ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 77-96-83

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2010 р.   Справа № 1/45  

Господарський  суд  Івано-Франківської області, у складі судді   Соботник В.В.,

при секретарі судового засідання  Михайлевич А.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом:        Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком"

м.Київ,  бул.Шевченка,18   та його  Івано-Франківської філії в особі Цеху

телекомунікаційних послуг №6 (м.Долина)

вул.Міцкевича,69 м.Долина, Івано-Франківської області

до відповідача : Фізичної особи - підприємця  ОСОБА_3

АДРЕСА_1

про                       стягнення  коштів  в сумі 1008грн.07коп., в тому числі

902грн.40коп. основного боргу, 37грн.38коп.  пені,  50грн.24коп.

інфляційних втрат та   18грн.05коп.  3%  річних.

 За участі представників:

Від позивача: Машталер Л.К. -юрисконсульт, (довіреність №13-3-2 від 28.12.09.)         

Від відповідача: не з"явився

встановив: заявлена вимога про стягнення з відповідача СУ  коштів  в сумі 1008грн.07коп., в тому числі 902грн.40коп. основного боргу, 37грн.38коп.  пені,  50грн.24коп.  інфляційних втрат та   18грн.05коп.  3%  річних.

20.07.10 представник позивача  в судовому засіданні подав суду уточнений  розрахунок  3% річних та інфляційних втрат, згідно якого просить стягнути з відповідача  18грн.05коп.  3% річних та 48грн.53коп. інфляційних втрат.

За таких обставин, предметом спору є стягнення   коштів  902грн.40коп. основного боргу, 37грн.38коп.  пені,  48грн.53коп.  інфляційних втрат та   18грн.05коп.  3%  річних.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав  в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з'явився, відзив на позов не подав, про причини своєї неявки суд не повідомив. Ухвала суду  від 09.07.10р. відповідачем  одержана, про що свідчить підпис  у повідомленні про вручення поштового відправлення  №15872150 (а.с.2).

Відповідач не скористався наданим процесуальним правом на участь в засіданні суду. Справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст.75 ГПК України, без участі відповідача, якого належно повідомлено про час і місце судового засідання.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника позивача, суд  прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог, враховуючи  наступне.

16.02.2007 року між  ВАТ "Укртелеком" в  особі Цеху телекомунікаційних послуг №6 м.Долина  та  фізичною особою підприємцем  ОСОБА_3, було укладено договір №094/10 про надання  ADSL-доступу до мережі  ІНТЕРНЕТ.  Згідно умов   вказаного договору  позивач зобов"язувався надавати відповідачу телекомунікаційні послуги, а відповідач  зобов"язався своєчасно  оплачувати  надані послуги  в строки, передбачені договором.

Відполвідно до умов договору та п.108 Правил надання та отримання  телекомунікаційних послуг   плата  за надані послуги  вноситься  абонентом у  10  денний сторк після отримання рахунку, але не пізніше  20 числа  місяця, що настає  після повного розрахункового періоду.

Позивач належним чином виконав прийняті зобов’язання згідно Договору, однак всупереч умовам договору відповідач не провів оплати за послуги, що надавались, внаслідок чого у останнього  виникла заборгованість  за період з жовтня 2010 року по  квітень  2010 року на загальну суму 902 грн. 40 коп.

З метою врегулювання даного  спору  в досудовому порядку  на адресу відповідача   була направлена претензія  №6/01-6/180 від  18.02.2010 року (а.с.29)  з вимогою  сплатити заборгованість.

В матеріалах справи відсутні будь-які докази надання відповідачем відповіді на заявлену позивачем претензію  та погашення існуючої заборгованості.

Отже, станом на 18.06.10 р. основний борг відповідача  складає 902грн.40 коп.  Наявність вказаної  заборгованості підтверджується матеріалами справи, розрахунком (а.с.10).

Згідно з частинами 1, 7 ст.193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до частини 1 статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за  завданням  другої  сторони  (замовника)  надати послугу,  яка  споживається  в  процесі  вчинення  певної  дії або здійснення певної діяльності,  а замовник зобов'язується  оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Також згідно частини 1 статті 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов’язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 526  Цивільного кодексу України передбачені загальні умови виконання зобов’язання, а саме  зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно  до ст.33 ГПК України кожна сторона  повинна довести  ті обставини, на  які  вона  посилається   як   на  підставу   своїх   вимог і  заперечень. На час  розгляду справи відповідачем не подано суду доказів оплати суми боргу чи доказів у спростування вимог позивача.

За таких обставин, враховуючи наведене, матеріали справи, неподання відповідачем доказів виконання взятого на себе зобов'язання по оплаті за послуги у встановлені договором строки, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог про стягнення 902 грн. 40 коп.  основного боргу та наявність підстав для задоволення позову в цій частині.

В силу ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов’язання може забезпечуватися, зокрема неустойкою (штрафом, пенею), якою, з огляду на положення ст.549 ЦК України, є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. При цьому, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Приписами  ч.1 ст.548 ЦК України передбачено, що  неустойка  може встановлюватись законом або  договором.

Пунктом 6.9 договору  сторони обумовили, що  у разі  затримки  оплати    за надані послуги,  відповідач  сплачує пеню за весь період затримки, яка обчислюється  від вартості  неоплачених послуг у розмірі облікової ставки  Національного банку  України, що діяла  у період, за який  нараховується пеня, за  весь період затримки.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», платники  грошових  коштів  сплачують  на  користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню  в  розмірі,  що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 вказаного Закону встановлює, що розмір   пені,  передбачений  статтею  1  цього Закону,  обчислюється  від  суми  простроченого платежу та не може перевищувати  подвійної  облікової  ставки   Національного   банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.         

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно поданого розрахунку (а.с.10,39)  відповідачу нараховано 37грн.38коп.пені., 18грн. 05коп. 3% річних та 48грн.53коп. інфляційних втрат.

Зважаючи на те, що факт прострочки виконання грошового зобов»язання за  Договором  №094/10 від 16.02.2007   відповідачем не спростовано та підтверджується матеріалами справи, суд вважає обґрунтованими вимоги позивача щодо стягнення 37грн.38коп.пені., 18грн. 05коп. 3% річних та 48грн.53коп. інфляційних втрат  та наявність підстав для задоволення позову в цій частині.         

Відповідно до ст.49 ГПК України судові витрати по сплаті  державного мита та  витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу слід покласти на відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд  

ВИРІШИВ:

    позов задовольнити .

Стягнути з Фізичної особи - підприємця  ОСОБА_3  77500,  АДРЕСА_1 (код НОМЕР_1) на користь Відкритого  акціонерного товариства "Уктелеком", бульвар Т.Шевченка, 18, м.Київ, 01030 в особі його відокремленого  безбалансового підрозділу -Центру телекомунікаційних послуг  Івано-Франківської філії ВАТ "Укртелеком", вул.Сахарова, 32, м.Івано-Франківськ,  (код 01184835)- 902( дев"ятсот дві) грн. 40 коп. основного боргу, 37(тридцять  сім)грн.38коп. пені, 48(сорок вісім)грн. 53 коп. інфляційних втрат, 18 (вісімнадцять)грн. 05 коп. - 3 % річних, 102 грн. витрат по сплаті державного мита, 236 грн.  витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, про що видати наказ після набрання рішенням законної сили. ТЬ СПОРУ:  заявлена вимога про стягнення з відповідача         

 Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

 Суддя                                                                          В.В.Соботник

рішення підписане 03.08.10

Виготовлено в АС "Діловодство суду"

________________    03.08.10