Справа № 2-115/2010 рік
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
05 липня 2010 року
Першотравневий районний суд м. Чернівці в складі:
Головуючого – судді: Войтуна О.Б.,
при секретарі: Костинян І.М.
за участю
представника позивача: ОСОБА_1
представника відповідача: ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Чернівці цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про припинення права на частку у спільному майні та зустрічний позов ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про припинення права на 1/3 частку у спільному майні, -
В С Т А Н О В И В:
В лютому 2008 року, ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_4 про припинення права на частку у спільному майні, посилаючись на те, що вона є власником 1/3 частки, а відповідачка ОСОБА_4. - 2/3 частки квартири АДРЕСА_1. Дана квартира була придбана трьома приватними нотаріусами, в тому числі і дочкою відповідачки ОСОБА_6, частка якої перейшла по спадщині до відповідачки. Зазначає, що вона як приватний нотаріус по теперішній час використовує спірну квартиру, для здійснення нотаріальної практики. Відповідачка ОСОБА_4 ніколи не користувалась даною квартирою, являється власницею трьохкімнатної квартири АДРЕСА_2.
Позивачка в позові вказує, що згідно технічного висновку ПП АН « Експерт - Рієлт - Сервіс» розділити спірну квартиру на дві окремі частини у співвідношенні 1/3 до 2/3 неможливо. 10 липня 2007 року відповідачка ОСОБА_4 через нотаріуса звернулась до неї з заявою про намір продавати належну їй на праві власності 2/3 частки спірної квартири за 300000 гривень, вважає, що даний факт свідчить про відсутність наміру використання її для будь - якої мети.
У відповідь, позивачка листом 17 жовтня 2007 року запропонувала ОСОБА_4 за 2/3 частки даної квартири - 150000 гривень згідно із звітом експерта № 10/07 -16 про ринкову вартість квартири АДРЕСА_1.
У зв’язку з чим, просить суд, припинити право ОСОБА_4 на 2/3 частки квартири номер 2, яка розташована в АДРЕСА_1, визнати за нею право власності на квартиру номер 2, яка розташована в АДРЕСА_1, стягнути з неї на користь ОСОБА_4 вартість 2/3 частки квартири номер 2, яка розташована в АДРЕСА_1 в сумі 15000грн., яку вона внесе на депозитний рахунок.
Відповідачка ОСОБА_4 в свою чергу звернулась до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_3 про припинення права на 1/3 частку у спільному майні, посилаючись на те, що 14 травня 1996 року спірна квартира була придбана ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_3, для нотаріальної діяльності і до цього часу використовується як робоче місце нотаріуса.
У зустрічній позовній заяві ОСОБА_4, зазначає, що відповідно до свідоцтва про право власності на спадщину за законом, посвідченим 14 травня 1999 року Першою Чернівецькою нотаріальною конторою реєстрованим № 1- 2552 вона стала власницею 2/3 частини квартири АДРЕСА_1.
ОСОБА_3 безоплатно користується її часткою в спільному майні квартири до цього часу.
В даний час у неї виникла потреба змінити житло, оскільки квартира, в якій вона проживає, розташована на п'ятому поверсі, без ліфта і за станом здоров'я їй вкрай важко спускатися і піднятися по сходам. Вважає, що у відповідності до вимог ст. 365 ЦК України у неї є всі підстави вимагати припинення спільної часткової власності на дану квартиру ОСОБА_3
Обґрунтовує свої вимоги тим, що частка ОСОБА_3 у майні є порівняно незначною, спірна квартира є неподільною, має намір використати її як житло, та вважає що припинення право власності на 1/3 частки спірної квартири не завдасть істотної шкоди інтересам ОСОБА_3 та членам її сім'ї так як вона має інше житло.
У зв’язку з чим, просить суд припинити право ОСОБА_3 на 1/3 частки квартири номер 2, яка розташована в АДРЕСА_1, зі сплатою компенсації в сумі 150000грн., яку вона внесе на депозитний рахунок.
В процесі розгляду справи, представник ОСОБА_3 збільшила позовні вимоги в частині компенсації за частки в спірній квартирі, а саме, просила суд, стягнути з її довірительки на користь ОСОБА_4 в якості компенсації за 2/3 частки спірної квартири в сумі 213559грн. 32коп.
Представник ОСОБА_4, в процесі розгляду справи, змінив позовні вимоги, просив суд, стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 в якості компенсації за 2/3 частки спірної квартири в сумі 297946грн. 67коп., у зв’язку з тим, що відповідно до звіту про оцінку майна вартість спірної квартири складає 446920грн.
В судовому засіданні, представник позивача по первісному позову ОСОБА_3- ОСОБА_1 зміненні позовні вимоги підтримала та надала пояснення аналогічні позовній заяві. Зустрічний позов не визнала, оскільки вважає, що він є необґрунтований та такий що не підлягає задоволенню. Просила суд, зміненні позовні вимоги її довірительки задовольнити, а в зустрічному позову ОСОБА_4 відмовити.
В судовому засіданні, представник відповідачки по первинному позові та позивачки по зустрічному позові ОСОБА_4- ОСОБА_2, заперечував щодо позовних вимог ОСОБА_3, вважає, що вони є необґрунтовані, просив суд, в первинному позові відмовити. Щодо зустрічного позову, зміненні позовні вимоги підтримав та пояснив, що в ухвалі Верховного Суду України чітко зазначено з чого необхідно виходи визначаючи розмір компенсації за частку спірної квартири. Просив суд зустрічний позов задовольнити стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 в якості компенсації за 2/3 частки спірної квартири в сумі 297946грн. 67коп., у зв’язку з тим, що відповідно до звіту про оцінку майна вартість спірної квартири складає 446920грн.
Щодо позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про припинення права на частку у спільному майні, то відповідно до ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.
Як вбачається з матеріалів справи позивачка та її представники надали суду докази на підтвердження своїх доводів щодо позовних вимог.
Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_3 є власником 1/3 частки, а відповідачка ОСОБА_4. - 2/3 частки квартири АДРЕСА_1. Дана квартира була придбана трьома приватними нотаріусами, в тому числі і дочкою відповідачки ОСОБА_6, частка якої перейшла по спадщині до відповідачки /Т.1. а.с.5,15,74,75/.
У силу положень ст.ст. 21, 24, 41 Конституції, ст. ст. 319, 358 ЦК України, всі громадяни є рівними у своїх правах, усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення цих прав, в тому числі щодо захисту права спільної часткової власності.
Виходячи із цих положень, правовий режим спільної часткової власності визначається гл. 26 ЦК з урахуванням інтересів усіх її учасників. Володіння, користування і розпорядження частковою власністю здійснюється за згодою всіх співвласників, а за відсутності згоди спір вирішується судом.
У відповідності до вимог ст. 365 ЦК України, - право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо частка є незначною і не може бути виділена в натурі, річ є неподільною, спільне володіння і користування майном є неможливим, та що таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласникам та членам його сім'ї.
Суд постановляє, рішення про припинення право особи на частку у спільному майні за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.
Згідно дослідженому в судовому засіданні технічного висновку ПП АН «Експерт-Рієлтр-Сервіс», розділити спірну квартиру на дві окремі частини у співвідношенні 1/3 до 2/3 неможливо / Т.1. а.с.16-46/.
Також, як встановлено судом спільне володіння і користування спірною квартирою є неможливим, даний факт сторони визнають, внаслідок чого, відповідно до ч.1 ст.60 ЦПК України доказуванню не підлягає.
Отже, як видно з вище досліджених доказів, частки обох співвласників в спільному майні квартири АДРЕСА_1 є незначними і не можуть бути виділені в натурі, та спільне водіння і користування майном є неможливим. При цьому сторони та члени їх сімей житлом забезпеченні, що підтверджується довідками ЧКОБТІ / Т.1. а.с.6,77/.
Разом з тим, як встановлено з матеріалів справи, припинення права власності на частку у спільному майні для ОСОБА_4 не завдасть істотної шкоди її інтересам і інтересам її сім'ї. Даний факт, також по справі доведений бажанням ОСОБА_4 реалізувати свою частку у майні, що вбачається з її заяви від 10 липня 2007 року завірена нотаріусом, з якою вона звернулася до співвласниці, позивачки по справі ОСОБА_3 /Т.1. а.с.11/.
З іншого боку судом також встановлено, що припинення право власності на частку у спільному майні для ОСОБА_3 завдасть істотної шкоди її інтересам та інтересам її сім'ї.
Як вбачається з матеріалів справи, дана квартира була придбана трьома співвласниками для використання під офіс - нотаріальну діяльність та переобладнана для цього /Т.1 а.с.15/. Позивачка користується даною квартирою як нотаріус до цього часу (тобто робоче місце нотаріуса), а відповідно до ст.25 Закону України «Про нотаріат», - робоче місце (контора) приватного нотаріуса має знаходитись у межах нотаріального округу, в якому приватний нотаріус здійснює нотаріальну діяльність. Також, відповідно до даної норми у разі зміни адреси розташування робочого місця (контори) приватного нотаріуса, необхідний акт про сертифікацію нового робочого місця (контори) приватного нотаріуса. Також суд вважає, що слід зазначити, що використання спірної квартири, для здійснення нотаріальних дій проводиться на протязі тривалого часу, внаслідок чого, дана адреса неформально закріпилась як місцезнаходження нотаріуса, переїзд позивачки в інше приміщення для введення нотаріальних дій спричинить додаткові витрати на рекламу, та тривалий час для відновлення клієнтів.
Суд вважає, що підтвердженням потрібності в даній квартирі позивачці ОСОБА_3 є лист до відповідачки ОСОБА_4 з пропозицією у придбанні її частини та запропонування ціни, з якою ОСОБА_4 не погодилась. /Т.1. а.с.13/.
У відповідності до питання другого висновку судової будівельно - технічної експертизи, яка проведена за ухвалою суду експертами СП « Західно - Український Експертно - Консультативний Центр» за №488 від 12 квітня 2010 року, ринкова вартість квартири АДРЕСА_1 на час проведення експертизи складає 320339 гривень відповідно вартість 2/3 частки ОСОБА_4 - 213559грн. 32коп. /Т.2 а.с.1-28/.
Суд приймає до уваги, як доказ, при визначенні вартості квартири вище досліджену експертизу в частині визначення ринкової вартості спірної квартири, при цьому виходить з наступного.
Як видно з матеріалів експертизи, основними чинниками, для визначення ринкової вартості квартири було: розташування об’єкта в певному районі, стан об’єкта та його розташування в будинку. При цьому, фактор, що враховує розташування об’єкта в певному районі це місце розташування об’єкта в районі, що характеризується наявністю в ньому зручної транспортної розв’язки громадського транспорту, великої кількості продовольчих та продуктових магазинів, соціальних та адміністративних закладів.
Суд, при визначенні вартості спірної квартири, не приймає до уваги висновок по першому питанню судової будівельно - технічної експертизи, яка проведена за ухвалою суду експертами СП « Західно - Український Експертно - Консультативний Центр» за №488 від 12 квітня 2010 року, згідно якого, вартість квартири АДРЕСА_1 станом на дату звернення з позовом до суду, а саме 07 лютого 2008 року, виходячи з того, що вона розташована в комерційно привабливому районі, дане приміщення тривалий час використовується в якості нотаріальної контори, тобто являється джерелом прибутку складає 427004 гривень, з наступних підстав.
У абз.3,4 п.6 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок» за №7 від 4 жовтня 1991р. з подальшими змінами роз’яснено, що при неможливості виділу частки будинку в натурі або встановлення порядку користування ним, власнику, що виділяється, за його згодою присуджується грошова компенсація. Розмір грошової компенсації визначається за угодою сторін, а при відсутності такої угоди - судом по дійсній вартості будинку на час розгляду справи.
Під дійсною вартістю будинку розуміється грошова сума, за яку він може бути проданий в даному населеному пункті чи місцевості.
Як видно з матеріалів експертизи, вартість спірної квартири визначена станом на дату звернення з позовом до суду, а саме 07 лютого 2008 року (дане питання поставлено на вирішення експерта за клопотання представника ОСОБА_4.), а не на час розгляду справи, також основними чинниками, для визначення вартості квартири було те, що спірне приміщення тривалий час використовується в якості нотаріальної контори, тобто являється джерелом прибутку, при цьому згідно з вимогам ст.25 Закону України «Про нотаріат», у кожного приватного нотаріуса повинно бути робоче місце (контора), підставою для здійснення нотаріальної діяльності є акт про сертифікацію робочого місця (контори) приватного нотаріуса. Робоче місце (контора) має відповідати таким умовам: забезпечувати дотримання нотаріальної таємниці; давати можливість кожному приватному нотаріусу, який здійснює нотаріальну діяльність, одночасно та незалежно від іншого приватного нотаріуса здійснювати нотаріальну діяльність; бути захищеним від несанкціонованого проникнення; бути забезпеченим сейфом для зберігання печаток, штампів, металевою шафою для зберігання архіву нотаріуса; кількість кімнат у приміщенні, де знаходиться робоче місце (контора) приватного нотаріуса, не може бути меншою, ніж кількість приватних нотаріусів, які здійснюють нотаріальну діяльність у його межах; бути пристосованим для роботи технічного персоналу з документами у відокремленій від нотаріуса кімнаті.
Виходячи з положень даної норми, можна зробити висновок, про те, що для здійснення нотаріальної діяльності, робоче місце (контора) нотаріуса, може бути будь-яке житлове так і нежитлове (в тому числі офіс) приміщення, яке відповідає вимогам вищевказаної норми.
Крім того, згідно матеріалів справи, спірна квартира має статус житлового приміщення та не переобладнана належним чином, щоб її можливо використовувати виключно як офісне приміщення.
Слід зазначити, що при призначенні експертизи представник ОСОБА_4, не скористався своїм правом та не клопотав перед судом, про поставлення питання на вирішення експерту про можливість зміни статусу спірної квартири та врахування пропозиції між попитом та пропозицією на аналогічні об’єкти на ринку, зокрема в районі, де знаходиться квартира.
На підставі вищевикладених обставин, суд також не приймає до уваги Звіт про оцінку майна, визнання ринкової вартості приміщення квартири АДРЕСА_1, згідно якого, вартість квартири станом на 29.02.2008р. становить 446920грн. /Т.1 а.с.78-121/.
Заслухавши доводи сторін в судовому засіданні, дослідивши матеріали справи, суд за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи, в їх сукупності, керуючись законом, враховуючи те, що судом встановлено частки обох співвласників в спільному майні квартири АДРЕСА_1 є незначними і не можуть бути виділені в натурі, та спільне володіння і користування майном є неможливим. При цьому сторони та члени їх сімей житлом забезпеченні, припинення право власності на частку у спільному майні, як встановлено судом для ОСОБА_4 не завдасть істотної шкоди її інтересам та інтересам її сім'ї, внаслідок чого, суд вважає, що необхідно стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 дійсну вартість на час розгляду справи 2/3 частки спірної квартири, що становить 213559грн. 32коп. та визнати за позивачкою право власності на квартиру, тобто позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Враховуючи те, що позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про припинення права на частку у спільному майні задоволенні в повному обсязі, а також те, що первинний позов є взаємопов’язаний з зустрічним позовом предметом спору, а тому суд вважає, що зустрічний позов ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 в якості компенсації за 2/3 частки спірної квартири в сумі 297946грн. 67коп. не підлягає задоволенню.
Згідно ч.1 ст.88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, так як позивач, документально підтвердив понесені ним судові витрати, а тому підлягають стягненню з ОСОБА_4 витрати позивачки по сплаті державного мита в сумі 1477грн. 25коп. та 30грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Також, необхідно повернути ОСОБА_4 з депозитного рахунку ТУ ДСА в Чернівецькій області р/р№37315005000089 в ГУДК у Чернівецькій області, код 856135 – внесені нею згідно квитанції №1 від 10 квітня 2008 року в сумі 150000 гривень
Встановлені судом обставини, повністю підтверджуються дослідженими у судовому засіданні доказами.
На підставі наведеного та керуючисьст.15,16, 319,358,365 ЦК України, ст.ст.3-4,57-60,64,130,208-209,212-215,218,223,294-295 ЦПК України, суд, -
В И Р І Ш И В :
Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про припинення права на частку у спільному майні - задовольнити.
Припинити право ОСОБА_4 на 2/3 частки квартири номер 2, яка розташована в АДРЕСА_1.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 вартість 2/3 частки квартири номер 2, яка розташована в АДРЕСА_1 в сумі 213559грн. 32коп., першочергове стягнення здійснити з депозитного рахунку ТУ ДСА в Чернівецькій області р/р№37315005000089 в ГУДК у Чернівецькій області, код 856135 – внесені згідно квитанції №85 від 11 липня 2008 року в сумі 201010 гривень.
Визнати за ОСОБА_3 право власності на квартиру номер 2, яка розташована в АДРЕСА_1.
Повернути ОСОБА_4 з депозитного рахунку ТУ ДСА в Чернівецькій області р/р№37315005000089 в ГУДК у Чернівецькій області, код 856135 – внесені нею згідно квитанції №1 від 10 квітня 2008 року в сумі 150000 гривень.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 витрати по сплаті держмита в сумі 1477грн. 25коп. та 30грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави 222грн. 75коп. держмита.
В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про припинення права на 1/3 частку у спільному майні - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Чернівецької області через Першотравневий районний суд м. Чернівці шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.
Суддя: Войтун О.Б.