Судове рішення #10361054

Справа № 22ц-2683/2010                               Головуючий у 1-ій інстан.-   СЕМЕНЧЕНКО О.М.  

Категорія – цивільна                                         Доповідач –   ШАРАПОВА О.Л.  


  Р І Ш Е Н Н Я  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  


03 серпня 2010 року                     м. Чернігів  

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ   у складі:  

Головуючого-судді   ШАРАПОВОЇ О.Л.  

суддів:               ЄВСТАФІЇВА О.К., СКРИПКИ А.А.  

при секретарі:   ШТУПУН О.М.  

за участю:   ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7  


  розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Варвинського районного суду Чернігівської області від 14 травня 2010 року у справі за позовом першого заступника прокурора м. Чернігова   в інтересах ВАТ „Державний Ощадний банк України” до ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_6  про стягнення заборгованості за кредитним договором, -  

  В С Т А Н О В И В:  

  В березні 2010 року перший заступник прокурора м. Чернігова  звернувся до суду з позовом в інтересах ВАТ „Державний Ощадний банк України”, в якому, з урахуванням уточнення,  просив розірвати кредитний договір  № 1826 від 26 жовтня 2007 року, укладений між ВАТ „Державний Ощадний банк України „ та ОСОБА_8,  стягнути з відповідачів солідарно  заборгованість за кредитним договором в сумі  17064 грн. 32 коп.  

Позовні вимоги мотивовані тим, що 26 жовтня 2007 року між  ВАТ „Державний Ощадний банк України „ та ОСОБА_8 був укладений кредитний договір на суму 20 000 грн. строком до 25 жовтня 2010 року зі сплатою  20 % річних.  В забезпечення виконання зобов”язань за  кредитним договором 26 жовтня 2007 року  був укладений договір поруки з ОСОБА_9 В забезпечення виконання зобов”язань за  кредитним договором 26 жовтня 2007 року  також був укладений договір поруки з ОСОБА_6 ОСОБА_8  належним чином своїх зобов”язань за кредитним договором не виконував.  

Рішенням Варвинського  районного суду від 14 травня 2010 року розірвано кредитний договір № 1826 від 26 жовтня 2007 року, укладений між Варвинським відділенням ВАТ „Державний Ощадний банк України” та ОСОБА_8; стягнуто на користь Варвинського відділення ВАТ „Державний Ощадний банк України”  з ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_6 солідарно   заборгованість за кредитним договором в сумі 17 064.32 грн.  

В апеляційній скарзі ОСОБА_6 просить оскаржуване рішення скасувати та постановити нове, яким стягнути заборгованість за кредитним договором лише з ОСОБА_8  

Доводи апеляційної скарги полягають в тому, що рішення суду є незаконним. Апелянт посилається на те, що він не усвідомлював  наслідки підписання договору поруки, а працівники банківської установи  не роз”яснили його права та обов”язки у разі підписання договору поруки, тобто відсутнє його волевиявлення щодо взяття на себе відповідальності по боргах ОСОБА_8 Апелянт вказує на те, що з кредитним договором він ознайомлений не був, в договорі поруки не зазначений строк  виконання основного зобов”язання , вимога до нього пред”явлена майже через три роки після підписання договору поруки, а тому з урахуванням приписів ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припинилася.  

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду,  дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку.  

Встановлено, що 26 жовтня 2007 року між ВАТ „Державний Ощадний банк України „ та ОСОБА_8   був укладений кредитний договір  на суму 20 000 грн. строком до 25 жовтня 2010 року зі сплатою  20 % річних.  

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що ОСОБА_8 зобов”язань за кредитним договором не виконує, тобто істотно порушив умови укладеного договору , а тому вказаний договір слід розірвати, а суму заборгованості слід стягнути в солідарному порядку з позичальника та поручителів.  

Проте, з таким висновком  частково не погоджується апеляційний суд, виходячи з наступного.  

Згідно ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано  за рішенням суду  на вимоги однієї із сторін у разі істотного  порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала  при укладанні договору.  

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов»язується надати грошові кошти ( кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов»язується  повернути кредит та сплатити відсотки.  

