Справа № 2-189/2010 рік
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
17 лютого 2010 року
Першотравневий районний суд м. Чернівці в складі:
Головуючого – судді: Войтуна О.Б.,
при секретарі: Костинян І.М.
за участю
представника позивача: ОСОБА_1
відповідача: ОСОБА_2.
представника відповідача ОСОБА_3: ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Чернівці цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення індексації за прострочення грошового зобов’язання та 3% річних, -
В С Т А Н О В И В :
Позивач ОСОБА_5 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення індексації за прострочення виконаного грошового зобов’язання.
Посилався на те, що рішенням Шевченківського районного суду від 29 липня 2008 року солідарно стягнуто на користь позивача з відповідачів за договором позики 35350грн. Ухвалою Апеляційного суду від 15 жовтня 2008 року це рішення залишено без змін. Вказаними судовими рішеннями встановлений факт неповернення суми позики яку відповідачі мали повернути до 01.01.2007р.. Вважає, що відповідачі повинні сплатити суму боргу з урахування встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми та просив стягнути солідарно з відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь позивача 22948,72грн.
11 грудня 2009 року позивачем подана заява про зміну позовних вимог. Відповідно до даної заяви вказував, що згідно довідки Чернівецького обласного управління статистики індекс інфляції за червень - листопад 2009 року склала 102,6 %. За вказаний період відповідачі зобов'язані сплатити згідно розрахунку 2412,97 грн. (35350 + 22948,72 х 102,6 х 1,5). Крім того, за отримання двох довідок про індекс інфляції позивачем сплачено головному управлінню статистики у Чернівецькій області 56,67 грн.. У зв’язку з викладеним просив суд стягнути солідарно з відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь позивача 25361,69 ( 22948,72 + 2412,97)., витрати за отримання довідок 56,67 грн. та судові витрати.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та повністю підтвердив обставини викладені в позовній заяві, просив позов задовольнити.
Відповідачка ОСОБА_2 позовні вимоги визнала в повному обсязі, повністю погодилась з доводами викладеними в позовній заяві.
Відповідач ОСОБА_3 та його представник позовні вимоги не визнали та пояснили, що Ніяких зобов’язань не існує тому, що виконання зобов’язань вирішено рішенням Шевченківського районного суду від 29 липня 2008 року. Стосовно сплатити суму боргу з урахування встановленого індексу інфляції, вказана позовна вимога не підлягає задоволенню, оскільки відповідно до судової практики курс долара враховує індекс інфляції.
Суд заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.
Судом встановлено, що рішенням Шевченківського районного суду від 29 липня 2008 року солідарно стягнуто на користь позивача з відповідачів за договором позики 35350грн.(а.с.45) Ухвалою Апеляційного суду від 15 жовтня 2008 року це рішення залишено без змін(а.с.4)
Відповідно до ст. 61 ЦПК України, обставини встановлені судовим рішенням у цивільній справі, що набрало законної сили не доказуються при розгляді інших справ у яких беруть участь ті самі особи або особа , що до якої встановлено ці обставини.
Як встановлено рішенням Шевченківського районного суд м. Чернівці від 29 липня 2008 року та Ухвалою Апеляційного суду від 15 жовтня 2008 року ОСОБА_5 29 березня 2005 року передав ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 7000 доларів США строком до січня 2007 року для придбання транспортного засобу, про те ОСОБА_2 яка перебувала у шлюбі з ОСОБА_3 гроші не повернули. У зв’язку з чим з останніх було стягнуто на користь ОСОБА_5 35 350 грн.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Стосовно позовної вимоги про стягнення з відповідачів суми боргу з урахування встановленого індексу інфляції за весь час прострочення суд вважає, що вона не підлягає задоволенню. При цьому суд виходить з наступного.
Оскільки індекс інфляції (індекс споживчих цін) - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання, а ціни в України встановлюються в національній валюті - гривні, то норми ст. 625 ЦК України щодо сплати боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції поширюються лише на випадки прострочення виконання грошового зобов’язання, яке визначене договором у гривні. Як установлено рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 29 липня 2008 року, між сторонами, а саме між ОСОБА_5 та ОСОБА_2 був укладений саме договір позики, що стверджено розпискою, з якої убачається, що ОСОБА_2 взяла борг у ОСОБА_5 7000 доларів США. Тому, суд вважає, що при стягненні боргу на користь ОСОБА_5, борг в сумі 7000 доларів США визначався та стягувався за офіційним курсом цієї валюти на день його сплати.
Враховуючи те, що позовній вимозі щодо стягнення з відповідачів суми боргу з урахування встановленого індексу інфляції за весь час прострочення судом відмовлено, суд вважає, що не підлягають стягненню витрати позивача за отримання довідок про індекс інфляції в сумі 56,67грн.
Щодо позовної вимоги про стягнення на корить позивача з відповідачів 3 % річних від простроченої суми, суд вважає, що вона підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до ст. 599 ЦК України, зобов’язання припиняться виконанням, проведеним належним чином.
Враховуючи те, що діюче законодавство не пов’язує припинення зобов’язання з наявністю судового рішення, відкриття виконавчого провадження по його примусовому виконанню, а також те, що відповідачі належним чином не виконали своє зобов’язання за договором позики в сумі 35350грн. та враховуючи приписи ст. 625 ЦК України суд вважає, що з відповідачів слід стягнути 3 % річних від простроченої суми.
Як установлено судом 31.10.208 року старшим державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби Чернівецького МУЮ відкрито виконавче провадження по виконанню рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 29 липня 2008 року про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 боргу в сумі 35350 грн.(а.с.62)
Відповідно до ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження» в постанові про відкриття виконавчого провадження державний виконавець встановлює строк для добровільного виконання рішення, який не може перевищувати семи днів.
Як убачається з постанови про відкриття виконавчого провадження, вона винесена 31.10.2008 року, про те державний виконавець на думку суду помилково вказав у даній поставі строк добровільного виконання 06.10.2008 року. Тому суд, при обрахуванні суми пені, яку належить стягнути з відповідачів на користь позивача буде виходити від терміну закінчення добровільного виконання рішення суду, а саме з 06.11.2008 року.
При розрахунку 3 % річних від простроченої суми суд виходить з наступного.
Загальна сума простроченої заборгованості відповідачів перед позивачами відповідно до рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 29 липня 2008 року складає 35350 грн.
Відповідно до ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Враховуючи те, що відповідачі добровільно не виконали рішення суду до 06.11.2008 року суд здійснює розрахунок 3 % річних від простроченої суми з цієї дати.
Враховуючи те, що за 2008 рік прострочена заборгованість в сумі 35350 грн. існувала 56 днів (листопад 25, грудень 31), за 2009 рік з січня по травень(згідно позовних вимог) 151 день (січень31, лютий 28, березень 31, квітень 30, травень31) суд вважає, що з відповідачів на користь позивачів слід стягнути 3 % річних від простроченої суми в сумі 600, 99 грн.(35350#3%#56/366 = 162,70 (за 2008 рік), 35350#3%#151/365=438,72 (за 2009 рік) 162,70 + 438,72 = 600,99грн.)
Відповідно до ст. 88 ЦПК стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Враховуючи те, що позов задоволено частково, суд вважає, що з відповідачів слід солідарно стягнути на користь позивача 51грн. державного мита та 250 грн. витрат на інформаційно – технічне забезпечення розгляду справи.
Керуючись ст. 218 ЦПК України, суд, -
В И Р І Ш И В :
Позов задовольнити частково.
Стягнути солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 3% річних за прострочення грошового зобов’язання в сумі 600грн. 99коп.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 51грн. державного мита та 250 грн. витрат на інформаційно – технічне забезпечення розгляду справи.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Чернівецької області через Першотравневий районний суд м. Чернівці шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.
Суддя: /підпис/ Войтун О.Б.
Копія вірно:
Суддя:
Секретар: