ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

  79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

  РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.07.10                                                                                           Справа№ 11/122 (2010)

Суддя Сало І.А.

При секретарі судового засідання Галамай О.З.         

 по справі за позовом: Прокурора м.Трускавця в інтересах держави уповноваженого державою органу Трускавецької міської ради в особі Комунального підприємства „Наше місто”, м.Трускавець Львівської області

до відповідача:  Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Трускавець Львівської області

про стягнення 686,20 грн.

 В судовому засіданні взяли участь представники:

від позивача:  Дикий А.О.- начальник юрвідділу, довіреність №66 від 03.02.2010р.

від відповідача: не з»явився

    Стороні, яка бере участь у справі, роз’яснено зміст ст.22 ГПК України, а саме її процесуальні права та обов’язки, зокрема, право заявляти відводи.

Суть спору:  Прокурор м.Трускавця в інтересах держави уповноваженого державою органу Трускавецької міської ради в особі Комунального підприємства „Наше місто” звернувся до господарського суду Львівської області із позовом про стягнення із Фізичної особи –підприємця ОСОБА_1  686,20грн. боргу, з яких: 582,00грн. –основна заборгованість, 40,20грн.-7% штраф, 56,00грн.-0,1% пеня та 8грн.-3% річних.

Позивач позовні вимоги підтримав та наполягає на їх задоволенні.

Від здійснення технічного запису судового процесу сторона відмовилась.

Відповідач в судове засідання не з»явився, причини неявки не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи.

Відповідно до статті 75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу при відсутності відповідача, за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.

В процесі розгляду справи суд встановив наступне:

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на укладений між сторонами договір № 26 від 01.04.2009року про користування спеціальними конструкціями зовнішньої реклами на території м.Трускавець.

Предметом договору є надання дозволу на встановлення спеціальних конструкцій на території міста  Трускавець КП «Наше місто»(Підприємством за договором), а Приватний підприємець ОСОБА_1 (Користувач за договором) встановлює та використовує ці конструкції, а саме: по вул.Стуса 2а курортна зона, та здійснює оплату за площу, використану під розміщення реклами.(п.1.1, 1.2 договору).

Згідно п.4.2, 4.3 договору Користувач не пізніше 10 числа поточного місяця здійснює оплату (за перший місяць здійснюється оплата разом з оплатою за отримання дозволу) за фактичну площу рекламної конструкції- згідно з п.3.2.1 даного договору за період з 01.04.2009р. по 01.04.2010р. в сумі 80грн. 00коп. в місяць (без нарахування ПДВ).

Із врахуванням того, що оплата відповідачем здійснена не в повному обсязі станом на 01.03.2010р. числиться заборгованість в розмірі 582,00грн.

Позивачем направлено відповідачу претензію №938 від 11.09.2009р., яка залишена без відповіді.

Крім суми основного боргу, позивачем нараховано 40,20грн.-7% штраф, 56,00грн.-0,1% пеню та 8грн.-3% річних.

Таким чином, загальна сума позову складає 686,20грн.

Дослідивши представлені суду докази, заслухавши пояснення представника сторони, суд вважає позовні вимоги підтвердженими матеріалами справи та такими що підлягають до задоволення повністю, з огляду на наступне:

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання  сторонами.

Абзац 1 ч.1 ст.193 ГК України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Проте всупереч згаданих приписів закону, положень укладеного між сторонами договору, відповідач не виконав своїх зобов'язань перед позивачем щодо проведення вчасного розрахунку.

Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Відповідно до ст. 199 ГК України виконання господарських зобов»язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами.    

Відповідно до ст. 229 ГК України, учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Згідно ст. 230 ГК України, штрафними санкціями в цьому Кодексі визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 6 ст. 231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Відповідно до представленого суду розрахунку, позивач просить суд стягнути з відповідача 8,00грн. 3 % річних. Суд вважає дану вимогу правомірною та такою, що підлягає задоволенню.

Вимога позивача в частині стягнення 56,00грн. пені та 7% 40,20грн. є не обґрунтованою, оскільки договором не передбачено стягнення штрафних санкцій, а саме: пені та штрафу.

З огляду на викладене, суд задовольняє позовні вимоги частково: в частині стягнення основного боргу в сумі 582,00грн. та 3% річних в сумі 8,00грн. задоволити повністю, в  стягненні 56,00грн. пені та 7% штрафу в розмірі 40,20грн.  -відмовити.

Судові витрати покласти на відповідача, оскільки спір виник з його вини.

Керуючись ст. ст.525, 526, ч.2 ст.625, 629 ЦК України, ч.1 ст.193, ст.ст. 199,229,230, ч.6 ст.231 ГК України,  49, 82-84, 116 ГПК України, суд,-

в и р і ш и в :

  1.Позов задоволити частково.

2.Стягнути з   Приватного підприємця ОСОБА_1,АДРЕСА_1   (інд.код НОМЕР_1) на користь  Комунального підприємства «Наше місто», вул. Стебницька 100, м.Трускавець Львівської області (код ЄДРПОУ 32213522) 582,00грн. –основного боргу та 8грн.-3% річних.

3.В частині стягнення 56,00грн. пені та 7% штрафу в розмірі  40,20грн.–відмовити.

4.Стягнути з   Приватного підприємця ОСОБА_1,АДРЕСА_1   (інд.код НОМЕР_1) в дохід державного бюджету 102.00грн. державного мита та 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

5.Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили, в порядку ст. 116 ГПК України.

 Рішення набирає законної сили відповідно до ст.85 ГПК України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст.91-93 ГПК України.

Суддя