Справа № 2-221/2010 рік
З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
25 лютого 2010 року, Першотравневий районний суд м. Чернівці в складі: головуючого судді Войтуна О.Б., при секретарі Костинян І.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Чернівці справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди, заподіяної злочином, -
В С Т А Н О В И В:
Позивачка звернулась до суду з позовом до відповідача про відшкодування моральної шкоди, заподіяної злочином, посилаючись на те, що вона перебувала у зареєстрованому шлюбі з відповідачем ОСОБА_2 Спільне життя з останнім не склалося і з липня 2003 року подружні стосунки між ними були припинені, вони стали проживати окремо. Рішенням Першотравневого районного суду м. Чернівці від 14.04.2004 року їхній шлюб за її позовом був розірваний.
15 травня 2004 року відповідач, перебуваючи з нею в неприязних стосунках, підійшов до квартири АДРЕСА_1, в якій вона мешкала з батьками та братом, та почав вимагати впустити його з метою з'ясування стосунків.
Після її відмови ОСОБА_2, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, усвідомлюючи, що власником квартири АДРЕСА_1 є її батьки з метою незаконного проникнення в житло її родини та із хуліганських спонукань голосно висловлюючись в присутності сторонніх осіб нецензурними словами на її адресу став наносити удари ногою та плечем у вхідні двері квартири АДРЕСА_1. Зламавши умисно вхідні двері ОСОБА_2 незаконно проник в житло її родини, де продовжував її ображати в присутності мешканців будинку, які зійшлися в коридор у зв'язку з неправомірними діями ОСОБА_2 та, проявляючи особливу зухвалість, схопив її за одяг і волосся та став бити головою об дерев'яну шафу. Внаслідок хуліганських дій ОСОБА_2 їй були спричинені тілесні ушкодження у вигляді забійної рани чола, синців обличчя, рук, струс головного мозку.
За вказані дії проти ОСОБА_2В була порушена кримінальна справа і останній був притягнутий до кримінальної відповідальності за ст.ст.162 ч.2 та 296 ч.1 КК України.
Вироком Першотравневого районного суду міста Чернівці від 14 вересня 2007 року ОСОБА_2 був визнаний винним у вчиненні вказаних злочинів.
Позивачка в позові зазначає, що своїми діями відповідач не тільки вчинив відносно неї злочин, але й завдав їй моральної шкоди. ОСОБА_2 при вчиненні злочину вів себе грубо та зухвало, принижуючи її честь і гідність, ігноруючи загальноприйнятими нормами моралі.
Вказує, що від дій ОСОБА_2 вона терпіла не тільки біль, але й приниження, оскільки це відбувалось в присутності багатьох мешканців будинку, її сусідів, на очах яких вона виросла. Крім того їй було соромно перед своїми колегами працівниками прокуратури та працівниками міліції з якими вона спілкується по службі і які виїжджали на місце пригоди.
Одна із нанесених їй ОСОБА_2 травм, а саме рана на чолі, була ушита хірургічними швами і сліди від неї залишились назавжди. Після нанесених їй тілесних ушкоджень, а особливо черепно-мозкової травми, в неї значно погіршився стан здоров'я. З часу нанесення їй тілесних ушкоджень вона постійно потребує медичної допомоги та лікується в різних медичних установах. В неї часті головні болі, запаморочення, поганий сон, слабкість.
Просить суд стягнути з ОСОБА_2 на її користь 25 000 грн. моральної шкоди, завданої злочином.
Представник позивача в судове засідання не з’явився, від нього до суду надійшла заява про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримує, просить суд позов задовольнити, в разі відсутності відповідача ухвалити заочне рішення.
В судове засідання відповідач не з’явився, хоча своєчасно та належним чином був повідомлений про час та місце слухання справи, а саме опублікуванням в регіональній газеті по останньому відомому місцю його проживання виклик до суду, суд про причини неявки суд не повідомив. В матеріалах справи міститься заперечення на позов відповідача, в даному запереченні просить суд застосувати позовну давність. Також зазначає, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Внаслідок чого суд вважає, що можливо розглянути справу в його відсутності, оскільки у справі наявні достатні матеріали про права та взаємовідносини сторін. Зі згоди позивача суд ухвалює заочне рішення, що відповідає положенням ст..224 ЦПК України.
Судом встановлено, що 15 травня 2004 року відповідач, перебуваючи з позивачкою в неприязних стосунках, підійшов до квартири АДРЕСА_1, в якій вона мешкала з батьками та братом, та почав вимагати впустити його з метою з'ясування стосунків.
Після відмови позивачки, ОСОБА_2, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, усвідомлюючи, що власником квартири АДРЕСА_1 є батьки позивачки з метою незаконного проникнення в житло її родини та із хуліганських спонукань голосно висловлюючись в присутності сторонніх осіб нецензурними словами на адресу позивачки став наносити удари ногою та плечем у вхідні двері квартири АДРЕСА_1. Зламавши умисно вхідні двері ОСОБА_2 незаконно проник в житло родини ОСОБА_1, де продовжував ображати позивачку в присутності мешканців будинку, які зійшлися в коридор.
За вказані дії проти ОСОБА_2 була порушена кримінальна справа і останній був притягнутий до кримінальної відповідальності за ст.ст.162 ч.2 та 296 ч.1 КК України.
Як видно з матеріалів справи вироком Першотравневого районного суду міста Чернівці від 14 вересня 2007 року відповідач ОСОБА_2 був визнаний винним у вчиненні даних злочинів. За ст.296 ч.1 КК України йому призначено покарання у вигляді двох років обмеження волі. На підставі ст.49 ч.1 п.1 КК України він був звільнений від призначеного йому покарання у зв'язку із закінченням строків давності. За ст.162 ч.2 КК України ОСОБА_2 призначено покарання у вигляді двох років позбавлення волі. На підставі ст.ст.75, 76 КК України останній був звільнений від відбування призначеного покарання з випробовуванням з іспитовим строком на один рік /а.с.6-11/. Ухвалою апеляційного суду Чернівецької області від 25 грудня 2007 року та ухвалою Верховного суду України від 8 квітня 2008 року даний вирок суду залишено без змін /а.с.12-21/.
Відповідно до ч.4 ст.61 ЦПК України, - вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.
Як видно з вище дослідженого вироку суду внаслідок неправомірних (злочинних) дій відповідача відповідно до висновку судово-медичної експертизи №1240 екс від 20.05.2004 року, ОСОБА_1. спричинено не менш як сім травматичних дій у вигляді забійної рани чола, синців обличчя, верхніх кінцівок, струс головного мозку, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, що призвели до короткочасного розладу здоров'я.
Як вбачається з матеріалів справи внаслідок протиправних дій відповідача, а саме нанесення позивачці ОСОБА_1 тілесних травм у вигляді черепно-мозкової травми, позивачка шість разів знаходилась на лікуванні, а саме: з 16 травня 2004 року по 7 червня 2004 року, стаціонарно, з діагнозом "Струс головного мозку з вираженим астено-вегетативним синдромом, помірним синдромом внутрішньочерепної гшіпертензії. Супутній діагноз "Забійна рана чола"; з 2 червня 2004 року по 6 червня 2004 року з діагнозом "Післятравматичний церебральний архаїдит"; з 18 листопада 2004 року по 6 грудня 2004 року з діагнозом "Наслідки перенесеної черепно-мозкової травми (в травні 2004 року) з лікворно-гіпертензійним і астенічним синдромом"; з 2 березня 2005 року по 11 березня 2005 року з діагнозом "Церебральний післятравматичний арахноїдит з невралгією 1-ї гілки лівого трійчатого нерва"; з 2 червня 2005 року по 6 червня 2005 року з діагнозом "Післятравматичний церебральний арахноїдит з вестибулопатією в стадії загострення"; з 14 травня 2007 року по 29 травня 2007 року, стаціонарно, з діагнозом "Стан після перенесеного струсу мозку (2004 рік), лікворо-гіпертензійний, астено-неврологічний синдром", що підтверджується копіями листків непрацездатності та копіями записів медичної картки /а.с.22-39/.
Відповідно до ч.1 ст.1167 ЦК України, - моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
У п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України ”Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди від 13.03.1995р. з подальшими змінами роз’яснено, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням в кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховується характер і тривалість страждань, стан здоров'я потерпілого, тяжкість завданої травми, наслідки тілесних ушкоджень, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації (останнє залежить від характеру діяльності потерпілого, посади, часу й зусиль, необхідних для відновлення попереднього стану, наміру, з якими діяв заподіювач шкоди тощо).
Визначаючи розмір моральної шкоди, суд враховує характер фізичних страждань позивачки, а саме те, що внаслідок злочинних дій відповідача, вона отримала тілесні ушкодження легкого ступеня, що призвело як вище встановлено судом до короткочасного розладу здоров'я, а також істотність вимушених змін у життєвих і виробничих стосунках, оскільки потерпіла від злочину ОСОБА_1 тривалий час лікувалась. Також душевні страждання та моральні переживання, оскільки, від протиправних дій відповідача ОСОБА_2, позивачка потерпіла не тільки біль, але й приниження, так як це відбувалось в присутності багатьох мешканців будинку, сусідів, де проживає позивачка.
Враховуючи вищевказані обставини, суд прийшов до висновку, що позивачці дійсно було спричинено моральну /немайнову/ шкоду заподіяну злочинними діями відповідача, яку враховуючи вимоги розумності і справедливості, суд оцінює у сумі 3000грн. і цю суму моральної шкоди належить стягнути з відповідача.
Суд вважає, що клопотання відповідача в запереченні на позов про застосування позовної давності, є необґрунтованим та не підлягає задоволенню, оскільки відповідно до п.3 ч.1 ст.168 ЦК України, - позовна давність не поширюється на вимогу про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я…
Відповідно до ч.3 ст.88 ЦПК України, - якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.
Враховуючи те, що позивач позивача звільнено від сплати судового збору тому відповідачки необхідно стягнути держмито в сумі 51грн. та 15 гривень інформаційно-технічного забезпечення судового процесу на користь держави.
Встановлені судом обставини повністю підтверджуються дослідженими у судовому засіданні доказами.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст.15-16,22-23,1167,1168 ЦК України, ст.ст.3-4,57-60,61,64,130,208-209,212-215,218,223,224-228,294-295 ЦПК України, суд, -
В И Р І Ш И В :
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 3000 гривень моральної шкоди завданої злочином.
Стягнути ОСОБА_2 держмито в сумі 51грн. 00коп. та 15грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового розгляду на користь держави.
Заочне рішення може бути переглянуто судом за письмовою заявою відповідача, поданою ним протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Чернівецької області через Першотравневий районний суд м. Чернівці шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.
Суддя: /підпис/ Войтун О.Б.
Копія вірно:
Суддя:
Секретар: