ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
№ 2а-2334/10/2370
05.07.2010 р. м. Черкаси
11 год. 50 хв.
Черкаський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого - судді Чалої А.С.,
при секретарі –Журавлі В.В.,
за участю представника позивача Пасічної А.А., представників відповідача Васьковського І.А., Бурлаченка М.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом Черкаського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю ім. Ватутіна про стягнення адміністративно-господарських санкцій,
ВСТАНОВИВ:
Черкаське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулось до суду з позовом про стягнення з сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю ім. Ватутіна адміністративно-господарських санкцій в розмірі 10226 грн. 32 коп. та пеню за несвоєчасну сплату таких санкцій у розмірі 107 грн. 77 коп.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що Черкаське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів є територіальним органом державної виконавчої влади, одним із завдань якого є здійснення на території області контролю за виконанням встановленого підприємствам, установам, організаціям, в тому числі підприємствам і організаціям громадських організацій інвалідів, фізичним особам, які використовують найману працю, нормативів робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, а також за своєчасним перерахуванням адміністративно-господарських санкцій у разі недотримання ними даного нормативу.
У 2009 році у відповідача повинно було працювати два інваліда, проте одне робоче місце інвалідом зайняте не було.
Середньорічна заробітна плата штатного працівника за звітний період на підприємстві становить 10226 грн. 32 коп., тому загальна сума адміністративно-господарських санкцій за незайняті робочі місця для інвалідів складає 10226 грн. 32 коп. У встановлений Законом термін, до 15 квітня 2010 року, визначену суму адміністративно-господарських санкцій за невиконаний норматив у 2009 році відповідач не сплатив, в зв’язку з чим за прострочення сплати адміністративно-господарських санкцій йому нарахована пеня в розмірі 107 грн. 77 коп.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала в повному об’ємі та просила їх задовольнити.
Представники відповідача проти позову та доводів позивача заперечували, подавши до суду письмові заперечення, та пояснили, що відповідачем було вжито всі необхідні заходи щодо виконання вимог Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні». Проте районним центром зайнятості інваліди для працевлаштування не направлялися, а у відповідності до вимог зазначеного Закону відповідач не зобов’язаний працевлаштовувати дану категорію осіб, а лише створити необхідні умови для їх роботи, що і було ним зроблено. Таким чином, відповідач вважає позов безпідставним та таким, що не підлягає до задоволення.
Згідно статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.
Статтею 18 цього Закону передбачено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць.
Порядок реєстрації у Фонді соціального захисту інвалідів, його відділеннях, строки подання йому звітів про зайнятість та працевлаштування інвалідів, зарахування кількості робочих місць для працевлаштування інвалідів, контролю за виконанням нормативів робочих місць та перевірки підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, щодо їх реєстрації у Фонді соціального захисту інвалідів, його відділеннях, подачі щорічного звіту та сплати ними адміністративно-господарських санкцій, а також надання державній службі зайнятості інформації, необхідної для організації працевлаштування інвалідів, визначаються Кабінетом Міністрів України.
Відділення Фонду соціального захисту інвалідів з метою контролю за виконанням нормативу робочих місць, передбаченого частиною першою цієї статті, мають право в порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України, здійснювати перевірки підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, щодо реєстрації у Фонді соціального захисту інвалідів, подачі ними звітів про зайнятість та працевлаштування інвалідів, виконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, у тому числі шляхом зарахування, та сплати ними адміністративно-господарських санкцій.
Статтею 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»передбачено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.
Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.
Сплату адміністративно-господарських санкцій і пені підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, проводять відповідно до закону за рахунок прибутку, який залишається в їх розпорядженні після сплати всіх податків і зборів (обов'язкових платежів).
Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону.
Спори, що виникають із правовідносин за статтями 19, 20 цього Закону, вирішуються Фондом соціального захисту інвалідів або в судовому порядку. Фонд соціального захисту інвалідів, його відділення мають право захищати свої права та законні інтереси, у тому числі в суді.
Згідно до статті 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»від 21 березня 1991 року, забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.
В силу частини 3 статті 18-1 цього Закону державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у інваліда кваліфікації та знань, з урахуванням його побажань.
Відповідно до Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 70 від 31 січня 2007 року, звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів роботодавці подають (надсилають рекомендованим листом) щороку до 1 березня відділенням Фонду, в яких вони зареєстровані, за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом. Датою надходження звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів вважається дата подання роботодавцем звіту до відділення Фонду, а у разі надсилання його поштою - дата на поштовому штемпелі. Інформацію про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів роботодавці подають центру зайнятості за місцем їх реєстрації як платників страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.
Таким чином, суд приходить до висновку, що покладення на підприємства, установи, організації громадських організацій інвалідів, які використовують найману працю, обов’язку працевлаштування інвалідів, передбачає виділення та створення робочих місць для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальних робочих місць, створення для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечення інших соціально-економічних гарантій, а також надання державній службі зайнятості інформації, необхідної для організації працевлаштування інвалідів.
Зі звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2009 рік середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу (осіб) СТОВ ім. Ватутіна становить 38 осіб, з них середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність –1 особа. Кількість інвалідів – штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів»- 1,5 особи (тобто - 2). Таким чином, незайнятим інвалідами на підприємстві було 1 робоче місце.
Відповідно до витягу з протоколу зборів засновників СТОВ ім. Ватутіна від 25.12.2006 року прийнято рішення про працевлаштування двох інвалідів на роботу пастухами та черговими по господарству в кількості двох осіб, які за рекомендаціями МСЕК можуть виконувати вказану роботу.
Відповідачем на виконання вимог закону подавались звіти про наявність вакансій за формою № 3-ПН від 01.04.2009 року, 01.05 2009 року, 01.06.2009 року, 01.07.2009 року, 01.08.2009 року, 01.09.2009 року, 01.10.2009 року, 01.11, 2009 року та 01.12.2009 року.
Окрім того, з матеріалів справи вбачається, що відповідачем на протязі 2009 року неодноразово направлялись листи на адресу Гончарівської сільської ради про наявність можливості працевлаштування інвалідів та осіб соціально-незахищеної групи, на що було отримано відповідь про наявність в селі Гончарівка двох інвалідів, яким повідомлено про можливість їх працевлаштування. Проте зазначені громадяни відмовились від робочих місць, про що ними написані відповідні заяви.
Судом також встановлено, що відповідач листами від 19.03.2009 року та 03.12.2009 року звертався до управління праці та соціального захисту населення Катеринопільської районної державної адміністрації про наявність можливості працевлаштувати інвалідів.
При дослідженні матеріалів справи встановлено, що визначеними органами інваліди для працевлаштування на підприємство відповідача не направлялись, так само як і не було безпосереднього звернення інвалідів на підприємство для працевлаштування.
Отже, відповідач здійснював всі залежні від нього заходи для забезпечення необхідної кількості робочих місць для працевлаштування інвалідів.
Відповідно до статті 238 Господарського кодексу України, до суб’єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків, та за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності.
Відповідно до статті 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Елементами правопорушення є вина та наявність причинного зв'язку між самим порушенням та його наслідками.
Оскільки відповідачем вжито всіх необхідних заходів для недопущення господарського правопорушення, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.
Керуючись статтями 86, 94, 159, 162, 163, 254 КАС України,
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя А.С. Чала