У Х В А Л А Справа № 2-5477/10
29 липня 2010 року Голосіївський районний суд м. Києва
в складі головуючого судді: Чередніченко Н.П.
при секретарі: Чигир Т.Ф.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві заяву представника позивача ПАТ «УкрСиббанк» - Звади Руслана Вікторовича про вжиття заходів забезпечення позову, -
в с т а н о в и в:
в провадженні Голосіївського районного суду м. Києва знаходиться цивільна справа за позовом ПАТ «УкрСиббанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ТОВ «Магнат Папір» про стягнення заборгованості.
Представник позивача звернувся до суду з заявою про вжиття заходів забезпечення позову, шляхом тимчасового обмеження громадян – ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у праві виїзду за межі України до виконання ними своїх зобов»язань перед позивачем.
В судове засідання ніхто не з»явився, однак неявка сторін не перешкоджає розгляду питання про вжиття заходів забезпечення позову.
Відповідно до ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Відповідно до п. п. 1,4 Постанов Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи після відкриття провадження у ній ( за винятком випадку, передбаченого ч. 4 ст. 151 ЦПК України), якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в»їзду в Україну громадян України» передбачені підстави для тимчасових обмежень у праві виїзду громадян України за кордон. Однак, Конституцією України, зокрема ст. 64 імперативно визначено, що конституційні права свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків передбачених Конституцією України. Оскільки Конституція України, як зазначено в її ст. 8, має найвищу юридичну силу , а її норми є нормами прямої дії, суди при розгляді конкретних справ мають оцінювати зміст будь-якого закону чи іншого нормативно-правового акту з точки зору його відповідності Конституції і в усіх необхідних випадках застосовувати Конституцію як акт прямої дії. Тобто судові рішення мають ґрунтуватися на Конституції, а також на чинному законодавстві, яке не суперечить їй.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що заява представника позивача не підлягає задоволенню, оскільки заявником не надано доказів того, що такий вид як обмеження в праві виїзду за кордон є реальною можливістю виконання рішення суду.
Керуючись ст. ст. 151-153 ЦПК України , суд -
у х в а л и в:
В задоволенні заяви представника позивача Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» - Звади Руслана Вікторовича про вжиття заходів забезпечення позову – відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя :