ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"10" серпня 2006 р. | Справа № 1/148-3076 |
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Левандовського Ю.Я.
за участю секретаря судового засідання Охотницької Н.В.
Розглянув справу
за позовом: Відкритого акціонерного товариства „Тернопільський кар’єр”, м.Тернопіль, вул.Піскова, 7
до відповідача: Управління пенсійного фонду України в м.Тернополі, м.Тернопіль
За участю представників сторін:
позивача: Панчук С.М. - представник
відповідача: не з’явився
Суть справи: Відкрите акціонерне товариство „Тернопільський кар’єр”, м. Тернопіль звернулося до господарського суду з позовною заявою до Управління Пенсійного фонду України в м.Тернополі, м.Тернопіль про визнання нечинними рішення Управління Пенсійного Фонду України в місті Тернополі №№ 168, 169, 170, 171, 172, 173, 174 від 26 листопада 2004 року про застосування фінансових санкцій.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги викладені у адміністративному позові підтримує повністю.
До початку судового розгляду від відповідача у справі Управління Пенсійного фонду в м.Тернополі поступило клопотання про відкладення розгляду справи №1/148-3076 на другу половину вересня 2006 року. Оскільки в даному клопотанні відповідачем не зазначено причин не прибуття в судове засідання його представника, тому в силу ч.4 ст.128 КАС України справу буде вирішено на підставі наявних у ній доказів.
В судовому засіданні представнику позивача роз'яснено належні йому права і обов'язки, передбачені ст. 49, 51, 59, КАС України.
За відсутності відповідного клопотання технічна фіксація судового процесу не здійснювалась.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне:
Управлінням Пенсійного фонду України в м.Тернополі 16 листопада 2004 року було проведено планову перевірку ВАТ „Тернопільський кар’єр” з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахувань та своєчасності сплати зобов’язань зі збору на обов’язкове державне пенсійне страхування та питань правильного нарахування, своєчасного і повного перерахування страхових внесків.
За результатами планової перевірки відповідачем було складено акт №23-7 від 16.11.2004 року, відповідно до якого на даному підприємстві виявлено ряд порушень, а саме заниження зобов’язань зі сплати збору на обов’язкове державне пенсійне страхування в сумі 72075,34 грн., порушено строки сплати зобов’язання щодо відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.
На підставі згаданого акту та в зв’язку з несвоєчасною сплатою донарахованого зобов’язання в сумі 72075,34 грн. та недоїмки по пільгових пенсіях Управлянням Пенсійного фонду України в м.Тернополі прийнято рішення №№ 168, 169, 170, 171, 172, 173, 174 від 26 листопада 2004 року про застосування фінансових санкцій за донарахування органом Пенсійного фонду України або страхувальником сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду у вигляді стягнення штрафу на загальну суму 196547,67 грн., а також нарахована пеня сумарно в розмірі 26904,33 грн.
Рішення №168 від 26.11.2006 року про застосування фінансових санкцій за донарахування органом Пенсійного фонду України або страхувальником сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків, про стягнення фінансових санкцій в розмірі 36037,67 грн. прийняте на підставі п.4 ч.9 ст.106 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування ”.
Рішення №169 від 26.11.2006 року про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату(перерахування) або несвоєчасну сплату(несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду про стягнення 16188,91 грн. штрафу(10% своєчасно несплачених внесків) та 6198,33 грн. пені (0,1% на суми недоїмки та фінансових санкцій).
Рішення №170 від 26.11.2006 року про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату(перерахування) або несвоєчасну сплату(несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду про стягнення 19096,35 грн. штрафу(20% своєчасно несплачених внесків) та 3426,54 грн. пені (0,1% на суми недоїмки та фінансових санкцій).
Рішення №171 від 26.11.2006 року про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату(перерахування) або несвоєчасну сплату(несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду про стягнення 68542,35 грн. штрафу(50% своєчасно несплачених внесків) та 8811,11 грн. пені (0,1% на суми недоїмки та фінансових санкцій).
Рішення №172 від 26.11.2006 року про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату(перерахування) або несвоєчасну сплату(несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду про стягнення 2547,13 грн. штрафу(10% своєчасно несплачених внесків).
Рішення №173 від 26.11.2006 року про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату(перерахування) або несвоєчасну сплату(несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду про стягнення 3312,24 грн. штрафу(20% своєчасно несплачених внесків).
Рішення №174 від 26.11.2006 року про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату(перерахування) або несвоєчасну сплату(несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду про стягнення 50822,58 грн. штрафу(50% своєчасно несплачених внесків) та 8468,35 грн. пені (0,1% на суми недоїмки та фінансових санкцій).
Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Підставами для визнання протиправним (недійсним) акта зазначених органів(до числа яких належить і відповідач) є, зокрема невідповідність його вимогам закону (п.2 роз’яснення президії ВАСУ від 26 січня 2000 року №02-5/35, з наступними змінами, ч.3 ст.2, ч.2 ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України).
При цьому вказані акти повинні відповідати вимогам не лише Законів, а і положенням, прийнятих на їх виконання підзаконних нормативно-правових актів, тобто не суперечити вимогам чинного законодавства (ч.1,36 ст.9 названого Кодексу, п.2 роз’яснення).
Порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, поряд з іншим регулюється Інструкцією, затвердженою постановою правління ПФУ 19.12.2003 року за №21-1 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за №128/2004.
Підпунктом 9.3.2 ст.9 Інструкції визначено, що у разі, коли страхувальник не сплачує (не перераховує) або несвоєчасно сплачує(несвоєчасно перераховує) страхові внески, у тому числі донараховані ним самостійно або органами Пенсійного фонду, накладається штраф залежно від строку затримки платежу.
П.9 ст.106 вищезазначеного Закону встановлено фінансові санкції за несплату(неперерахування) або несвоєчасну сплату(несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф залежно від строку затримки платежу в розмірі: 10 відсотків своєчасно не сплачених зазначених сум –у разі затримки їх сплати у строк до 30 календарних днів включно; 20 відсотків зазначених сум своєчасно не сплачених –у разі затримки їх сплати у строк до 90 календарних днів включно; 50 відсотків зазначених сум своєчасно не сплачених –у разі затримки їх сплати понад 90 календарних днів включно.
Відповідно до ст.106 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування ” та прийнятої на його виконання Інструкції про порядок обчислення та сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року, застосування штрафу та пені за порушення, що є предметом даного судового розгляду оформлюються одним рішенням встановленого зразка.
Дані рішення, за змістом п.п.9.3.2 п.9.3 ст.9 Інструкції, виносяться на наступний день після закінчення відповідного граничного строку(30,90календарних днів).
Отже, Управлінням Пенсійного фонду України в м.Тернополі порушено вимоги Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування ” та Інструкції про порядок обчислення та сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, прийнявши одночасно декілька нормативно-правових актів, які суперечать вимогам чинного законодавства.
Строк накладення штрафу за прострочку платежу понад 90 днів пенсійним законодавством не встановлений, у зв’язку з чим слід керуватись приписами ст.250 ГПК України, за якою адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб’єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше як через один рік з дня його вчинення.
З огляду на вищезгаданий розрахунок санкцій та обізнаність відповідача щодо недоїмки ВАТ „Тернопільський кар’єр”, передбачений законодавством строк для його прийняття рішень про їх застосування, відповідачем був порушений (пропущений).
Враховуючи вищевикладене, а також те, що оспорювані рішення, які визначають платнику страхових внесків додаткові зобов’язання, зачіпають його права, вони підлягають визнанню протиправними (недійсними) та скасуванню.
Керуючись ст.ст. 87, 94, 157, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, ст.ст.20, 238, 239, 241, 250 Господарського кодексу України, господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Позов задоволити.
2. Визнати нечинними рішення Управління Пенсійного Фонду України в місті Тернополі №№ 168, 169, 170, 171, 172, 173, 174 від 26 листопада 2004 року про застосування фінансових санкцій за донарахування органом Пенсійного фонду України або страхувальником сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. На постанову суду сторони мають право подати заяву про апеляційне її оскарження протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі “11” серпня 2006 р. до адміністративного суду апеляційної інстанції, а протягом 20 днів після подання заяви подати апеляційну скаргу.
Суддя Ю.Я. Левандовський