Справа № 2-263/10

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

05 липня 2010 року                                         м.Кузнецовськ

    Кузнецовський міський суд Рівненської області під головуванням

судді Демчини Т.Ю.

при секретарі Мельникович О.М.,

з участю

представників позивача Ярмолюка І.А., Сало І.В.

відповідача ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ВАТ «Райффайзен банк Аваль» до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором,  -

в с т а н о в и в :

    Позивач – відкрите акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» (надалі - Банк) звернувся до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_5 325139,81 грн., що еквівалентно 48202,73 доларам США, заборгованості за кредитним договором, в тому числі заборгованості по кредиту в сумі 46500,37 доларів США, заборгованості по сплаті відсотків за користування ним в сумі 505,56 доларів США, пені у зв’язку з простроченням виконання зобов’язань в сумі 1196,80 доларів США, а також судових витрат.

    Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідно до укладеного між позивачем та відповідачкою кредитного договору від 04.07.08 р., відповідачка отримала кредит в сумі 40800 доларів США, який зобов’язувалась погашати рівними частинами у розмірі, встановленому графіком, однак взяті на себе зобов’язання виконує неналежно, внаслідок чого утворилась заборгованість по поверненню кредиту та сплаті відсотків, у зв’язку з чим їй було нараховано пеню. Невиконання відповідачкою договірних зобов’язань і стало підставою для звернення до суду з позовом про повернення всієї суми кредитних коштів.

    В судовому засіданні представник позивача Ярмолюк І.А. збільшив позовні вимоги у зв’язку із зміною суми заборгованості ОСОБА_5 за час розгляду справи, та просив суд стягнути з ОСОБА_5 на користь позивача 417472,79 грн., що еквівалентно 52677,29 доларів США, заборгованості по кредиту, в тому числі 47002,92 доларів США заборгованості по тілу кредиту, 1669,89 доларів США заборгованості по відсотках, 4004,48 доларів США пені, нарахованої у зв’язку з порушенням кредитних зобов’язань.

    Представник позивача Сало І.В. позовні вимоги з урахуванням їх зміни підтримала в повному обсязі та пояснила, що на момент розгляду справи ОСОБА_5 частково погасила заборгованість за кредитним договором, однак загальна сума заборгованості за кредитним договором збільшилась у зв’язку із зростанням пені за порушення його умов, і на даний час фактична заборгованість ОСОБА_5 по кредитному договору складає 53743,77 доларів США, в тому числі 4955,84 доларів США заборгованості по тілу кредиту, 2773,33 доларів США заборгованості по відсотках, 4813,60 доларів США пені.

    Відповідачка ОСОБА_5 вимоги позовної заяви визнала частково та пояснила, що не згідна з розміром пені, нарахованої їй за порушення строків повернення кредиту та вважає його необґрунтованим. Крім того, вона пояснила, що не сплачувала щомісячні платежі лише частково, і підписувала з позивачем додаткову угоду, відповідно до умов якої їй надавались кредитні канікули. Крім того, ОСОБА_5 пояснила, що протягом часу розгляду справи нею частково погашено заборгованість за кредитним договором.

    Суд, дослідивши та оцінивши у сукупності докази у справі, приходить до висновку, що позов слід задовольнити частково. Підставами для такого висновку суду є наступне.

Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст.1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом встановлено, що 04.07.08 р. між позивачем та ОСОБА_5 укладено кредитний договір № 014/53-05/73248 (надалі – кредитний договір), згідно якого відповідачка отримала кредит в сумі 40800 доларів США терміном повернення до 04 липня 2018 року зі сплатою процентів за користування кредитом з розрахунку 14 % річних. За умовами кредитного договору, ОСОБА_5 зобов’язувалась перераховувати банку до 04 числа щомісяця ануїтентний платіж в розмірі 633,50 доларів США, а до закінчення терміну кредиту – повернути кредит в повному обсязі (пп.1.1, 1.3.1, 1.4, 2.3.1, 3.3.1 договору).

Судом встановлено також, що 30.03.09 р. між позивачем та відповідачем укладено додаткову угоду до кредитного договору, відповідно до умов якої ОСОБА_5 погодилась, що сума кредиту збільшується на збільшення суми фактичної заборгованості по кредиту на розмір заборгованості за процентами, що існували на дату підписання угоди. Крім того, тимчасово на період з 04.04.09 р. до 04.03.10 р. позивач погодив для ОСОБА_5 зменшення щомісячного платежу до 210,00 доларів США, розстрочивши на цей термін сплату заборгованості по відсоткам.

Частиною 2 статті 1050 ЦК України передбачено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Відповідно до пп.9.1, 9.2 у разі невиконання або неналежного виконання позичальником своїх зобов’язань за кредитним договором банк має право вимагати дострокового повернення кредитних ресурсів у повному обсязі зі сплатою всіх сум, належних до сплати до пред’явлення вимоги, зокрема, у разі прострочення більш ніж на 30 календарних днів строків погашення кредиту або порушення цих строків більше ніж на 30 календарних днів.

З розрахунку, наданого позивачем, вбачається, що ОСОБА_5 допустила порушення строків внесення ануїтентних платежів.

З наявної в матеріалах справи копії листа Банку від 04.11.09 р. та квитанції про його отримання відповідачкою  10.11.09 р., вбачається, що Банк повідомляв ОСОБА_5 про настання строку дострокового повернення кредитних коштів.

Отже, суд прийшов до висновку про доведеність позивачем підстав для стягнення заборгованості за кредитом в цілому, в тому числі і кредитних ресурсів, термін сплати яких на момент розгляду справи не наступив.

Представник позивача Сало І.В. в судовому засіданні визнала факт часткової сплати ОСОБА_5 платежів за кредитним договором протягом часу розгляду справи.

Згідно з наданим позивачем розрахунком, станом на 03.06.10 р. заборгованість відповідачки перед Банком склала 52677,29 доларів США, в тому числі заборгованість по тілу кредиту – 47002,92 доларів США, заборгованість по сплаті відсотків – 1669,89 доларів США, пеня – 4004,48 доларів США. Саме до такого розміру і збільшено в судовому засіданні позовні вимоги.

Судом досліджено надані відповідачкою оригінали квитанцій про проведені на користь позивача платежі, а саме – від 14.04.10 р. про сплату 1500 доларів США, від 18.06.10 р. про сплату 230 доларів США, від 21.06.10 р. про сплату 100 доларів США, від 05.07.10 р. про сплату 45 доларів США.

З наданого суду представником позивача розрахунку заборгованості ОСОБА_5 по кредитному договору станом на 05.07.10 р., судом встановлено, що її заборгованість на зазначену дату складає 53742,77 доларів США, в тому числі заборгованість по кредиту – 46155,84 доларів США, заборгованість по сплаті відсотків – 2773,33 доларів США, несплачена пеня – 4813,60 доларів США.

Отже, судом встановлено, що на момент розгляду справи заборгованість відповідачки по поверненню тіла кредиту складає 46155,84 доларів США, у зв’язку з чим позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню частково.

Так як позовні вимоги в частині стягнення з відповідачки заборгованості по відсотках та пені за період з 03.06.10 р. по 05.07.10 р. позивачем не збільшувались, суд прийшов до висновку про стягнення їх у розмірі, наведеному у розрахунку станом на 03.06.10 р.

Отже, загальна сума заборгованості за кредитним договором, що підлягає стягненню з відповідачки, складає: 46155,84 + 1669,89 + 4004,48 = 51830,21 доларів США.

Вирішуючи питання про розмір коштів, що підлягають стягненню, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.533 ЦК України, грошове зобов’язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов’язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

З огляду на вищезазначену норму, суд прийшов до висновку, що стягненню підлягає сума заборгованості за кредитним договором в розмірі 51830,21 доларів США, що за курсом Національного банку України, який на день ухвалення рішення складає 791,05 грн. за 100 доларів США, складає 410002,87 грн.

Судові витрати слід стягнути пропорційно до задоволеної частини позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.526, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 4, 10, 11, 60, 81, 88, 212-215 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в:

    Позов задовольнити частково.

    Стягнути з ОСОБА_5 на користь відкритого акціонерного товариства „Райффайзен банк Аваль” 410002 (чотириста десять тисяч дві) грн. 87 коп., що еквівалентно 51830 (п’ятдесяти одній тисячі вісімсот тридцяти) доларам 21 центу США, заборгованості за кредитним договором.

    Стягнути з ОСОБА_5 на користь відкритого акціонерного товариства „Райффайзен банк Аваль” 1787 (одну тисячу вісімсот двадцять) грн. 24 коп. понесених позивачем судових витрат.

    В решті позовних вимог відмовити у зв’язку з їх безпідставністю.

    На рішення суду може бути подана апеляція.    

    Заява про апеляційне оскарження подається протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження рішення та апеляційна скарга подається до Апеляційного суду Рівненської області через Кузнецовський міський суд.

Головуючий: