ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

26.07.10 Справа № 9/97-10.

за позовом:  Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумитеплоенерго»,             м. Суми

до відповідача:   Приватного підприємця ОСОБА_1, м. Суми

про  стягнення 8689 грн. 21 коп.

 За участю представників сторін:

від позивача:      ОСОБА_2

від відповідача:  не з’явився

 Суддя Лущик М.С.

при секретарі с/з Сидорук А.І.

 Суть спору: Позивач звернувся з позовною заявою в якій просить суд стягнути з Відповідача суму боргу в розмірі 7643,24 грн., 574,99 грн. пені, 129,68 грн. – 3% річних, 341,30 грн. інфляційних, 102 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідач в судове засідання не з’явився, про час та місце судового засідання був попереджений належним чином, відзив на позовну заяву не подав.  

Згідно ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами. Розглянувши матеріали справи, заслухавши повноважного представника позивача, оцінивши надані докази, суд встановив:

На підставі договору № 1595-Т від 01.10.2006 р. про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води (надалі Договір), Позивач здійснював відпуск Відповідачу теплової енергії в потрібних йому обсягах.

Згідно п. 3.2. Договору, розрахунковим періодом є календарний місяць. Відповідно до п. 3.3. Договору, Відповідач до 15 числа розрахункового періоду повинен був сплачувати вартість зазначеної в договорі кількості спожитої теплової енергії в гарячій воді, передбаченої на розрахунковий період. Остаточний розрахунок за фактично спожиту теплову енергію здійснюється до 10-го числа місяця, наступного за розрахунковим, з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок місяця. Але Відповідач не належним чином виконав свої договоірні зобов’язання в частині розрахунків.

В обгрунтування позовних вимог Позивач посилається на те, що Відповідач у період  з січня 2009 року по квітень 2010 року користувався послугами Позивача з постачання теплової енергії, але на даний час так і не сплатив суму боргу за спожиту теплову енергію. Таким чином з січня 2009 року по 20.05.2010 р. Відповідач має заборгованість перед Позивачем в сумі 7643 грн. 24 коп., що підтверджується відомістю звірки взаєморозрахунків за період з 01.01.2009 р. по 20.05.2010 р.

Позивач, крім того, надав додатково акти прийому-передачі теплової енергії, що надавалися Відповідачу разом з рахунками. Проте, як зазначає Позивач, Відповідач не завжди підписував їх, тому вони не поверталися на їх адресу. Згідно п. 10 Додатку № 2 до договору, якщо з боку споживача не було вмотивованої відмови що до причин не підписання, вважається що акт прийому-передачі послуг є підписаним.

Крім того, відповідно до п. 5.1.5. Договору, за несвоєчасне виконання розрахунків за спожиту теплову енергію, Відповідачу нарахована пеня, в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми за несвоєчасне виконання грошового зобов’язання, за кожен день прострочення, яка складає 574 грн. 99 коп.

Також, Відповідачу нараховано 3 % річних в розмірі 129 грн. 68 коп. та інфляційні в розмірі 341 грн. 30 коп.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватись належним чином і відповідно до умов договору.       

Відповідно до п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання на лежним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутно сті конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимоги кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.  

Факт заборгованості відповідача в розмірі 7643 грн. 24 коп. основного боргу,

574 грн. 99 коп. пені, 341 грн. 30 коп. інфляційних витрат, 3% річнив в сумі 129,68 грн. підтверджується матеріалами справи, відповідач  доказів сплати боргу не подав, а також не подав аргументованих заперечень на позовну заяву, тому вимоги  позивача суд вважає правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита та  на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу понесені позивачем покладаються на відповідача .

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 526, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193 Господарського кодексу України, ст.1, 12, 44, 49, 58, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, –

 В И Р І Ш И В :

 1.          Позов задовольнити повністю.

2.       Стягнути з  з приватного підприємця ОСОБА_1 АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумитеплоенерго» (вул. 2-га Залізнична, 10, м. Суми, 40022, код 33698892) суму боргу в розмірі 7643,24 грн., 574,99 грн. пені, 129,68 – 3% річних, 341,30 грн. інфляційних, 102 грн. державного мита, 236 грн. витратна інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.                     Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

  Суддя