Справа № 2-1860/2010 рік
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
12 липня 2010 року, Першотравневий районний суд м. Чернівці в складі: головуючого судді Войтуна О.Б., при секретарі Костинян І.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Чернівці справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 до Чернівецької міської ради, Чернівецького комунального обласного бюро технічної інвентаризації про скасування рішення органу місцевого самоврядування та свідоцтва про право власності на нерухоме майно, -
В С Т А Н О В И В:
В березні 2010 року позивачі звернулись до суду з позовом до Чернівецької міської ради, Чернівецького комунального обласного бюро технічної інвентаризації про скасування рішення органу місцевого самоврядування та свідоцтва про право власності на нерухоме майно, посилаючись на те, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2, є власниками квартири АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право власності на майно, виданого Департаментом житлово-комунального господарства Чернівецької міської ради від 23.03.2000р. та зареєстрованого в ЧКОБТІ 21.03.2001р.
ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 є власниками квартири АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право власності на майно, виданого Департаментом житлово-комунального господарства Чернівецької міської ради від 02.04.1999р.
Згідно додатку №3 рішення Чернівецького міськвиконкому від 20.12.2005 року за №1008-22 даний будинок був знятий з балансу житлового фонду комунальної власності територіальної громади м. Чернівці.
В 2006 році вони вирішували спір з КЖРЕП №9 з приводу користування нежилими приміщеннями їхнього будинку. В цивільній справі №2-833/2006р. рішенням Першотравневого районного суду в м. Чернівці від 01.11.2006р. було зокрема встановлено, що їхній будинок на підставі рішення Чернівецького міськвиконкому №1008-22 від 20.12.2005р. був в цілому знятий з балансу житлового фонду комунальної власності територіальної громади, тобто жодні приміщення будинку в комунальній власності на той час не перебували. Цим рішенням також встановлено, що з моменту набуття нами права власності на квартири в даному будинку у них, позивачів, виникло право спільної сумісної власності на всі допоміжні приміщення будинку. З викладених мотивів цим рішенням було повністю задоволено їхній позов про усунення перешкод у користуванні допоміжними приміщеннями будинку.
Позивачі в позові зазначають, що згодом рішенням виконавчого комітету Першотравневої районної у м. Чернівці ради від 21.10.2009 р. №103/12 "Про розгляд заяв громадян щодо поліпшення житлових умов, індивідуальне будівництво на території району" ОСОБА_1 та ОСОБА_2, дозволили виконати реконструкцію з розширення квартири АДРЕСА_2 за рахунок цокольних приміщень будинку. Після завершення реконструкції в грудні 2009 року позивач ОСОБА_1, звернулася в ЧКОБТІ для внесення змін в інвентарну справу, на що отримала відмову ЧКОБТІ, яка була мотивована рішенням виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 13.06.2006р. №123/3 «Про підтвердження права комунальної власності на об'єкти нерухомості, що належать територіальній громаді м. Чернівці, внесення змін та визнання пунктів раніше прийнятих рішень такими, що втратили чинність". Відповідно до цього рішення, всі нежилі приміщення їхнього будинку належать територіальній громаді м. Чернівці на праві комунальної власності. На підставі цього рішення ЧКОБТІ видало свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 18.01.2008р., за яким всі нежитлові приміщення їхнього будинку як єдиний об'єкт перейшли у комунальну власність.
Вважають зазначене рішення виконавчого комітету міської ради та свідоцтво про право власності на нерухоме майно незаконними, оскільки вони порушуються вимоги ст.ст.369,370,372,382 ЦК України, ст..10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», а також рішення Конституційного Суду України від 02.03.2004р. №4-рп/2004 у справі 1-2/2004р.
На підставі викладеного просять суд визнати незаконним та скасувати рішення виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 13.06.2006 року №123/3 «Про підтвердження права комунальної власності на об’єкти нерухомості, що належать територіальній громаді м. Чернівці, внесення змін та визнання пунктів раніше прийнятих рішень такими, що втратили чинить» в частині підтвердження права комунальної власності територіальної громади м. Чернівці на нежилі приміщення цокольного поверху в житловому будинку літ.А по АДРЕСА_1, загальною площею 88,60кв.м., що складаються з приміщень І-VІІ, 1-1–1-5. Визнати недійсним свідоцтво про право власності на нерухоме майно на нежилі приміщення в будинку АДРЕСА_1 від 18.01.2008р. та скасувати його державну реєстрацію.
Позивачі ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_7 в судове засідання не з’явились, від них до суду надійшли заяви про розгляд справи у їх відсутності.
В судовому засіданні позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_5 позовні вимоги підтримали та надали пояснення аналогічні позовній заяві, просили суд позов задовольнити.
Представник позивачів ОСОБА_3, ОСОБА_1, позовні вимоги підтримав та пояснив суду, що оскаржуване рішення та свідоцтво про право власності грубо порушують права позивачів, як співвласників допоміжних приміщень будинку, встановлені ст.ст. 382, 369, 370, 372 ЦК України, а також ст..41 Конституції України, а тому є незаконними. Просив суд позов задовольнити.
Представник відповідача ЧМР в судове засідання не з’явився, хоча своєчасно та належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, про причини неявки суд не повідомив. Від нього до суду надійшло заперечення на позов, в даному запереченні зазначає, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки відповідно до витягу №17469414 від 23.01.2008р. про реєстрацію права власності на нерухоме майно спірне приміщення має статус не допоміжного а нежитлового приміщення. Відповідно до абзацу другого листа Фонду державного майна України від 30.01.2004р. № 10-20-1155, в якому зазначено «Відповідно до статті 4 Житлового кодексу України до житлового фонду не входять нежилі приміщення в жилих будинках, призначені для торговельних, побутових та інших потреб непромислового характеру. Відповідно до Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» та Державної програми приватизації на 2000-2002 роки зазначені нежитлові приміщення є окремим індивідуально визначеним майном і підлягають приватизації, як об'єкти державної власності групи А». просив суд в позові відмовити.
Представник відповідача Чернівецького комунального обласного бюро технічної інвентаризації в судове засідання не з’явився, від нього до суду надійшла заява в якій просить суд справу розглядати в його відсутності, вважає, що ЧКОБТІ є неналежним відповідачем, оскільки здійснює виключно реєстрацію права власності, просив суд прийняти рішення на розсуд суду.
Щодо позовної вимоги позивачів про скасування рішення органу місцевого самоврядування то відповідно до ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.
Як вбачається з матеріалів справи позивачі та представник позивачів ОСОБА_3, ОСОБА_1 надали суду докази на підтвердження своїх доводів щодо позовної вимоги.
Судом встановлено, що позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2, є власниками квартири АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право власності на майно, виданого Департаментом житлово-комунального господарства Чернівецької міської ради від 23.03.2000р. та зареєстрованого в ЧКОБТІ 21.03.2001р. /а.с.13/.
В свою чергу позивачі ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 є власниками квартири АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право власності на майно, виданого Департаментом житлово-комунального господарства Чернівецької міської ради від 02.04.1999р. /а.с.14/.
Пунктом 1.12 рішення виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 13.06.2006р. №123/3 «Про підтвердження права комунальної власності на об'єкти нерухомості, що належать територіальній громаді м. Чернівці, внесення змін та визнання пунктів раніше прийнятих рішень такими, що втратили чинність", підтверджено право комунальної власності на нежитлові приміщення цокольного поверху в житловому будинку літ.А по АДРЕСА_1, загальною площею 88,60кв.м., що складаються з приміщень І-VІІ, 1-1–1-5 /а.с.15,16/. На підставі даного рішення ЧКОБТІ видало свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 18.01.2008р., за яким всі нежитлові приміщення їхнього будинку як єдиний об'єкт перейшли у комунальну власність /а.с.17/.
Відповідно до ч.1 ст.21 ЦК України, суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
Суд вважає, що вищевказане рішення в частині, що стосується нежитлових приміщень в будинку АДРЕСА_1 прийнято з порушенням вимог ст..30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та суперечить акту цивільного законодавства України, а саме ЦК України, з наступних підстав.
Виконавчий комітет мотивував оскаржуване рішення своїми повноваженнями, передбаченими ст.30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні». Разом з тим, даною статтею виконавчим органам місцевого самоврядування надано повноваження лише управління об'єктами житлово-комунального господарства, побутового, торговельного обслуговування, транспорту і зв'язку, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад.
При цьому як видно в оскаржуваному рішенні зазначено, про підтвердження права комунальної власності на об'єкти нерухомості, що належать територіальній громаді м. Чернівці, хоча поняття «підтвердження права комунальної власності» в Законі України «Про місцеве самоврядування в Україні», а також в актах цивільного законодавства України не передбачено, при цьому в ч.2 ст.60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», чітко передбачено набуття права комунальної власності, а саме зазначено, що підставою для набуття права комунальної власності є передача майна територіальним громадам безоплатно державою, іншими суб'єктами права власності, а також майнових прав, створення, придбання майна органами місцевого самоврядування в порядку, встановленому законом.
Відповідно до ч.2 ст.61 ЦПК України, - обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Як видно з матеріалів справи в рішенні Першотравневого районного суду м. Чернівці від 01 листопада 2006 року, по справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 до КЖРЕП-9, третя особа Чернівецька міська рада про усунення перешкод в користуванні майном шляхом звільнення нежитлового приміщення, було встановлено, що будинок АДРЕСА_1 на підставі рішення Чернівецького міськвиконкому №1008-22 від 20.12.2005р. був в цілому знятий з балансу житлового фонду комунальної власності. В даному рішенні також встановлено, що з моменту набуття позивачами права власності на квартири в даному будинку у позивачів, виникло право спільної сумісної власності на всі допоміжні приміщення будинку. З викладених мотивів цим рішенням було повністю задоволено позов про усунення перешкод у користуванні допоміжними приміщеннями будинку /а.с.21/. Дане рішення набрало законної сили.
Заслухавши доводи позивачів та їх представника в судовому засіданні, дослідивши матеріали справи, суд за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи, в їх сукупності, керуючись законом, враховуючи те, що судом встановлено, що оскаржуване рішення винесено з порушення вимог Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», а також порушує права та інтереси позивачів, а тому суд вважає, що необхідно визнати незаконним та скасувати рішення виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 13.06.2006 року №123/3 «Про підтвердження права комунальної власності на об’єкти нерухомості, що належать територіальній громаді м. Чернівці, внесення змін та визнання пунктів раніше прийнятих рішень такими, що втратили чинить» в частині підтвердження права комунальної власності територіальної громади м. Чернівці на нежилі приміщення цокольного поверху в житловому будинку літ.А по АДРЕСА_1, загальною площею 88,60кв.м., що складаються з приміщень І-VІІ, 1-1–1-5.
Також враховуючи те, що позовна вимога про скасування рішення органу місцевого самоврядування задоволена, а тому необхідно визнати недійсним свідоцтво про право власності на нерухоме майно на нежилі приміщення в будинку АДРЕСА_1 від 18.01.2008р. та скасувати його державну реєстрацію, оскільки воно видано на підставі рішення ЧМР яке скасовано судом.
Встановлені судом обставини, повністю підтверджуються дослідженими у судовому засіданні доказами.
На підставі наведеного та керуючись ст..30,60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст.15,16,21 ЦК України, ст.ст.3-4,57-60,61,64,130,208-209,212-215,218,223,294-295 ЦПК України, суд, -
В И Р І Ш И В :
Позов задовольнити.
Визнати незаконним та скасувати рішення виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 13.06.2006 року №123/3 «Про підтвердження права комунальної власності на об’єкти нерухомості, що належать територіальній громаді м. Чернівці, внесення змін та визнання пунктів раніше прийнятих рішень такими, що втратили чинить» в частині підтвердження права комунальної власності територіальної громади м. Чернівці на нежилі приміщення цокольного поверху в житловому будинку літ.А по АДРЕСА_1, загальною площею 88,60кв.м., що складаються з приміщень І-VІІ, 1-1–1-5.
Визнати недійсним свідоцтво про право власності на нерухоме майно на нежилі приміщення в будинку АДРЕСА_1 від 18.01.2008р. та скасувати його державну реєстрацію.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Чернівецької області через Першотравневий районний суд м. Чернівці шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.
Суддя: /підпис/ Войтун О.Б.
Копія вірно:
Суддя:
Секретар: