Справа № 2-2858\10
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
14 липня 2010 року м. Краснодон
Краснодонський міськрайонний суд Луганської області у складі:
головуючого судді - Маньковської О.О.
при секретарі Ляшенко Г.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Краснодоні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в м. Краснодоні Луганської області про покладення обов"язку на УПФУ в м. Краснодоні перерахувати розмір щомісячного підвищення до пенсії за період з 01.01.2009 року в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, стягнення судових витрат -
В С Т А Н О В И В:
19.04.2010 року позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з вказаним позовом, в обгрунтування якого вказала, що вона має статус "дитина війни", і , відповідно до ст.. 6 ЗУ "Про соціальний захист дітей війни", який набрав чинності 01.01.2006 року, вона має право на отримання щомісячного підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Позивач вказує, що у 2009 році вона отримувала щомісячне підвищення до пенсії у розмірі 10% мінімальної пенсії за віком, встановленої на 2008 рік, як це було передбачено Законом України "Про державний бюджет України на 2008 рік" та Постановою КМУ №530, та у 2010 році продовжує отримувати підвищення до пенсії у вказаному розмірі. Позивач не згодна з позбавленням її права на отримання щомісячного підвищення до пенсії у розмірах, передбачених ст.. 6 ЗУ "Про соціальний захист дітей війни". Посилаючись на ст.. 22 Конституції України, рішення КСУ від 22.05.2008 року № 10-рн2008, просить суд покласти на відповідача обов"язок провести перерахунок та виплату щомісячного підвищення до пенсії за період з 01.01.2009 року в розмірах, встановлених ст.. 6 ЗУ "Про соціальний захист дітей війни" - 30% мінімальної пенсії за віком, встановленої на відповідний період, покласти обов"язок у майбутньому нараховувати підвищення до пенсії виходячи із розміру мінімальної пенсії, встановленої на відповідний період, та стягнути з відповідача на її користь понесені нею судові витрати.
Позивач надала суду письмову заяву з проханням справу розглянути у її відсутності.
Від відповідача – Управління Пенсійного Фонду України в м. Краснодоні Луганської області надійшов лист з проханням справу розглянути у відсутності їхнього представника. В наданих письмових запереченнях на позов відповідач позовні вимоги не визнає і прохає відмовити в їх задоволенні. Зазначає, що вимоги позивача необґрунтовані. У 2009 році дітям війни, в тому числі і позивачеві, здійснюється виплата щомісячного підвищення до пенсії у розмірі 10% прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність, як це передбачено Постановою КМУ №530 від 28.05.2008 року. Виплати у вказаних розмірах продовжують здійснюватись і у 2010 році. Вважає неправомірним застосування позивачем у розрахунках розміру мінімальної пенсії за віком, оскільки даний показник застосовується лише при розрахунку пенсій, призначених відповідно до ЗУ "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування". вказує на пробіли в законодавстві та невизначеність суми, з якої необхідно розраховувати підвищення до пенсії. Фінансове забезпечення соціальних гарантій громадян здійснюється за рахунок коштів державного бюджету України, і відповідач, як державний орган, не може допустити нецільового використання бюджетних грошей.
Враховуючи, що сторони своєчасно та належним чином були повідомлені про час і місце розгляду справи та надали до суду заяви про розгляд справи без їх участі, суд вирішив можливим розглянути справу у відсутність сторін, на підставі наявних у справі доказів.
Відповідно до ст.. 15 ЦПК України, справа підсудна суду.
Повно, всебічно та неупереджено дослідивши всі надані сторонами докази, суд дійшов до висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 і на неї поширюється дія Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, в тому числі положення ст. 6 цього Закону, а тому вона має право на отримання щомісячної соціальної допомоги. Вказані обставини підтверджені копією паспорту (а.с.6), копією пенсійного посвідчення з відміткою штампу «Дитина війни» (а.с.8)
Позивачу в 2009 році виплачувалось підвищення до пенсії відповідно до ЗУ "Про соціальний захист дітей війни" в розмірі 10 відсотків від розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої на 2008 рік. У вказаному розміри підвищення продовжує виплачуватись у 2010 році. Дана обставина підтверджена інформацією УПФУ, визнана сторонами, і в суду немає сумнівів щодо її достовірності та добровільності її визнання.
Суд встановив, що позивач зверталась до відповідача з вимогою перерахувати та виплатити їй підвищення до пенсії у розмірах, встановлених ст.. 6 ЗУ "Про соціальний захист дітей війни", але відповіддю начальника УПФУ в м. Краснодоні їй у цьому було відмовлено.
Враховуючи зазначений статус позивача, вона відповідно до ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” має право на отримання державної соціальної підтримки, а саме підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Із заперечень Управління Пенсійного Фонду України в м. Краснодоні випливає, що відповідач не здійснює позивачу зазначених виплат, посилаючись на відсутність у нього коштів та на невизначеність розміру соціальної доплати у діючому законодавстві для розрахунку підвищень до пенсії категорії громадян, які мають статус дітей війни. Посилається на Постанову КМУ від 28.05.2008 року №530, відповідно до якої встановлений наступний розмір державної соціальної допомоги: з 22.05.2008 року - 48,10 грн; з 01.07.2008 року - 48,20 грн, з 01.10.2008 року - 49,80 грн. У вказаних розмірах допомога позивачу була виплачена у 2008-2009 роках та продовжує виплачуватись з 01.01.2010 року.
Розглянувши позов по суті суд встановив наступне:
Зі змісту ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” вбачається, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 % мінімальної пенсії за віком. Згідно ст.7 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
У перехідних положеннях Закону України "Про соціальний захист дітей війни " зазначено, що він набирає чинності з 01.01.2006 року.
З 01 січня 2008 року позивачу було нараховане та виплачується зазначене підвищення відповідно до ЗУ "Про державний бюджет України на 2008 рік" та Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530, що вбачається з письмових заперечень відповідача, у розмірах:
з 01.01.2008 року - 47 грн.
з 01.04.2008 року - 48,10 грн.
з 01.07.2008 року - 48,10 грн.
з 01.10.2008 року - 49,80 грн.
У вказаних розмірах дане підвищення виплачується і в 2009-2010 роках на підставі Постанови КМУ № 530.
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 за №10-рп2008 року, у справі за конституційними поданнями Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень ст. 65 розділу 1, пунктів 61, 62, 63, 66 розділу 2, пункту 3 розділу 3 Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” і 101 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень ст. 67 розділу І, п.п. 1-4, 6-22, 24-100 розділу 2 Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України), визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення п.п.41 розділу 2 Закону України „Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”.
Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначеного закону, що визнані неконституційними. Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.
Виходячи із системного аналізу зазначених норм законодавства, рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 року та приписів ч.2 ст.152 Конституції України, суд дійшов висновку, що з 22.05.2008 року Управління Пенсійного Фонду України в м. Краснодоні повинно було нараховувати і сплачувати позивачу доплату до пенсії, передбачену ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” в редакції, яка діяла до 01.01.2008 року, оскільки з моменту ухвалення Конституційним Судом України рішення щодо неконституційності п.п.41 розділу 2 Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, ця норма втратила чинність та не підлягала застосуванню. Отже, відповідач з 22.05.2008 року мав діяти у відповідності з приписами діючої норми ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, нараховувати та здійснювати позивачу доплату до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
ЗУ "Про державний бюджет України на 2009 рік" не вносилось жодних змін до ЗУ "Про соціальний захист дітей війни", тобто ст.. 6 вказаного закону є діючою у первинній редакції, на підставі чого позивач, як особа, що має статус "дитина війни" у 2009 році має право на отримання щомісячного підвищення до пенсії у розмірах, встановлених ст.. 6 спеціального ЗУ "Про соціальний захист дітей війни" - 30% мінімальної пенсії за віком, що дорівнює прожитковому мінімуму для непрацездатних осіб, встановленому на конкретний період часу.
Суд вважає, що до спірних правовідносин не може бути застосована ст.. 71 ЗУ "Про державний бюджет України на 2009 рік", відповідно до якої Кабінету Міністрів України передані повноваження щодо визначення конкретних розмірів соціальних виплат, які нараховуються виходячи із розміру мінімальної заробітної плати, оскільки соціальна виплата, яка предметом даного позову, вираховується виходячи із іншого показника, а саме - мінімальної пенсії за віком, яка дорівнює прожитковому мінімуму для непрацездатних осіб, визначеного на певний період часу. Тому суд визнає неправомірними посилання відповідача на Постанову КМУ № 530, якою встановлені конкретні розміри щомісячного підвищення до пенсії особам, що мають статус "дитина війни", оскільки вказана постанова суперечить вимогам діючого Закону України "Про соціальний захист дітей війни". оскільки в Україні діє принцип верховенства права відповідач, як державний орган, повинен керуватись нормативно-правовим актом, що має вищу юридичну силу, тобто - Законом України.
На підставі наведеного, суд визнає обґрунтованими вимоги позивача щодо необхідності перерахунку розміру щомісячного підвищення до пенсії, встановленого ЗУ "Про соціальний захист дітей війни", з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року - , виходячи із розміру 30% мінімальної пенсії за віком, яка дорівнює прожитковому мінімуму для непрацездатних осіб, з урахуванням фактично сплачених сум.
Також суд визнає обґрунтованими вимоги позивача щодо необхідності перерахунку розміру підвищення до пенсії за період з 01.01.2010 року по день звернення позивача до суду - по 19.04.2010 року, оскільки у вказаний період ніяких змін в ЗУ "Про соціальний захист дітей війни" не вносилось, він діяв у первинній редакції у якій закріплено право осіб, що мають статус "Дитина війни" на отримання підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до статті 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.
Відповідно до ст.. 3 ЦПК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав.
Згідно з п. 9 ст. 8 ЦПК України, якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини, а за відсутністю такого - суд виходить із загальних засад законодавства.
Таким чином, доводи відповідача в частині неврегульованості на законодавчому рівні порядку здійснення доплат особам, які мають статус дітей війни, не можуть бути підставою для їх не здійснення або відмови в задоволенні позову.
Щодо доводів стосовно відсутності підстав для застосування до спірних правовідносин ст.28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, суд зазначає наступне.
Сторонами по справі не заперечується, що позивач, відповідно до ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” має право на отримання доплати до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
За чинним законодавством, розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ст.28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.
З огляду на викладене, суд вважає не обґрунтованими доводи відповідача щодо застосування положення ч.3 ст.28 зазначеного Закону, з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацем 1 частини 1 цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсії, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком, не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії, встановленої ст. 46 Конституції України та права на отримання доплати до пенсії, передбаченої ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”.
Крім того, безпідставним є посилання відповідача на відсутність коштів щодо забезпечення виплати зазначеної доплати до пенсії, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів, як на підставу невиконання своїх зобов'язань, які встановлені ст.46 Конституції України та зазначеною нормою Закону.
Суд також вважає, що не заслуговують на увагу доводи відповідача щодо того, що спірні правовідносини повинні регулюватися виключно ЗУ "Про Державний бюджет України на відповідний рік", оскільки з моменту визнання окремих положень цього закону неконституційними, вони втратили чинність, і відповідач не мав права користуватися ним. Також суд не визнає посилань відповідача на Постанову КМУ №530 від 28.05.2008 року, якою встановлені конкретні розміри підвищення до пенсії особам. які мають статус "Дитина війни", оскільки з моменту відновлення дії ЗУ "Про соціальний захист дітей війни" в первинній редакції відповідач, як державний орган, мав, відповідно до ст.. 8 Конституції України, виконувати положення Закону України, а не Постанови КМУ, оскільки Закон України має вищу юридичну силу.
Виходячи зі змісту позову суд вважає необхідним покласти на відповідача обов"язок провести перерахування та виплату позивачу підвищення до пенсії, встановленого ст.. 6 ЗУ "Про соціальний захист дітей війни" в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, яка дорівнює прожитковому мінімуму для непрацездатних осіб, за період з 01.01.2009 року по 19.04.2010 року.
Разом з тим суд вважає такими, що не підлягають задоволенню, вимоги про покладення на відповідача обов"язку у майбутньому нараховувати підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, оскільки нормами ЦПК не передбачена можливість захисту не порушених прав на майбутнє.
Відповідно до ст.. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею та документально підтверджені судові витрати. Як що сторона, яка повинна відшкодувати судові витрати, звільнена від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави.
Враховуючи, що ПФУ звільнений від сплати судового збору, суд вважає необхідним відшкодувати позивачу сплачену суму судового збору в розмірі 8,50 грн. за рахунок коштів державного бюджету України, та стягнути з відповідача на користь позивача витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді в сумі 37 грн., оскільки вказані витрати знайшли підтвердження в ході судового розгляду справи.
Керуючись ст. ст. 8, 22, 46, 64, ч.2 ст. 152 Конституції України, ст. ст. 3,8,10, 15, 60,88, 212-215 ЦПК України, ст. ст. 3, 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, Рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 р. від 22.05.2008 року про визнання неконституційними окремих положень Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік", ЗУ "Про Державний бюджет України " на 2009 рік, суд -
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в м. Краснодоні Луганської області про покладення обов"язку на УПФУ в м. Краснодоні перерахувати розмір щомісячного підвищення до пенсії за період з 01.01.2009 року в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, стягнення судових витрат - задовольнити частково.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Краснодоні Луганської області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 щомісячного підвищення до пенсії, передбаченого ст.. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, рівної прожитковому мінімуму для непрацездатних осіб, установленого на відповідний період, як дитині війни, за період з 01.01.2009 року по 19.04.2010 року, з урахуванням фактично виплачених сум.
Стягнути з УПФУ в м. Краснодоні на користь ОСОБА_1 37 (тридцять сім) грн. в рахунок відшкодування понесених витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді.
За рахунок коштів державного бюджету України відшкодувати ОСОБА_1 витрати на оплату судового збору в сумі 8,50 грн.
В задоволенні позову в іншій частині відмовити - за необґрунтованістю вимог.
Рішення складене у повному обсязі, підписане судом у нарадчій кімнаті та оголошене у судовому засіданні 14 червня 2010 року.
Копію рішення суду направити сторонам по справі.
На рішення може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом десяти днів з моменту проголошення рішення і апеляційна скарга протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або апеляційна скарга протягом десяти днів з моменту проголошення рішення в Апеляційний суд Луганської області через Краснодонський міськрайонний суд Луганської області.
Головуючий: О.О. Маньковська