Справа № 2-362/10

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

(з а о ч н е)

20 липня 2010 року                                         м.Кузнецовськ

    Кузнецовський міський суд Рівненської області під головуванням

судді Демчини Т.Ю.

при секретарі Мельникович О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ВАТ комерційного банку «Надра» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в :

    Позивач – відкрите акціонерне товариство комерційний банк «Надра» (надалі - Банк) просить суд стягнути з ОСОБА_3 12464,85 грн. заборгованості за кредитним договором, в тому числі заборгованості по кредиту в сумі 8943,21 грн., заборгованості по сплаті відсотків за користування ним в сумі 2582,24 грн., пені у зв’язку з простроченням виконання зобов’язань в сумі 579,40 грн., штрафу за порушення умов договору в сумі 360,00 грн., а також судові витрати.

    Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідно до укладеного між позивачем та відповідачкою кредитного договору від 25.03.08 р., відповідачка отримала кредит в сумі 10000,00грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом по процентній ставці 3,1 % на місяць терміном погашення до 24.03.11 р. Однак позичальник ОСОБА_3 не виконала умов договору щодо обов’язку своєчасно вносити платежі по кредитному договору, що стало підставою для звернення Банку до суду з позовом про повернення всієї суми кредиту.

    В судове засідання представник позивача не з’явився, подавши заяву про повне підтримання позовних вимог та розгляд справи у його відсутності.

    Враховуючи, що відповідачка ОСОБА_3 в судове засідання не з’явилась, хоча належним чином була повідомлена про час та місце розгляду справи, про причини неявки суд не повідомила, про розгляд справи у її відсутності не клопотала, заперечень проти позову не подала, судом ухвалено провести заочний розгляд справи на підставі доказів, наявних у справі.

    Суд, дослідивши та оцінивши у сукупності докази у справі, приходить до висновку, що позов слід задовольнити повністю. Підставами для такого висновку суду є наступне.

Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст.1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом встановлено, що 25.03.08 р. між позивачем та ОСОБА_3 укладено кредитний договір № 14/2503/08 01 ПКП (надалі – кредитний договір), згідно якого відповідачка отримала кредит в сумі 10000,00 грн. терміном повернення до 24 березня 2011 року зі сплатою процентів за користування кредитом з розрахунку 3,1 % на місяць. За умовами кредитного договору, ОСОБА_3 зобов’язувалась перераховувати банку до 15 числа щомісяця ануїтентний платіж в розмірі 457,78 грн., а до закінчення терміну кредиту – повернути кредит в повному обсязі (пп.1.1, 1.3.1, 1.4, 2.3.1 договору).

Частиною 2 статті 1050 ЦК України передбачено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Відповідно до п.3.2.3 кредитного договору, банк має право вимагати дострокового повернення кредитних ресурсів, сплати нарахованих відсотків по них, неустойки відповідно до умов цього договору, якщо позичальник не вніс черговий платіж у термін, передбачений п.2.3.2 договору.

З розрахунку, наданого позивачем, вбачається, що ОСОБА_3 допустила порушення строків внесення ануїтентних платежів.

З наявної в матеріалах справи копії листа Банку вбачається, що Банк повідомляв ОСОБА_3 про настання строку дострокового повернення кредитних коштів.

Отже, суд прийшов до висновку про доведеність позивачем підстав для стягнення заборгованості за кредитом в цілому, в тому числі і кредитних ресурсів, термін сплати яких на момент розгляду справи не настав.

Пунктами 4.1, 4.2 кредитного договору передбачено, що у разі прострочення позичальником строку сплати ануїтентного платежу позичальник сплачує банку пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несвоєчасно сплаченої суми за кожен день прострочення, а у разі прострочення такого платежу більше ніж на два дні – додатково штраф у розмірі 30 грн.

Згідно з наданим позивачем розрахунком, станом на 22.01.10 р. заборгованість відповідачки перед Банком склала 12464,85 грн., в тому числі по кредиту – 8943,21 грн., відсоткам – 2582,24 грн., пені – 579,40 грн., штрафу – 360,00 грн.

Судові витрати слід покласти на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.526, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 4, 10, 11, 60, 81, 88, 212-215, 224-226 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в:

    Позов задовольнити повністю.

    Стягнути з ОСОБА_3 на користь відкритого акціонерного товариства комерційного банку ?адра” 12464 (дванадцять тисяч чотириста шістдесят чотири) грн. 85 коп. заборгованості за кредитним договором.

    Стягнути з ОСОБА_3 на користь відкритого акціонерного товариства комерційного банку ?адра” понесені позивачем судові витрати в сумі 244 (двісті сорок чотири) грн. 65 коп.

Заочне рішення суду може бути переглянуте Кузнецовським міським судом за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

    На рішення суду може бути подана апеляція.    

    Заява про апеляційне оскарження подається протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження рішення та апеляційна скарга подається до Апеляційного суду Рівненської області через Кузнецовський міський суд.

Головуючий: