Справа № 22ц-3374/2010 Головуючий у 1інст. – Іванюка Т.І.
Категорія – цивільна Доповідач – Позігун М.І.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
4 серпня 2010 року м. Чернігів
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:
Головуючого- судді ПОЗІГУНА М.І.
Суддів: ГУБАР В.С., ШЕМЕЦЬ Н.В.
при секретарі
з участю Рачовій І.І.
Позивача ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Козелецького районного суду Чернігівської області від 16 червня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_6 до закритого акціонерного товариства „Акціонерна страхова компанія „ІНГО-Україна” про стягнення суми страхової виплати та відшкодування моральної шкоди, заподіяної злочином,-
В С Т А Н О В И В:
Рішенням Козелецького районного суду від 16 червня 2010 року позов ОСОБА_6 до ЗАТ „Акціонерна страхова компанія „ІНГО-Україна” про стягнення суми страхової виплати та відшкодування моральної шкоди, заподіяної злочином, задоволено частково. Стягнуто із ЗАТ „Акціонерна страхова компанія „ІНГО-Україна” на користь ОСОБА_6 моральну шкоду в розмірі 2 550 грн., а в стягненні 51 000 грн. страхового відшкодування відмовлено.
В апеляційні скарзі ОСОБА_6 просить скасувати рішення Козелецького районного суду від 16 червня в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення 51 000 грн. страхового відшкодування та ухвалити нове рішення в цій частині про задоволення позовних вимог. Незаконність рішення суду в оскаржуваній частині апелянт обґрунтовує неналежною оцінкою судом доказів, наявних в матеріалах справи, які мають значення для правильного вирішення спору. Суд безпідставно ототожнив документально підтверджену виплату страхового відшкодування на поховання в розмірі 8 902 грн. зі страховою виплатою за шкоду, заподіяну життю і здоров’ю, яка відповідно до пунктів 27.1 та 27.6 статті 27, ст.. 35 Закону України підлягає виплаті в розмірі 51 000 грн. - обов’язкового ліміту відповідальності страховика за шкоду, заподіяну життю та здоров’ю потерпілих. Крім того апелянт зазначає, що рішення суду не відповідає вимогам ст.. 215 ЦПК, оскільки в рішенні не зазначено чому суд не прийняв до уваги та відхилив докази позивача, в порушення вимог ч 3 ст. 212 ЦПК суд не дав належної оцінки належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також їх достатність і взаємний зв’язок у їх сукупності, не відобразив в рішенні мотиви відмови у їх прийнятті
Заслухавши доповідача, позивача ОСОБА_6, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, суд приходить до слідуючого висновку.
Судом встановлено, що між АСК „ІНГО-Україна” та ПП ОСОБА_7 було укладено договір обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВВ/2235583 від 1.12.1008 року, за яким забезпечено автомобіль „Сканія” д/н НОМЕР_1, тип договору-1.
23 серпня 2008 року з вини водія ОСОБА_8, який керував вказаним автомобілем сталася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої загинув син позивача ОСОБА_9
Сторонами не оспорюється факт настання страхової події та обов’язку відповідача в проведенні страхового відшкодування.
Відповідачем проведено виплату страхового відшкодування в розмірі 8 902 грн. - витрат на поховання, які за його доводами відносяться до страхового відшкодування за шкоду заподіяну життю, і він погоджується з рішенням суду в частині стягнення моральної шкоди.
ОСОБА_6 вважає, що отримані 8 902 грн. є коштами на відшкодування майнової шкоди в межах ліміту відповідальності 25 500 грн., а тому за його доводами відповідачем не проведено виплату страхового відшкодування за шкоду заподіяну життю і здоров’ю в розмірі ліміту відповідальності 51 000 грн.
Проте, доводи апеляційної скарги в частині наявності підстав для задоволення позовних вимог про стягнення страхового відшкодування за шкоду заподіяну життю в межах розміру ліміту відповідальності в 51 000 грн. ґрунтуються на невірній оцінці норми матеріального права, якою регламентуються спірні правовідносини.
Зокрема, виходячи з аналізу статей 27 та 28 Закону, отримані позивачем кошти в сумі 8 902 грн. не є шкодою, заподіяною майну потерпілого, а відноситься до шкоди, пов’язаної із смертю потерпілого.
Відповідно ж до п 27.1 ст. 27 Закону право на отримання відшкодування за шкоду, пов’язану із смертю потерпілого мають дві категорії осіб, а саме особи які знаходилися на утриманні потерпілого, та особи, які взяли на себе витрати з поховання. Оскільки позивач не перебував на утриманні потерпілого, ним не надано доказів понесення витрат на поховання в більшому розмірі, чим йому проведено відшкодування відповідачем, то суд обґрунтовано прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення 51 000 грн. шкоди, пов’язаної зі смертю потерпілого.
За викладених обставин доводи апеляційної скарги не дають підстав для її задоволення та скасування вірного по суті рішення суду першої інстанції, яке судом ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями : 209, 218, 303, 304, 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд, -
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 відхилити.
Рішення Козелецького районного суду Чернігівської області від 16 червня 2010 року залишити без змін .
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в касаційному порядку протягом 20 днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий : Судді: