ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
29.07.10 Справа № 18/68-10.
За позовом Фізичної особи – підприємця ОСОБА_2,
м. Конотоп Сумської області
до відповідача Фізичної особи – підприємця ОСОБА_3 в особі
ліквідатора – арбітражного керуючого Наумової Ольги Василівни, м. Суми
про визнання права власності
суддя Заєць С. В.
секретар судового засідання Гордієнко Ж. М.
представники:
від позивача не з’явився
від відповідача Наумова О. В. (постанова господарського суду Сумської області від 11.02.2010р. по справі № 6/221-09, ліцензії серія АБ № 216964 від 27.04.2005р. та серія АВ №470382 від 27.04.2010р.)
Суть спору: позивач просить визнати за ним право приватної власності на нерухоме майно, а саме 1/2 частини одноповерхового житлового будинку літер „А-І” з господарчо-побутовими будівлями, загальною площею 129,4 кв. м, житловою площею 68,7 кв. м, який розташований на земельній ділянці площею 1374 кв. м, за адресою: АДРЕСА_2.
Відповідач подав відзив на позовну заяву в якому зазначає, що постановою господарського суду Сумської області від 11.02.2010р. фізичну особу – підприємця ОСОБА_3 було визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатором Наумову Ольгу Василівну. 11 березня 2010 року в газеті „Біржова торгівля” № 7 (303) було розміщено оголошення відповідно до якого ліквідатор продає на відкритих торгах майно підприємця-банкрута 1/2 частину житлового будинку з прибудовами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, початкова ціна 80 000,00 грн. 12 липня 2010 року були проведені відкриті торги на яких фізична особа – підприємець ОСОБА_2, придбала вказане нерухоме майно за ціною 80 000,00 грн., у зв’язку з чим відповідач визнає позов.
Позивач заявою від 28.07.2010р. повідомив про неможливість прибуття у судове засідання, тому просить розглядати справу без його участі. Позовні вимоги підтримує у повному обсязі.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення повноважного представника відповідача, суд встановив:
Постановою господарського суду Сумської області від 11.02.2010р. по справі № 6/221-09 фізичну особу – підприємця ОСОБА_3 було визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатором арбітражного керуючого Наумову Ольгу Василівну, яку зобов’язано провести встановлені Законом України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” дії щодо проведення ліквідаційної процедури банкрута.
На виконання вимог зазначеного Закону, ліквідатором в газеті „Біржова торгівля” № 7 (303) від 11.03.2010р. було розміщено оголошення відповідно до якого ліквідатор фізичної особи – підприємця ОСОБА_3 продає на відкритих торгах майно підприємця-банкрута 1/2 частину житлового будинку з прибудовами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2. Початкова ціна 80 000,00 грн.
12 липня 2010 року були проведені відкриті торги на яких фізична особа – підприємець ОСОБА_2, придбала 1/2 частину одноповерхового житлового будинку літер „А-І” з господарчо-побутовими будівлями, загальною площею 129,4 кв. м, житловою площею 68,7 кв. м, який розташований на земельній ділянці площею 1374 кв. м, за адресою: АДРЕСА_2, за ціною 80 000,00 грн.
За результатами цих торгів, 12 липня 2010 року між ліквідатором фізичної особи – підприємця ОСОБА_3 в особі арбітражного керуючого Наумової Ольги Василівни та фізичною особою – підприємцем ОСОБА_2 був укладений договір купівлі-продажу, відповідно до якого позивач придбала 1/2 частину одноповерхового житлового будинку літер „А-І” з господарчо-побутовими будівлями, загальною площею 129,4 кв. м, житловою площею 68,7 кв. м, який розташований на земельній ділянці площею 1374 кв. м, за адресою: АДРЕСА_2.
По квитанції від 12.07.2010р. № 2 до прибуткового касового ордеру позивачем були сплачені кошти у розмірі 80 000,00 грн. за придбану частину житлового будинку з господарчо-побутовими будівлями, а по акту прийняття-передачі від 12.07.2010р. позивач отримав придбане майно.
У відповідності до статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Статтею 328 зазначеного Кодексу встановлено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Враховуючи викладені обставини та наведені правові норми, позивач набув право власності на зазначене нерухоме майно.
Відповідно до ст. 182 Цивільного кодексу України, право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.
Відповідно до ч. 1 ст. 316 Цивільного кодексу України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону своєю волею, незалежно від волі інших осіб, а згідно ч. 1, 2 ст. 319 вказаного Кодексу, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
Відсутність у позивача правовстановлюючого документу на придбане нерухоме майно та, як наслідок, відсутність реєстрації за ним права власності дане майно, унеможливлює реалізацію його права щодо володіння, користування та розпорядження своїм майном на власний розсуд.
Разом з тим, Переліком правовстановлюючих документів, на підставі яких проводиться реєстрація прав власності на об’єкти нерухомого майна, який є додатком до Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Мінюсту від 07.02.2002р. № 7/5 та зареєстрованим в Мінюсті 18.02.2002р. за № 157/6445, з наступними змінами і доповненнями, встановлено, що правовстановлюючими документами, на підставі яких проводиться реєстрація прав власності на об’єкти нерухомого майна, зокрема, є рішення судів про визнання права власності на об’єкти нерухомого майна.
Згідно ч. 5 ст. 11 Цивільного кодексу України, у випадках встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов’язки можуть виникати з рішення суду.
У відповідності до статті 392 зазначеного Кодексу, власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. Тобто з даної норми також вбачається право власника пред’явити позов про визнання його права власності у разі відсутності у нього документа що підтверджує таке право.
Крім того, згідно ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, визнання права. Позов про визнання права власності є речово-правовим, вимоги котрого звернені до суду який повинен підтвердити наявність у позивача права власності на спірне майно. Об’єктом цього позову є усунення невизначеності відносин права власності позивача щодо індивідуально визначеного майна. Підставою ж позову, є обставини, що підтверджують право власності позивача на майно. Умовами задоволення позову про визнання права власності на майно є наявність у позивача доказів підтвердження в судовому порядку факту приналежності йому спірного майна на праві власності. Такими доказами можуть бути правопідтверджувальні документи, а також будь-які інші докази, що підтверджують приналежність позивачу спірного майна. Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд, у визначеному законом порядку, встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Приймаючи до уваги вищевикладені обставини, надані позивачем докази в обґрунтування своєї позиції по справі, а також визнання відповідачем позову, суд вважає, що вимоги позивача є правомірними та обґрунтованими, повністю підтверджуються матеріалами справи, тому підлягають задоволенню у повному обсязі, тому керуючись ст. ст. 82 – 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Визнати за фізичною особою – підприємцем ОСОБА_2 (41600, АДРЕСА_1, ід. номер НОМЕР_1) право приватної власності на нерухоме майно, а саме 1/2 частини одноповерхового житлового будинку літер „А-І” з господарчо-побутовими будівлями, загальною площею 129,4 кв. м, житловою площею 68,7 кв. м, який розташований на земельній ділянці площею 1374 кв. м, за адресою: АДРЕСА_2.
СУДДЯ С. В. ЗАЄЦЬ
У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення
Повний текст рішення підписаний 30.07.2010р.
Суддя Заєць Світлана Володимирівна