Справа № 22ц-2397/2010 Головуючий у першій інстанції ГОЛОВЧЕНКО М.М.
Категорія – цивільна Доповідач – ШАРАПОВА О.Л.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 серпня 2010 року м. Чернігів
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:
головуючого-судді: ШАРАПОВОЇ О.Л.
суддів: ЄВСТАФІЇВА О.К., ЗАБОЛОТНОГО В.М.
При секретарі: ШТУПУН О.М.
за участю: ОСОБА_5, ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Ічнянського районного суду Чернігівської області від 26 квітня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_6 до Державної акціонерної компанії „ Хліб України”, дочірного підприємства ДАК „Хліб України” Ічнянське хлібоприймальне підприємство про зобов”язання вчинити дії, -
В С Т А Н О В И В:
В січні 2010 року ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом, в якому, з урахуванням уточненої позовної заяви, просив зобов”язати відповідачів провести розрахунок страхових внесків, виходячи із середньої заробітної плати 1254 грн. 42 коп., за час вимушеного прогулу за період з 07 вересня 2004 року по 05 червня 2006 року та провести сплату помісячних страхових внесків до Пенсійного фонду України.
Позовні вимоги мотивовані тим, що згідно із судовими рішеннями на його користь був стягнутий середній заробіток за час вимушеного прогулу, виходячи із розміру 1254 грн. 42 коп. Із стягнутих сум мала бути проведена сплата страхових внесків помісячно до Пенсійного фонду України, але сума середнього заробітку була виплачена відповідачами одноразово. Такі дії призвело до того, що в його страховий стаж не включений період з 07 вересня 2004 року по 05 червня 2006 року.
Рішенням Ічнянського районного суду від 26 квітня 2010 року відмовлено у задоволенні позовних вимог.
В апеляційній скарзі ОСОБА_6 просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове по суті заявлених вимог.
Доводи апеляційної скарги полягають в тому, що рішення суду є незаконним. Апелянт посилається на те, що середній заробіток за час вимушеного прогулу сплачений без відрахувань помісячних страхових внесків до Пенсійного фонду України, але вказаним обставинам суд не дав належної оцінки. Апелянт вказує на те, що внесені відповідачем до Пенсійного фонду коригуючі відомості за 2004-2005 роки є помилковими, оскільки внесені не за кожний місяць окремо. Апелянт зазначає, що суд дійшов невірного висновку про те, що він не перебував з відповідачем в трудових відносинах.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, перевіривши доводи скарги та матеріали справи, апеляційний суд приходить до наступного висновку.
Встановлено, що рішенням апеляційного суду Чернігівської області від 29 червня 2006 року стягнуто з ДП ДАК „Хліб України „ Ічнянське хлібоприймальне підприємство „ на користь ОСОБА_6 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 08 вересня 2004 року по 29 березня 2005 року в сумі 2130 грн. 34 коп. з зобов”язанням провести обов”язкові відрахування із вказаної суми.
Рішенням апеляційного суду Чернігівської області від 05 січня 2007 року стягнуто з ДП ДАК „Хліб України „ Ічнянське ХПП на корисить ОСОБА_6 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 30 березня 2005 року по 02 лютого 2006 року в сумі 6535 грн. 89 коп. з зобов”язанням провести обов”язкові відрахування із вказаної суми.
Ухвалою Ічнянського районного суду від 25 вересня 2009 року стягнуто з ДАК „Хліб України” на користь ОСОБА_6 середній заробіток за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі за період з 03.02.06 року по 05.06.06 року в сумі 2530 грн. 76 коп. з зобов”язанням провести обов”язкові відрахування із вказаної суми.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку, що у спірний період позивач не перебував з відповідачем в трудових відносинах, а певний проміжок часу перебував на обліку в службі зайнятості та працював на іншому підприємстві, а управління Пенсійного фонду України в Ічнянському районі не уповноважувало ОСОБА_6 звертатися з позовом про зобов”язання здійснити сплату страхових внесків
Апеляційний суд не погоджується з висновком суду першої інстанції в частині мотивів відмови у задоволенні позовних вимог, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання рішення апеляційного суду Чернігівської області від 29 червня 2006 року ОСОБА_6 був виплачений середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 2130 грн. 34 коп. На вказану суму одноразово були нараховані пенсійні внески і у вересні 2006 року подані до органів Пенсійного фонду коригуючі зміни до звіту про індивідуальні дані до персоніфікованого обліку за 2004-2005 роки.
За таких обставин, апеляційний суд приходить до висновку, що ДП ДАК „Хліб України „ Ічнянське хлібоприймальне підприємство” була проведена сплата страхових внесків до Пенсійного фонду України, і є безпідставними твердження апелянта про те, що сплата страхових внесків при виплаті середнього заробітку за час вимушеного прогулу мала бути проведена помісячно, оскільки судовим рішенням не передбачено проведення обов”язкових відрахувань помісячно.
На виконання рішення апеляційного суду Чернігівської області від 05 січня 2007 року ОСОБА_6 був виплачений середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 5555 грн. 51 коп. ( 6535.89 грн. – податок на дохід в сумі 980.38 грн.). На вказану суму внески до Пенсійного фонду не нараховувалися та не утримувалися, що з урахуванням приписів ч. 5 ст. 12 Закону України „ Про загальнобов”язкове державне пенсійне страхування” не позбавляє ОСОБА_6 можливості добровільно провести сплату страхових внесків до Пенсійного фонду.
В ході апеляційного розгляду ОСОБА_6 пояснив, що на виконання ухвали Ічнянського районного суду від 25 вересня 2009 року на його користь сплачений середній заробіток за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі в сумі 2530 грн. 76 коп., але з вказаної суми також не були відраховані внески до Пенсійного фонду. Вказані обставини не позбавляють ОСОБА_6 можливості, з урахуванням приписів ч. 5 ст. 12 Закону України „ Про загальнобов”язкове державне пенсійне страхування”, добровільно провести сплату страхових внесків до Пенсійного фонду.
Крім того, як вбачається з листа управління ПФУ в Ічнянському районі від 15.07.10 року, до страхового стажу ОСОБА_6 включений період з 01.01.04 року по 22.09.04 року ( ДП ДАК „Ічнянське ХПП”); з 30.09.04 року по 14.10.04 року ( Ічнянський цент зайнятості); з 15.10.04 року по 28.02.05 року ( СГП „Фірма” Україна -Холдінг - Лізінг- Варва”); з 22.04.05 року по 31.07.06 року ( Ічнянський цент зайнятості).
За таких обставин, апеляційний суд приходить до висновку, що позивачем не надано доказів, які свідчили про порушення його прав з боку відповідачів, а тому апеляційну скаргу слід відхилити, рішення суду слід змінити в частині мотивів відмови у задоволенні позовних вимг.
Керуючись ст.ст. 209, 218, 303, 304, 307, 309, 313, 316, 317 ЦПК України, апеляційний суд
В И Р І Ш И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 – відхилити.
Рішення Ічнянського районного суду Чернігівської області від 26 квітня 2010 року – змінити в частині мотивів відмови у задоволенні позовних вимог.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий: Судді :