Справа №2-1431/10 р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

30 липня 2010 року                                                                        Шепетівський міськрайонний суд

Хмельницької області в складі:

                                                      головуючого   -  судді  Березової І.О.

                                                      при секретарі                Стецюк Г.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Шепетівки

цивільну справу за позовом ОСОБА_1

до управління Пенсійного фонду України в місті Шепетівка Хмельницької області

про визнання дій управління Пенсійного фонду України в місті Шепетівка неправомірними і стягнення підвищення до пенсії,  

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1, в поданій суду позовній заяві просить  зобов’язати відповідача - управління Пенсійного фонду України в місті Шепетівка Хмельницької області провести нарахування та виплату на його користь недоплачену державну соціальну допомогу до пенсії за період з 01.07.2007р. по 31.12.2007р., з 22.05.2008р. по 31.12.2008р., з 01.01.2009р. по 31.12.2009р., посилаючись на те, що на законних підставах він має статус "дитина війни" і відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" має право на підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

    В судове засідання позивач не з’явився, але в наданій позовній заяві просить справу слухати у його відсутність, свої позовні вимоги підтримує повністю.

Представник відповідача управління Пенсійного фонду України в місті Шепетівка О.І.Шурман   надала суду заяву, в якій просила справу слухати у їх відсутності, позовні вимоги не визнають.

Також представником відповідача надано заперечення на позовну заяву, згідно якого вона вважає,  що відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" статтю 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" викладено в іншій редакції, згідно якої дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги виплачується підвищення у  розмірі надбавки, встановленої для учасників війни, тобто у розмірі 10 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, що відповідачем і виконувалось. Після прийняття Конституційним Судом Рішення у справі № 10-рп/2008 від 22.05.2008р. Кабінет Міністрів України видав постанову від 28.05.2008р. № 530 "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян", згідно якої позивачу виплачувались підвищення у розмірах: з 22 травня – 48,10 грн, з 1 липня – 48,20 грн, з 1 жовтня 49,80 грн. Підвищення у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком не було профінансовано з Державного бюджету України.

    Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до  часткового задоволення з наступних підстав.

    В судовому засіданні безспірно встановлено, що позивач ОСОБА_1 є пенсіонером і має статус "дитина війни", що підтверджується його посвідченням НОМЕР_1. Згідно зі ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" з 01.01.2006 р. позивач має право як дитина війни на підвищення пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком. Згідно ст. 28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

З твердженням відповідача, що вказаний мінімальний розмір пенсії за віком застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно із Законом України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", на що вказує його частина третя ст.28, суд не погоджується. Положення частини третьої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) до обрахування інших пенсій чи доплат, пов’язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною першою цієї статті, мінімального розміру пенсії за віком.

Верховна Рада України Законом "Про Державний бюджет України на 2006 рік" від 20.12.2005 року за № 3235-IV, а саме статтями 77 та 110, та Законом України від 19.12.2006р. №489-V "Про Державний бюджет України на 2007 рік", статтею 71 пункт 12, призупинила дію статті 6 Закону України № 2195-IV від 18.11.2004р. "Про соціальний захист дітей війни".

Конституційний Суд України Рішенням від 09.07.2007р. № 6-рп/2007 визнав неконституційними положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" щодо зупинення дії ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" в частині підвищення пенсій на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Статтю 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" було змінено Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" вiд 28.12.2007 за № 107-VI відповідно до якої дітям війни виплачувалось підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Відповідно до ст. 14 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" в редакції Закону № 2939-1V від 05.10.2005 року підвищення учасникам війни складає 10 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.  

Отже, в період з 01.01.2008 року по 22.05.2008 року відповідач проводив нарахування даної надбавки у розмірі 10 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, що відповідало чинному на той час законодавству.

Конституційний Суд України пунктом 2 Рішення від 22.05.2008р. № 10-рп/2008 визнав неконституційними положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деякий законодавчих актів України" щодо змін статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" про виплату дітям війни підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Суд вказав, що зупинення Законом України "Про Державний бюджет" дії інших законів щодо надання пільг, компенсацій і гарантій, внесення змін до інших законів України, встановлення іншого (додаткового) правового регулювання відносин, ніж передбачено законами України, не відповідає  Конституції України.  Відповідно до ч. 3 ст. 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін в до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.  

Таким чином, рішення Конституційного Суду України у цих справах мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними, є обов’язковими до виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскаржені. Положення статей, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цих рішень.

28.05.2008р. Кабінетом Міністрів України була прийнята постанова № 530 "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян", згідно якої позивачу виплачувались підвищення у розмірах: з 22 травня – 48,10 грн, з 1 липня – 48,20 грн, з 1 жовтня 49,80 грн. Тому до 22.05.2008р. відповідачем соціальна допомога виплачувалась у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни, яка згідно ст. 14 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" складає 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, а з 22.05.2008р. у розмірах, визначених постановою Кабінету Міністрів України. У 2007 році підвищення пенсій дітям війни взагалі не проводилось, у 2009 році виплачувалось у розмірі  49,80 грн. Це підтверджується листом відповідача від 25.05.2010р. № 12/М-13.

Проте, дана постанова суперечить Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.  

Виходячи із загальних засад пріоритету законів над підзаконними актами при розрахунку пенсії позивачу  застосуванню підлягає підвищення у розмірі  30 % мінімальної пенсії за віком, як  це визначено ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", а не у сумах, визначених постановою № 530.  

Таким чином, з 09.07.2007р. по 31.12.2007р. та з 22.05.2008р. чинною є редакція ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" щодо підвищення пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком.

У 2009 році зазначена стаття жодним законом України не була змінена чи скасована. Таким чином, ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" є діючою, тому відповідач зобов’язаний виконувати її приписи, тобто нараховувати та виплачувати позивачу пенсію, підвищену на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.  

Статтею 71 Закону України  "Про Державний бюджет на 2009 рік" Кабінету Міністрів України надано  виключне право у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними державними програмами.

Названа норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір заробітної плати. Відповідно її дія не поширюється на спірні відносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із Законом України "Про соціальний захист дітей війни" залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.

Отже, нарахування та виплата у 2009 році дітям війни підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, повинні здійснюватися відповідно до норм Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

Суд не знаходить підстав для задоволення позовних вимог позивача в частині підвищення пенсії як дітям війни з 01.07.2007р. по 08.07.2007р. та з 01.01.2008р. по 21.05.2008р., оскільки положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" та Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" визнані неконституційними та втрачають чинність лише з дня ухвалення Конституційним Судом України відповідного рішення. Тому, враховуючи норми ч.2 ст. 152 Конституції України, відповідно до якої закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, Рішення   Конституційного Суду від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 та від 22.05.2008 року № 10-рп/2008 зворотної дії в часі не мають.

Таким чином, позивач має право на одержання підвищення до пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком за період з 09.07.2007р. по 31.12.2007р. та з 22.05.2008р. по 31.12.2009р., нарахування та виплату якого має здійснити суб’єкт владних повноважень - управління Пенсійного фонду України в місті Шепетівка  Хмельницької області. Відповідно до Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.10.2007 № 1261 та з урахуванням Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 30.04.2002 № 8-2, управління Пенсійного фонду в районах, містах, районах у містах забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, безпосередньо призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії та інші виплати відповідно до чинного законодавства.

На підставі вищезазначеного посилання відповідача на відсутність бюджетного фінансування як на причину невиконання державою взятих на себе зобов’язань, є неправомірним, оскільки реалізація особою права, що пов’язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення  спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань. У справі "Кечко проти України" Європейський Суд з прав людини констатував, що не приймає аргумент Уряду щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов’язань. А тому, ненарахування та невиплата відповідачем підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з дня ухвалення Конституційним Судом України Рішень від 09.07.2007р. та від 22.05.2008р. є незаконним.

Суд застосовує  положення  про  позовну давність,  визначену  нормами  Цивільного кодексу України, строки якої в межах задоволених вимог не є порушеними.

Судові витрати по справі підлягають стягненню з відповідача, оскільки саме неправомірні дії останнього призвели до порушення законних прав позивача.

    На підставі ст.22 Конституції України, Закону України "Про соціальний захист дітей війни", Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", Рішеннями Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 та від 22.05.2008 року № 10-рп/2008,   керуючись ст.ст. 10, 11, 15, 60, 88, 213, 215-218, 223  Цивільного процесуального кодексу України,

с уд, -                    

В И Р І Ш И В:

    Позовну заяву   ОСОБА_1 задовольнити частково.

    Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в місті Шепетівка Хмельницької області провести нарахування та виплату підвищення до пенсії як дитині війни ОСОБА_1 у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком за період з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2009 року з урахуванням виплачених сум підвищення за період з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2009 року.

Стягнути з управління Пенсійного фонду України в місті Шепетівка Хмельницької області на користь  ОСОБА_1   45 грн 50 коп. (сорок п’ять грн 50 коп.) судових витрат по справі.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

    Заяву про апеляційне оскарження рішення може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а апеляційну скаргу протягом двадцяти днів після подання  заяви про апеляційне оскарження або шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення без попереднього подання заяви про апеляційне оскарженнядо апеляційного суду Хмельницької області через Шепетівський міськрайонний суд.

                                                                                 Суддя: