Справа № 22ц-2536/10 Головуючий у 1 інстанції: Підгорний І.І.
Категорія: 57 Доповідач: Матвійчук Л.В.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
5 серпня 2010 року місто Луцьк
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Волинської області в складі:
головуючого - судді Матвійчук Л.В.,
суддів - Антонюк К.І., Киці С.І.,
розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Ківерцівської районної державної адміністрації про зобов’язання провести перерахунок та виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за апеляційною скаргою відповідача управління праці та соціального захисту населення Ківерцівської районної державної адміністрації на постанову Ківерцівського районного суду Волинської області від 20 травня 2009 року,
В С Т А Н О В И Л А:
Постановою Ківерцівського районного суду Волинської області від 20 травня 2009 року позов в даній справі задоволено частково.
Зобов’язано управління праці та соціального захисту населення Ківерцівської районної державної адміністрації нарахувати та виплатити ОСОБА_1 допомогу по догляду за дитиною ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, до досягнення нею трирічного віку за період з 9 липня 2007 року по листопад 2007 року в розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років на підставі положень ст. 15 Законом України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» та ст. 62 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік».
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати зазначену постанову, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення судом норм матеріального права.
Перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід відхилити з наступних підстав.
Задовольняючи частково позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 у 2007 році мала право на одержання щомісячної допомоги по догляду за першою дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Такі висновки суду першої інстанції, на думку колегії суддів, відповідають нормам матеріального права та є правильними.
Судом встановлено, що позивачка є матір’ю ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 9), і здійснює догляд за дитиною до досягнення нею трирічного віку, тому відповідно до ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», у редакції, що була чинною на час виникнення та існування спірних правовідносин у 2007 році, мала право на отримання щомісячної допомоги у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Згідно з ст.ст. 13, 14 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» особа, яка фактично здійснює догляд за дитиною, має право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, яка виплачується щомісяця з дня призначення допомоги по догляду за дитиною по день досягнення нею вказаного віку.
Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» (в редакції, яка діяла до 01.01.2008 року) допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Рішенням Конституційного суду України (справа про соціальні гарантії громадян) від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення ст. 56 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», згідно з якою щомісячна грошова допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачується у розмірі, який дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Вказане рішення Конституційного Суду України має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними. Положення статті 56 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про необхідність покладення обов’язку з нарахування і виплати спірної допомоги за вказаний період саме на управління праці та соціального захисту населення Ківерцівської районної державної адміністрації на підставі вимог ст. 5 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» та Постанови Кабінету Міністрів України № 32 від 16.01.2007 року «Питання виплати застрахованим особам допомоги при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку».
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції підставно та обґрунтовано частково задовольнив позовні вимоги ОСОБА_1 в частині нарахування та виплати позивачу недоплаченої щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років за період з 09.07.2007 року по листопад 2007 року.
Покликання апелянта на відсутність бюджетного фінансування передбачених Законом України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» розмірів щомісячної допомоги, як на причину невиконання державою взятих на себе зобов’язань, до уваги колегією суддів не приймаються, оскільки реалізація особою права, що пов’язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Кечко проти України»).
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
Постанова ухвалена з додержанням норм матеріального і процесуального права та на підставі наявних у справі доказів, тому колегія суддів приходить до висновку, що постанову в даній справі слід залишити без змін і внести в абзац другий резолютивної частини постанови уточнення щодо закінчення періоду, за який відповідача зобов’язано провести перерахунок та виплату допомоги по догляду за дитиною, а саме: замість «по листопад 2007 року» вказати «по 26 листопада 2007 року».
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу відповідача управління праці та соціального захисту населення Ківерцівської районної державної адміністрації відхилити.
Постанову Ківерцівського районного суду Волинської області від 20 травня 2009 року залишити без змін і внести в абзац другий резолютивної частини постанови уточнення щодо закінчення періоду, за який управління праці та соціального захисту населення Ківерцівської районної державної адміністрації зобов’язано провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 допомоги по догляду за дитиною ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, до досягнення нею трирічного віку: замість «по листопад 2007 року» вказати «по 26 листопада 2007 року».
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і є остаточною, оскарженню не підлягає.
Судді