Як вбачається з розрахунку ВАТ «Державний Ощадний банк України « ОСОБА_8Б,  належним чином зобов"язань за кредитним договором не виконував, в результаті чого утворилася заборгованість в сумі 17064.32 грн.: заборгованість по тілу кредиту 13 624 грн., заборгованість  по простроченому тілу кредиту 8080 грн.,  відсотки за користування кредитом 2149.11 грн.,  пеня по кредиту  1291.21 грн. Вказані обставини  в ході розгляду справи не оспорювалися.  

Згідно з  ч. 1 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов"язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову відповідальність поручителя.  

Як вбачається з матеріалів справи, в забезпечення виконання зобов”язань за кредитним договором 26 жовтня 2007 року між ВАТ „Державний Ощадний банк України „ та ОСОБА_9 був укладений договір поруки. Крім того, в забезпечення виконання зобов”язань за кредитним договором також 26 жовтня 2007 року між ВАТ „Державний Ощадний банк України „ та ОСОБА_6 був укладений договір поруки.  

Відповідно до п.п. 3.1., 3.2 договорів поруки поручителі відповідають перед кредитором  за виконання обов"язків за кредитним договором в тому ж обсязі, що і Боржник.  Позичальник і Поручителі відповідають перед Кредитором як солідарні боржники.  

В ході апеляційного розгляду справи ОСОБА_6 пояснив, що в березні 2010 року спілкувався з ОСОБА_8 з приводу заборгованості по кредитному договору ; про порушення ОСОБА_8 умов кредитного договору йому повідомила керуюча Варвинським відділенням ВАТ „Державний Ощадний банк України”.  

За таких обставин, апеляційний суд знаходить , що суд першої інстанції дійшов правильного висновку  про те, що ОСОБА_8 зобов”язань за кредитним договором не виконує, тобто істотно порушив умови укладеного договору , а тому вказаний договір слід розірвати, а суму заборгованості слід стягнути в солідарному порядку з позичальника та поручителів за кредитним договором.  

З урахуванням викладеного та беручи до уваги, що суд першої інстанції розірвав кредитний договір, укладений між ОСОБА_8 та Варвинським відділенням ВАТ „Державний Ощадний банк України”, яке не являється юридичною особою, та стягнув на користь останнього суму заборгованості, апеляційний суд приходить до висновку, що  рішення суду слід змінити, розірвавши кредитний договір, укладений між ОСОБА_8 та ВАТ „Державний Ощадний банк України „ та стягнувши на користь останнього заборгованість за кредитним договором  у зв”язку з порушенням судом першої інстанції норм  процесуального права.    

Доводи апелянта про те, що він не усвідомлював  наслідки підписання договору поруки, а працівники банківської установи  не роз”яснили його права та обов”язки у разі підписання договору поруки, тобто відсутнє його волевиявлення щодо взяття на себе відповідальності по боргах ОСОБА_8, апеляційний суд вважає безпідставними, оскільки договір поруки  не визнаний судом недійсним.  

Доводи апелянта про те, що в договорі поруки не зазначений строк  виконання основного зобов”язання , вимога до нього пред”явлена майже через три роки після підписання договору поруки, а тому з урахуванням приписів ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припинилася, апеляційний суд до уваги не приймає, оскільки  строк виконання зобов”язання передбачений кредитним договором, а такі доводи апеляційної скарги є довільним тлумаченням правової норми.  

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстнації та не дають підстав для скасування судового рішення.  

Керуючись  ст.ст. 209, 218, 303,  307, 309, 313, 316, 317 ЦПК України, апеляційний суд, -  

    В И Р І Ш И В :  

  Апеляційну скаргу ОСОБА_6 – відхилити.  

Рішення Варвинського районного суду Чернігівської області від 14 травня 2010 року – змінити.  

Позовні вимоги першого заступника прокурора м. Чернігова в інтересах ВАТ „Державний Ощадний банк України” – задовольнити.  

Розірвати кредитний договір № 1826 від 26 жовтня 2007 року, укладений між ВАТ „Державний Ощадний банк України „ та ОСОБА_8.  

Стягнути з ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_6 солідарно на користь ВАТ „Державний Ощадний банк України” заборгованість за кредитним договром в сумі 17064 грн. 32 коп.  

В іншій частині рішення суду залишити без змін.  

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ  протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.  

    Головуючий:                                        Судді   :                

               

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація