Справа № 2-А-565/10

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 липня 2010 року Центрально-Міський районний суд   міста   Кривого Рогу у складі:

головуючого - судді Черкасенко Т.Г.,

при секретарі –Курєпіна Н.В ,

розглянувши  у відкритому судовому засіданні у м. Кривому Розі адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до інспектора ДПС 3 взводу батальону супроводження полку ДПС ДАІ ГУ МВС Молодід Сергія Степановича на постанову по справі про адміністративне правопорушення,  суд

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, мотивуючи свої позовні вимоги тим, що  21 квітня 2010  року постановою про справі про адміністративне правопорушення на нього  накладено стягнення  за порушення ч. 1 ст. 122 КпАП України. Згідно зазначеної постанови по справі про адміністративне правопорушення від 21 квітня 2010 року,  21 квітня 2010 року о 10 год 49 хвилин, водій ОСОБА_2, керуючи автомобілем „ДЕУ” НОМЕР_2 по Стол. Шоссе, рухався зі швидкістю 97 км за годину, перевищив швидкість в населеному пункті на 37 км за годину, та цим порушив п. 12.4 Правил дорожнього руху України. Швидкість автомобіля вимірювалась за допомогою радіолокаційного відеозаписуючого вимірювача швидкості «Візір» № 0711158. Згідно до цієї постанови на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі 255,00 гривень за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КпАП України.

Позивач   вважає, що дана постанова є протиправною та такою, що не відповідає вимогам закону і підлягає скасуванню з тих підстав, що він Правил дорожнього руху не порушував і  у постанові в справі про адміністративне правопорушення не зазначено будь-яких доказів в підтвердження вини позивача в скоєнні правопорушення.

В зв.язку з викладеним позивач просить суд визнати протиправною  та скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП.

В судовому засіданні позивач позов підтримала.

Відповідач правом на участь у судовому розгляді справи не скористався, доказів правомірності своїх дій суду не надав.

Вислухавши  позивача, дослідивши надані докази, суд вважає, що позов доведений та підлягає повному задоволенню.

Як вбачається із пояснення позивача, а також постанови в справі про адміністративне правопорушення та протоколу  про адміністративне правопорушення, 21 квітня 2010 року о 10 год 49 хвилин, водій ОСОБА_2, керуючи автомобілем „ДЕУ” НОМЕР_2 по Стол. Шоссе, рухався зі швидкістю 97 км за годину, перевищив швидкість в населеному пункті на 37 км за годину, та цим порушив п. 12.4 Правил дорожнього руху України. Швидкість автомобіля вимірювалась за допомогою радіолокаційного відеозаписуючого вимірювача швидкості «Візір» № 0711158. Згідно до цієї постанови на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі 255,00 гривень за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КпАП України.

Згідно вимог статті 71 КАС в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачу було запропоновано надати суду всі докази правомірності своїх дій, однак ніяких доказів ним надано не було.

Як вбачається із дослідженої судом постанови, приладом вимірювання швидкості «ВІЗІР» №  0711158  було зафіксовано рух автомобіля  марки ДЕУ державний НОМЕР_2 21 квітня 2010 року о 10 год 49 хвилин зі швидкістю 97 км/год , але при цьому чітко не сказано де саме це відбулося. В постанові зазначено, що це відбулося по Стол. Шосе, але що це означає суду не зрозуміло, тобто в якому місті по якій саме автодорозі, на якому саме відрізку автодороги, в якому місці це відбулося в постанові взагалі не зазначено. Крім того, постанова викладена не чітко, не розбірливо, намагаючись прочитати постанову необхідно лише здогадуватися що саме мав на увазі інспектор, який склав постанову.

Таким чином. як зазначено вище постанова в справі про адміністративне правопорушення не відповідає вимогам ст..283 КпАП України, а саме, в постанові чітко не викладені обставини, які були встановлені при розгляді справи.

 Суду взагалі не надано відповідачем належних доказів про те, що ОСОБА_2 із зазначеною в постанові швидкістю  дійсно рухався, як зазначено в постанові -  ”... по  Стол шосе...”.

Також не надано будь-яких доказів правомірності використання працівниками ДАІ приладу вимірювання швидкості – хто із працівників, на якій ділянці дороги його використовував, чи мав працівник ДАІ відповідні повноваження на використання приладу, чи був прилад належним чином повірений, суду не надано доказів підтвердження використання саме зазначеного в постанові приладу.

Крім того, як вбачається з постанови в справі про адміністративне правопорушення ( а.с.3), в порушення статей 254-285 КУпАП  з початку відповідач склав постанову АА 503752 від  21.04 2010 року, а потім вже склав протокол по справі про адміністративне правопорушення, оскільки в протоколі зазначено, що саме до нього додається вище зазначена постанова.

З огляду на вищевикладене оскаржувана постанова підлягає скасуванню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 11, 71, 86, 99, 100, 158-163 КАС України, ст.. ст.. 247, 288, 289, 293 КУпАП суд -

П О С Т А Н О В И В:

Позов ОСОБА_2 до інспектора ДПС 3 взводу батальону супроводження полку ДПС ДАІ ГУ МВС Молодід Сергія Степановича на постанову по справі про адміністративне правопорушення, задовольнити.

Визнати неправомірною та скасувати постанову  АА 503752   від  21 квітня 2010  року по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП і скоєне ОСОБА_2, винесену інспектором ДПС 3 взводу батальону супроводження полку ДПС ДАІ ГУ МВС Молодід Сергієм Степановичем, закривши провадження у справі за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Рішення може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду.

Про апеляційне оскарження рішення суду спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження рішення суду та апеляційна скарга подаються до апеляційного суду через районний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня проголошення постанови. Апеляційна скарга на постанову подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після апеляційного розгляду справи.

Суддя         Т.Г.Черкасенко