимушений був зробити зупинку, оскільки в зазначеному місці обладнаної зупинки не було, а йому необхідно було висадити пасажирів, адже згідно п. 33.3.34 Правил дорожнього руху, як зазначив позивач, забороняються зупинка і стоянка транспортних засобів, крім таксі, що здійснює посадку або висадку пасажирів. Крім того, позивач зазначив, що згідно „Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспортну”, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України від 26 вересня 2007 року № 1184 п. 147”, водій автобуса зобов.язаний зупиняти під час виконання рейсу в режимі маршрутного таксі автобус для посадки на вимогу в місцях зупинки громадського транспорту, а також в інших місцях, але не ближче ніж за 100 м від місця зупинки громадського транспорту, якщо це не суперечить Правилам дорожнього руху. Такі пояснення позивача. відповідач проігнорував.

Крім того, позивач зазначив, що відповідач не вказав ні в протоколі, ні в постанові по справі про адміністративне правопорушення жодного доказу в підтвердження вини позивача в скоєнні правопорушення.

Таким чином, позивач вважає, що ним не було порушено Правил дорожнього руху, а тому в його діях не має складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КпАП України, а отже вважає дії відповідача протиправними, а постанова підлягає скасуванню як незаконна.

Крім того, як зазначив позивач, відповідач наклав стягнення на нього зовсім не врахувавши його майновий стан, особу, обставини, що пом.якшують або обтяжують відповідальність.

В судовому засіданні позивач позов підтримав.

 Відповідач правом на участь у судовому розгляді справи не скористався, заперечень на позов не надав.

Вислухавши позивача, дослідивши надані докази, суд вважає, що позов доведений та підлягає повному задоволенню.

Як вбачається із постанови та  протоколу    21 квітня 2010 року відповідачем винесено постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за порушення Правил дорожнього руху, що  позивач  21  квітня 2010 року о 8 год 50 хвилин, керуючи автомобілем державний НОМЕР_1 по вул. ХХП партз,їзду, в м. Кривому Розі перевозив пасажирів по маршруту 293, виконав висадку пасажирів поза зупиночного майданчика під знаком 3.34 „ Зупинка заборонена”, за що на позивача накладено штраф в сумі 260 грн.

Згідно вимог статті 71 КАС в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачу було запропоновано надати суду всі докази правомірності своїх дій, однак ніяких доказів крім протоколу про адміністративне правопорушення, ним надано не було. Ні в протоколі ні в постанові відповідач не зазначено будь-яких доказів скоєння позивачем вище зазначеного правопорушення.

Крім того, як вбачається з постанови в справі про адміністративне правопорушення ( а.с.3), в порушення статей 254-285 КУпАП  з початку відповідач склав постанову АЕ 097842 від  21.04 2010 року, а потім вже склав протокол по справі про адміністративне правопорушення, оскільки в протоколі зазначено, що до нього додаються постанова.

Як зазначив позивач, він Правил дорожнього руху не порушував,  він вимушений був зробити зупинку, оскільки в зазначеному місці обладнаної зупинки не було, а йому необхідно було висадити пасажирів, адже згідно п. 33.3.34 Правил дорожнього руху, забороняються зупинка і стоянка транспортних засобів, крім таксі, що здійснює посадку або висадку пасажирів. Крім того, позивач зазначив, що згідно „Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспортну”, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України від 26 вересня 2007 року № 1184 п. 147”, водій автобуса зобов.язаний зупиняти під час виконання рейсу в режимі маршрутного таксі автобус для посадки на вимогу в місцях зупинки громадського транспорту, а також в інших місцях, але не ближче ніж за 100 м від місця зупинки громадського транспорту, якщо це не суперечить Правилам дорожнього руху.

Такі заяви позивача відповідачем спростовані не були. Відповідач в постанові взагалі не зазначив марку автомобіля, якою. Керував позивач, а також той факт, що позивач  в зазначеній в постанові час  надавав послуги по перевезенню пасажирів на маршрутному таксі.

 Інших доказів, в підтвердження порушення позивачем  ПДР відповідачем надано не було.

Ст.122 ч.1 КУпАП передбачає наявність прямого умислу на вчинення дій, викладених в диспозиції даної норми закону. Але, згідно пояснень позивача, умислу на порушення ПДР в позивача не було. Такі пояснення позивача відповідачем не спростовані.

З огляду на вищевикладене оскаржувана постанова підлягає скасуванню.

В судовому засіданні встановлено, що позивач звернувся до суду з позовом в десятиденний строк з часу отримання копії постанови.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 11, 71, 86, 99, 100, 158-163 КАС України, ст.. ст.. 247, 288, 289, 293 КУпАП суд -

П О С Т А Н О В И В:

Позов ОСОБА_2 до інспектора відділу оформлення матеріалів дорожньо-транспортних пригод ДАІ м. Кривого Рогу Михайлюка Геннадія Миколайовича про визнання протиправними дії інспектора ДАІ, скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, закриття адміністративної справи, задовольнити.

Визнати неправомірною та скасувати постанову  АЕ 097842   від 21 квітня 2010  року по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП і скоєне ОСОБА_2 , винесену інспектором відділу оформлення матеріалів дорожньо-транспортних пригод ДАІ м. Кривого Рогу Михайлюк Геннадієм Миколайовичем, закривши провадження у справі за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Рішення може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду.

Про апеляційне оскарження рішення суду спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження рішення суду та апеляційна скарга подаються до апеляційного суду через районний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня проголошення постанови. Апеляційна скарга на постанову подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після апеляційного розгляду справи.

Суддя         Т.Г.Черкасенко