Справа № 22ц-2936/2010 Головуючий у 1-й інстанції – ІванюкІ.І.
Категорія – цивільна Доповідач – Шевченко В.М.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 липня 2010 року м. Чернігів
Апеляційний суд Чернігівської області у складі:
головуючого-судді Бойко О.В.,
суддів: Шевченка В.М., Лазоренка М.І.,
при секретарі Пільгуй Н.В.,
за участю: представника Управління Держкомзему у Козелець кому районі – Грицика Д.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Козелецького районного суду від 03 червня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_6 до Козелецької районної державної адміністрації про визнання незаконним прийнятих рішень, оскарження дій та бездіяльності суб”єкта владних повноважень щодо забезпечення прав людини та зобов”язання прийняти законне рішення,
В С Т А Н О В И В:
В апеляційній скарзі ОСОБА_6 просить рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги.
Рішенням Козелецького районного суду від 03 червня 2010 року в задоволенні позову відмовлено.
Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що рішення прийнято з порушенням норм матеріального і процесуального права, зокрема: ст.8 Загальної декларації прав людини, ст.14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, ст.ст. 6,13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ст.1 Першого протоколу до Конвенції, ст.17 Закону України „Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини”, ст.ст. 3, 9, 13, 14, 19, 21, 22, 24, 41,48, 55 Конституції України, ст.2 Закону України „Про судоустрій”, ст.6 Закону України „Про статус суддів”, ст.ст. 1, 122, 157, 212, 213 ЦПК України, а також не взято до уваги Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 16.04.2004 року, №7 від 30.05.1997 року та №2 від 12.06.2009 року. Крім того, судом не дано належної правової оцінки положенням ст.118 ЗК України. Судом не враховано тієї обставини, що жодної письмової відповіді від відповідача та копії протоколу засідання комісії він не отримав. Апелянт не погоджується із висновком суду про те, що суд не наділений повноваженнями зобов”язати відповідача виділити чи надати особі конкретну земельну ділянку; що це право, а не обов”язок РДА надати земельну ділянку; судом не враховано, що не всі заяви позивача направлялись на розгляд комісії. Також оскаржуваним рішенням не вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Вислухавши суддю-доповідача, представника Управління Держкомзему у Козелецькому районі, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду – залишенню без змін, виходячи з наступного.
Судом встановлено і це підтверджується матеріалами справи, що 06.09.2007 року до в.о. голови Козелецької РДА із заявою звернувся ОСОБА_6, в якій просив надати дозвіл на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність із земель запасу на території Крехаївської (2 га для ведення особистого селянського господарства) та Надинівської (0,10 га для індивідуального дачного будівництва) сільських рад згідно викопіровок.
Виходячи із правової суті спору, оцінки фактичних обставин справи, суд першої інстанції обґрунтовано відмовив в задоволенні позовних вимог в частині визнання незаконною бездіяльності Козелецької райдержадміністрації, щодо не розгляду заяви позивача про надання йому дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність, у зв”язку із наявністю постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22 грудня 2009 року( ас.66-67), яка має загальнообов”язковий характер, тому не допускається оспорювання знову встановлених судом фактів і правовідносин.
Відповідно до протоколу засідання постійно діючої комісії з питань вибору (обстеження) земельних ділянок від 27.09.2007 року, було вирішено: ОСОБА_6 надати клопотання Крехаївської та Омелянівської сільських рад щодо надання йому земельних ділянок площами 2,00 га., для ведення особистого селянського господарства. Виконком Надинівської сільської ради надав довідку, що земельні ділянки, які вказані громадяни бажають отримати для ведення дачного будівництва, зайняті присадибними ділянками жителів с.Надинівка, а пасовище використовується для випасання худоби жителями с.Надинівка.
Апеляційний суд погоджується із рішенням суду першої інстанції в частині відмови у визнанні незаконним прийнятого рішення про відмову у наданні дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність, оскільки місцевою державною адміністрацією яка здійснює свою діяльність на території Козелецького району по заяві ОСОБА_6, ніяких рішень які належать до сфери управлінської діяльності і зокрема регулювання земельних відносин, не приймалося. Зазначене рішення постійно діючої комісії з питань вибору (обстеження) земельної ділянки від 27 вересня 2007 року яка є дорадчим органом державної районної адміністрації і не виконує організаційно- розпорядчі обов”язки не є рішенням органу влади в землевпорядному процесі.
Судом першої інстанції достовірно було встановлено, що на час звернення ОСОБА_6 до суду з даним позовом Козелецькою РДА рішення по вищевказаній заяві ОСОБА_6 від 06.09.2007 року не приймалося і вона знаходилась у процесі розгляду.
Суд апеляційний погоджується з висновком суду першої інстанції, щодо відсутності підстав для задоволення вимог позивача про визнання незаконною бездіяльності щодо незабезпечення його права на безперешкодне набуття права власності на земельні ділянки, і зобов”язання відповідача прийняти позитивне рішення про надання дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність, оскільки лише державні органи виконавчої влади, в силу наданих їм повноважень приймають відповідне рішення про розпорядження землями державної власності. При цьому зазначені органи можуть затвердити проект відведення землі та прийняти рішення про передачу земельної ділянки, а можуть відхилити проект.
Сукупність досліджених матеріалів справи та наявні в ній докази приводять апеляційний суд до переконання, що судом першої інстанції правильно встановлені правовідносини між сторонами і їм дана вірна юридична, оцінка на підставі повно і всебічно досліджених обставин справи.
Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст.ст. 209, 218, 303, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд,
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 відхилити, а рішення Козелецького районного суду від 03 червня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.
Головуючий: Судді: