Справа № 22ц - 3020/10 Головуючий у 1 інстанції – Савицька Н.В.
Категорія – 19 Доповідач - Антонюк К.І.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
2010 року липня 29 місто Луцьк
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Волинської області в складі:
головуючого-судді Киці С.І.
суддів Антонюк К.І., Матвійчук Л.В.
при секретарі Лінік Т.В.
з участю позивача ОСОБА_1
представника позивача ОСОБА_2
представника відповідача Вічинюка М.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Житлово-комунального підприємства «Луцьктепло» про розірвання договору про надання послуг в утриманні будинків і споруд прибудинкової території та відшкодування моральної шкоди за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_1 на рішення Луцького міськрайонного суду від 08 червня 2010 року, колегія суддів, -
В С Т А Н О В И Л А:
Рішенням Луцького міськрайонного суду від 08 червня 2010 року в позові ОСОБА_1 до Житлово-комунального підприємства № 3, державного комунального підприємства «Луцьктепло» про розірвання договору про надання послуг в утриманні будинків і споруд прибудинкових територій, надання дозволу на встановлення автономного опалення, відшкодування моральної шкоди відмовлено. Стягнуто з позивача в дохід держави судовий збір в розмірі 5 грн. 50 коп.
В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_1, покликаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просила скасувати рішення суду з ухваленням нового, яким зобов’язати Луцьку міську раду надати дозвіл на встановлення автономного опалення, стягнути з Житлово-комунального підприємства № 3 та державного комунального підприємства «Луцьктепло» суму коштів на відшкодування моральної шкоди в розмірі 1700 грн. та судові витрати.
Колегія суддів, заслухавши пояснення сторін, перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід відхилити, а оскаржуване рішення залишити без змін з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 є співвласником квартири АДРЕСА_1.
11.04.2008 року між позивачем та ЖКП № 3 укладено договір про надання послуг в утриманні будинків і споруд та прибудинкових територій.
В позовній заяві позивач просила розірвати зазначений договір від 11.04.2008 року, покликаючсь на те, що відповідач не надавав передбачені послуги належним чином, не забезпечив роботу інженерно-технічного обладнання в квартирі, внаслідок чого в квартирі в зимовий період температура нижча норми, цвітуть ванна, стіни, також відповідач не відновив в квартирі повітрообмін, що є причиною цвітіння в квартирі.
Відповідно до ст.651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за угодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною, та інших випадках, встановлених договором або законом.
Істотним є таке порушення стороною договору коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладанні договору.
Частина 3 ст. 10 ЦПК України зобов’язує кожну сторону довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Оскільки з досліджених в судовому засіданні доказів, наданих сторонами, не вбачається порушень умов договору зі сторони відповідача, який був укладений між позивачем та ЖКП № 3 про надання послуг, тому суд вірно відмовив в позові в цій частині із-за відсутності підстав, передбачених законом для розірвання договору.
Покликання апелянта, що комунальні підприємства зобов’язані утримувати в належному стані внутріквартирні інженерні мережі та обладнання є безпідставними, оскільки договором про надання послуг з утримання будинків і споруд прибудинкової території від 11.04.2008 року, саме на споживачів комунальних послуг покладені ці обов’язки ( п. 3.2.6 договору), а ЖКП зобов’язало утримувати в належному стані внутрішньобудинкові санітарно-технічні мережі (від зовнішньої стіни будинку до внутрішньої стіни квартири, п. 3.4.3 цього договору).
На час обстеження квартири АДРЕСА_2 повітря у квартирі відповідала санітарним нормам, що підтверджується актами.
Згідно зі ст. 1167 моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Враховуючи, що в судовому засіданні не встановлено неправомірних дій чи бездіяльності зі сторони відповідачів, позовні вимоги щодо відшкодування моральної шкоди не обгрунтовані, жодними доказами не підтверджені, отже і підстав для задоволення позову про відшкодування моральної шкоди немає.
Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін.
В суді першої інстанції позивачка не зверталась з позовом до Луцької міської Ради щодо її зобов’язання надати дозвіл на встановлення автономного опалення, тому ці вимоги не були предметом судового розгляду і суд правомірно відмовив в їх задоволенні.
Отже, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права. Підстав для його скасування чи зміни немає.
Керуючись ст.ст.303, 307, 308, 313, 314 ЦПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Луцького міськрайонного суду від 08 червня 2010 року в даній справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.
Головуючий
Судді