Справа № 2-9/2010 рік
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
04 березня 2010 року
Першотравневий районний суд м. Чернівці в складі:
Головуючого – судді: Войтуна О.Б.,
при секретарі: Костинян І.М.
за участю
представників позивача: ОСОБА_1
ОСОБА_2
представників відповідачів: Власової Т.В.
Слободи З.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Чернівці цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до Чернівецької міської ради, Західно – Українське державне геологічне підприємство «Західукргеологія», Структурного підрозділу у м. Чернівці: Чернівецька комплексна гідрогеологічна партія Львівської геологорозвідувальної експедиції підприємства «Західукргеологія» про визнання частково незаконними рішень міської ради, визнання частково недійсним державного акта на право постійного користування землею, визнання права користування земельною ділянкою, про передачу у користування земельної ділянки, -
В С Т А Н О В И В:
В січні 2006 року позивач звернувся до суду з позовом до Чернівецької міської ради, Західно – Українське державне геологічне підприємство «Західукргеологія», Структурного підрозділу у м. Чернівці: Чернівецька комплексна гідрогеологічна партія Львівської геологорозвідувальної експедиції підприємства «Західукргеологія» про визнання частково незаконними рішень міської ради, визнання частково недійсним державного акта на право постійного користування землею, визнання права користування земельною ділянкою, про передачу у користування земельної ділянки, посилаючись на те, що він є співвласником квартири АДРЕСА_1. З 1981 року і до цього часу він користується земельною ділянкою площею 0,16 га, що розташована навпроти його будинку по АДРЕСА_2 для садівництва та городництва.
Будучи добросовісним користувачем земельної ділянки впродовж усіх цих років, у 2002 році він звернувся до Чернівецької міської ради з проханням надати йому дану земельну ділянку в оренду.
Рішенням Чернівецької міської ради від 29.08.2002р. №65 "Про передачу у приватну власність, надання в користування та оренду земельних ділянок, припинення права користування земельними ділянками та внесення змін в раніше прийняті рішення" йому було надано дозвіл на складання проекту відведення земельної ділянки пл.0,16га., розташованої по АДРЕСА_2 в оренду для ведення городництва.
Отримавши дозвіл на складання проекту відведення земельної ділянки та замовивши його виготовлення у квітні 2004 року, позивач очікував прийняття міською радою рішення щодо надання йому в оренду земельної ділянки. В лютому 2005 року позивач дізнався про те, що земельна ділянка, якою він добросовісно і безперешкодно користується з 1981 року і до цього часу, була надана у постійне користування відповідачу державному геологічному підприємству «Західукргеологія».
Зазначені дії відповідачів щодо надання державному геологічному підприємству «Західукргеологія» в постійне користування частини земельної ділянки по АДРЕСА_2, якою як вважає, позивач користувався він багато років та користується і зараз, є незаконними та такими, що порушують його права добросовісного користувача.
Факт його користування спірною земельною ділянкою підтверджується також тією обставиною, що при виготовленні технічної документації ним погоджувалися межі землекористування, встановлення і погодження зовнішніх меж землекористування в натурі датований березнем 1998р., де є його підпис. Однак у цьому акті не визначені чітко межі землекористування. Разом з тим, наявність його підпису засвідчує, що він був землекористувачем ділянки, що знаходилась поруч.
Позивач в позові зазначає, що він безперервно, відкрито, безперешкодно та добросовісно користується земельною ділянкою пл.0,16га, що розташована навпроти його будинку по АДРЕСА_2 та межує з садибою №17 з 1981 року і по даний час, тобто понад 20 років і відповідно до ст.119 ЗК України, вважає, що набув права власності на цю земельну ділянку та права користування нею за набувальною давністю.
Зазначає, що відповідач державне геологічне підприємство "Західукргеологія" в особі його структурного підрозділу - Чернівецької комплексної гідрогеологічної партії не володіють і не користуються земельною спірною ділянкою, оскільки даною земельною ділянкою з 1981 року і до цього часу користується він, причому безперервно.
Оспорюванні ним рішення виконкому Чернівецької міської ради повинні бути визнані частково недійсними ще й тому, що рішення про передачу відповідачу земельної ділянки прийнято органом місцевого самоврядування без її вилучення у порядку, передбаченому ст.ст. 31 та 32 Земельного кодексу України 1990 року.
Вказує, що його доводи також стверджуються висновком експертів головного управління земельних ресурсів у Чернівецькій області від 14.11.07 року, згідно яких, спеціалістами цього управління І.Хапіцьким та В. Чорним виїздом на місце встановлено, що фактично на місцевості існує дві окремі земельні ділянки, які розділені огорожею з металевої сітки, які використовуються не ДГП „Західукргеологія", а ним.
Вважає, що фактичні межі земельної ділянки, наданої ДГП „Західукргеологія не відповідають виданому цьому підприємству державному акту про право постійного користування землею та акту про встановлення та погодження меж.
Оспорюванні рішення виконкому та сесії Чернівецької міської ради, а також державний акт на право постійного користування земельною ділянкою в частині надання в постійне користування спірної земельної ділянки перешкоджають йому оформити його право користування земельною ділянкою, яка знаходиться у виключному володінні та користуванні ним та членів його сім'ї з 1981 року.
На підставі викладеного просить суд визнати незаконним рішення виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 21.04.1987р. №117/4 "Про відведення земельних ділянок під будівництво та надання дозволу на проектування і будівництво підприємствам та організаціям міста" (п. 1.1.) в частині відведення Чернівецькій комплексній гідрологічній партії земельної ділянки розміром 0,16га по АДРЕСА_1 під розміщення водозабору; визнати незаконним рішення виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 02.02.1999р. №87/3 "Про надання і передачу земельних ділянок, припинення права користування земельними ділянками та внесення змін в раніше прийняті рішення" (п.3 рішення та п.15 додатку №3) в частині надання в постійне користування Західно-Українському державному геологічному підприємству "Західукргеологія" земельної ділянки площею 0,16га по АДРЕСА_1 для обслуговування та експлуатації свердловини питної води. Визнати недійсним державний акт на право постійного користування земельною ділянкою від 6.08.1999р. №1197 виданого Західно українському державному геологічному підприємству "Західукргеологія" в частині надання в постійне користування земельної ділянки площею 0,16га по АДРЕСА_2. Визнати за позивачем та членами його сім'ї право користування земельною ділянкою площею 0,16га. по АДРЕСА_2 з 1981 року з цільовим призначенням для садівництва та городництва. Зобов'язати Чернівецьку міську раду оформити користування цією земельною ділянкою шляхом укладення договору оренди з позивачем, а також стягнути з відповідачів понесенні ним судові витрати.
В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали в повному обсязі та надали пояснення аналогічні позовній заяві, просили суд позов задовольнити.
Представник Чернівецької міської ради в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та пояснив суду, що оскаржувані рішення є законними та відповідають чинному законодавству.
Представник Західно – Українського державного геологічного підприємства «Західукргеологія» та структурного підрозділу у м. Чернівці: Чернівецька комплексна гідрогеологічна партія Львівської геологорозвідувальної експедиції підприємства «Західукргеологія» в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та надав пояснення аналогічні запереченню на позов. Просив суд в позові відмовити.
Відповідно до ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.
Як вбачається з матеріалів справи позивач та його представники в супереч вимогам ст.60 ЦПК України не надали суду докази на підтвердження своїх доводів щодо позовних вимог.
Судом встановлено, що п.1.1 рішення Виконавчого комітету Чернівецької міської ради за №117/4 «Про відведення земельних ділянок під будівництво та надання дозволу на проектування і будівництво підприємствам та організаціям міста» від 21.04.1987 року, Чернівецькій комплексній гідрогеологічній партії відведено під розміщення водозабору земельну ділянку розміром 0,45га. по вул. Ізмайловській, згідно викопіровки з генплану /а.с.19,20/.
Рішенням виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 02.02.1999р. №87/3 «Про надання і передачу земельних ділянок, припинення права користування земельними ділянками та внесення змін в раніше прийняті рішення» п.3 та п.15 додатку №3 надано земельну ділянку в розмірі 0,3221га. по АДРЕСА_1 в постійне користування Західно-Українському державному геологічному підприємству «Західукргеологія» (далі ЗУДГП «Західукргеологія»), цільове призначення для будівництва експлуатаційної свердловини питної води обслуговування та експлуатації свердловини питної води /а.с.21-24/.
Як видно з Акту встановлення і погодження зовнішніх меж землекористування в натурі від березня 1998 року було погоджено в присутності суміжних землекористувачів ОСОБА_8, ОСОБА_5, ОСОБА_9 /а.с.36/. Суд не приймає до уваги твердження в позовній заяві ОСОБА_5 про те, що погодження з ним меж землекористування, засвідчує факт його користування спірної земельної ділянки, оскільки як вбачається з карточки прив’язки межових знаків земельної ділянки по вул.. Ізмайлівській, земельна ділянка відповідача ЗУДГП «Західукргеологія» межує із земельною ділянкою ОСОБА_9 та ОСОБА_8 і землями запасу, також аналогічно в плані земельної ділянки. В даній карточці та плані не зазначено меж земельної ділянки позивача /а.с.37,40/.
На підставі даного Рішення відповідачу ЗУДГП «Західукргеологія» видано 6.08.1999р. Державний акт на право постійного користування земельною ділянкою за №1197 /а.с.14,17/.
В судовому засіданні при розгляді справи судом також було встановлено, що земельна ділянка в розмірі 0,3221га. по АДРЕСА_2, використовується відповідачем ЗУДГП «Західукргеологія» за своїм цільовим призначенням, а саме на даній ділянці розташована свердловина для видобутку питної води, яка на даний час функціонує та забезпечує водою мешканців чотирьох багатоповерхових будинків по вул. Козятинській а також Білоруській.
Згідно зі статтями 26, 33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин є виключною компетенцією сільських, селищних, міських рад; до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать, зокрема: реєстрація суб'єктів права власності на землю; реєстрація права користування землею і договорів на оренду землі; видача документів, що посвідчують право власності і право користування землею.
Відповідно до ст.10 ЗК України (в редакції 1990 року, що діяв під час прийняття рішення №87/3) та ст..12 ЗК України (в редакції 2001р.), міські ради мають право вирішувати питання щодо надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності.
Як вбачається з вище досліджених рішень підставою для надання Чернівецькою міською радою в користування ЗУДГП «Західукргеологія» спірної земельної ділянки є будівництво та обслуговування свердловини питної води. При цьому суд вважає, що спірна земельна ділянка набула статусу зони санітарної охорони, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 та 3 ст..113 ЗК України, - зони санітарної охорони створюються навколо об'єктів, де є підземні та відкриті джерела водопостачання, водозабірні та водоочисні споруди, водоводи, об'єкти оздоровчого призначення та інші, для їх санітарно-епідеміологічної захищеності. Правовий режим земель зон санітарної охорони визначається законодавством України.
Згідно ч.1 та 3 Водного Кодексу України, з метою охорони водних об'єктів у районах забору води для централізованого водопостачання населення, лікувальних і оздоровчих потреб встановлюються зони санітарної охорони, які поділяються на пояси особливого режиму. Режим зон санітарної охорони водних об'єктів встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Також слід зазначити, що земельна ділянка, де розташована свердловина відповідно до постанови Кабінету міністрів України від 18 грудня 1998 року за №2024 «Про правовий режим зон санітарної охорони водних об'єктів» входить до складу водоохоронних зон і відноситься до першого поясу (суворого режиму) особливого режиму.
Відповідно до п.6 п.п..2 абз.2 даної Постанови - в даному поясі забороняється перебування сторонніх осіб, розміщення житлових та громадських будівель, організація причалів плаваючих засобів, застосування пестицидів, органічних і мінеральних добрив, прокладення трубопроводів, видобування гравію чи піску, проведення днопоглиблювальних та інших будівельно-монтажних робіт, безпосередньо не пов'язаних з експлуатацією, реконструкцією чи розширенням водопровідних споруд та мереж.
Суд не приймає до уваги твердження в позовній заяві позивача та в судовому засіданні його представників про те, що рішення про передачу відповідачу земельної ділянки прийнято органом місцевого самоврядування без її вилучення у порядку передбаченому ст..ст.31,32 ЗК України (в редакції 1990р.), оскільки відповідно до ст. 22 ЗК України (в редакції 1990р.), - «право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право. Приступати до використання земельної ділянки, в тому числі на умовах оренди, до встановлення меж цієї ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує право власності або право користування землею, забороняється». Позивач в супереч вимогам ст..60 ЦПК України не надав суду підтверджуючі докази, що він на відповідній правовій підставі користувався спірною земельною ділянкою. Враховуючи наведене, суд не приймає до уваги покази в судовому засіданні свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_11, які вказали, що спірною земельною ділянкою позивач користується безперервно протягом багатьох років і претензій до нього не було.
Посилання позивача як на доказ який підтверджує факт користування спірною земельною ділянкою, а саме на довідку, що видана виконавчим комітетом Першотравневої районної ради згідно якої ОСОБА_5 визнано потерпілим внаслідок стихійного лиха 23-27 липня 2008 року, суд не приймає до уваги, оскільки в даній довідці відсутні будь-які відомості щодо предмету доказування /а.с.177/.
Також суд вважає помилковим посилання позивача та його представників на те, що ОСОБА_5 набув на підставі ст.119 ЗК України, право на спірну земельну ділянку за давністю користування (набувальна давність), так як він користується нею більше 15 років, а саме з 1981 року, оскільки норма ст.119 ЗК України щодо набуття права власності на земельну ділянку за набувальною давністю може застосовуватись з 1 січня 2017 року, відповідно до п.1 розділу ІХ «Прикінцеві положення» ЗК України.
Суд не приймає до уваги як доказ, на який посилаються позивач та його представники, а саме на довідку КЖРЕП-12 за №511 від 18.11.2005 року, в якій зазначено, що з 1981 року і по даний час позивач та члени його сім'ї добросовісно та безперешкодно користуються частиною земельної ділянки пл.0,16га. по АДРЕСА_2 для городництва та садівництва /а.с.12/. Оскільки відповідно до Закону України «Про житлово-комунальні послуги», КЖРЕП (балансоутримувач) - утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом. В даному Законі, а також в інших нормативних актах КЖРЕП (балансоутримувач), не надано право контролю використання земельних ділянок, підтвердження того хто і на яких підставах користується землею, дане право відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» надано районним, міським та обласним радам.
Також суд не приймає до уваги як доказ висновок експертів головного управління земельних ресурсів у Чернівецькій області від 14.11.07 року /а.с.77,78/. Оскільки при проведенні експертизи одним із основних доказів було взято до уваги довідку КЖРЕП-12 за №511 від 18.11.2005 року, при цьому як вищезазначено, суд не прийняв дану довідку до уваги, як допустимий доказ, оскільки вона не відповідає вимогам чинного законодавства.
Заслухавши доводи сторін в судовому засіданні, покази свідків, дослідивши матеріали справи, суд за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, враховуючи, те що судом встановлено, що оскаржувані рішення прийнятті у відповідності до вимог земельного законодавства та Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», а також данні рішення прийнятті в інтересах міста, а саме, для забезпечення питної води частини мешканців міста, внаслідок чого суд не вбачає підстав для скасування даних рішень, а також визнання недійсним державного акту на право постійного користування земельною ділянкою від 6.08.1999р. №1197., тому суд вважає, що позовні вимоги про визнання незаконним рішення виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 21.04.1987р. №117/4 "Про відведення земельних ділянок під будівництво та надання дозволу на проектування і будівництво підприємствам та організаціям міста" (п. 1.1.) в частині відведення Чернівецькій комплексній гідрологічній партії земельної ділянки розміром 0,16га по АДРЕСА_1 під розміщення водозабору; визнання незаконним рішення виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 02.02.1999р. №87/3 "Про надання і передачу земельних ділянок, припинення права користування земельними ділянками та внесення змін в раніше прийняті рішення" (п.3 рішення та п.15 додатку №3) в частині надання в постійне користування Західно-Українському державному геологічному підприємству "Західукргеологія" земельної ділянки площею 0,16га по АДРЕСА_1 для обслуговування та експлуатації свердловини питної води. Та визнати недійсним державний акт на право постійного користування земельною ділянкою від 6.08.1999р. №1197 виданого Західно українському державному геологічному підприємству "Західукргеологія" в частині надання в постійне користування земельної ділянки площею 0,16га по АДРЕСА_2 є необґрунтовані, а тому не підлягають задоволенню.
Враховуючи те, що в вищевказаних позовних вимогах відмовлено, тому підстав для задоволення вимог, про визнання за позивачем ОСОБА_5 та членами його сім'ї право користування земельною ділянкою площею 0,16га. по АДРЕСА_2 з 1981 року з цільовим призначенням для садівництва та городництва, зобов'язавши Чернівецьку міську раду оформити користування цією земельною ділянкою шляхом укладення договору оренди з позивачем немає.
Також суд вважає, що слід зазначити, що згідно зі статтями 26, 33 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин є виключною компетенцією сільських, селищних, міських рад; до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать, зокрема: підготовка і внесення на розгляд ради пропозицій щодо вилучення (викупу), а також надання під забудову та для інших потреб земель, що перебувають у власності територіальних громад; підготовка висновків щодо надання або вилучення в установленому законом порядку земельних ділянок, що проводиться органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування.
Розпорядження землями територіальних громад, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та надання їх у користування юридичних осіб належить до повноважень відповідних сільських, селищних, міських рад; громадяни та юридичні особи набувають право власності та право користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, або державних органів приватизації, або центрального органа виконавчої влади з питань земельних ресурсів в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом (статті 12, 116, пункти 6, 7 ст. 118 ЗК України).
На думку суду, суд не вправі вирішувати питання, щодо зобов'язання колегіального органу, в даному випадку міську раду, визнати за позивачем ОСОБА_5 та членами його сім'ї право користування спірною земельною ділянкою, зобов’язавши Чернівецьку міську раду оформити користування спірною земельною ділянкою шляхом укладення договору оренди з позивачем оскільки відповідно до норм ст.59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", згідно з якою рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради шляхом голосування і набирає чинності у разі підтвердження попереднього рішення двома третинами депутатів від загального складу ради. Також згідно вимог ч.2 ст.16 Закону України «Про оренду землі», укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами аукціону.
Щодо вимоги позивача щодо встановлення цільового призначення спірної земельної ділянки, суд вважає, що також слід зазначити, що відповідно до ч.1 та 2 ст.20 ЗК України, - віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна цільового призначення земель провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання у користування, вилучення (викуп) земель і затверджують проекти землеустрою або приймають рішення про створення об'єктів природоохоронного та історико-культурного призначення.
Аналізуючи дану норму суд вважає, що Земельним кодексом України чітко передбачений порядок встановлення та зміни цільового призначення земельних ділянок, а саме на підставі рішень органів місцевого самоврядування.
Враховуючи те, що в позовних вимогах позивачу відмовлено, внаслідок чого підстав, для стягнення з відповідачів судових витрат немає.
Встановлені судом обставини повністю підтверджуються дослідженими у судовому засіданні доказами.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст.3-4,57-60,64,130,208-209,212-215,218,223,294-295 ЦПК України, суд, -
В И Р І Ш И В :
В позові ОСОБА_5 до Чернівецької міської ради, Західно – Українське державне геологічне підприємство «Західукргеологія», Структурного підрозділу у м. Чернівці: Чернівецька комплексна гідрогеологічна партія Львівської геологорозвідувальної експедиції підприємства «Західукргеологія» про визнання частково незаконними рішень міської ради, визнання частково недійсним державного акта на прав постійного користування землею, визнання права користування земельною ділянкою, про передачу у користування земельної ділянки - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Чернівецької області через Першотравневий районний суд м. Чернівці шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.
Суддя: Войтун О.Б.