Справа № 1-92 /2010р.

ВИРОК

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

    24 червня  2010 року                  Збаразький районний суд Тернопільської області                                        

                              в складі :     головуючого                     ГУДИМИ І.В.

                                                при секретарі                   ГАВІЛОВСЬКІЙ Г.С.

                                                з участю прокурора         СВЕРГУНА В. М.        

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Збаражі справу про обвинувачення

    ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця і мешканця с.Старий Вишнівець Збаразького району Тернопільської області, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, що має на утриманні трьох неповнолітніх дітей, працюючого землевпорядником Старовишнівецької сільської ради Збаразького району Тернопільської області, раніше не судимого,

за ч.3 ст.191 КК України, -

                                                            в с т а н о в и в :  

           ОСОБА_1, працюючи з 3 березня 2003 року по 5 травня 2005 року на посаді головного бухгалтера Старовишнівецької сільської ради Збаразького району Тернопільської області, як службова особа, в порушення п.п. 2, 4 постанови Кабінету Міністрів України №2288 від 12.12.1999 року "Про впорядкування умов оплати праці працівників апарату виконавчої влади, місцевого самоврядування та їх виконавчих органів, органів прокуратури, судів та інших органів", згідно якого надання надбавок спеціалістам і службовцям органів виконавчої влади, рад та їх виконавчих органів приймається керівниками органів і головами рад, рішення про надання надбавок керівникам органів виконавчої влади, органів прокуратури, урядових органів державного управління та інших органів, їх заступників, встановлення їм надбавок, надання матеріальної допомоги приймається органом вищого рівня, впродовж березня 2003 року – квітня 2005 року, зловживаючи службовим становищем в своїх інтересах та в інтересах третіх осіб, заволодів бюджетними грошовими коштами.

            Так, впродовж березня – грудня 2003 року ОСОБА_1, зловживаючи своїм службовим становищем, діючи умисно, всупереч інтересам держави, в своїх інтересах та в інтересах третіх осіб, з корисливих мотивів, без прийняття відповідного рішення депутатами на сесії сільської ради та відповідного розпорядження сільського голови, незаконно заволодів в користь Старовишнівецького сільського голови ОСОБА_2, касира ОСОБА_3, інспектора ВОС ОСОБА_4, секретаря Старовишнівецької сільської ради ОСОБА_5, діловода ОСОБА_6, та в своїх особистих інтересах, бюджетними коштами Старовишнівецької сільської ради у вигляді надбавок до заробітної плати за інтенсивність на загальну суму 2486,46 гривень.

             В період січня – грудня 2004 року ОСОБА_1, зловживаючи своїм службовим становищем, діючи умисно, всупереч інтересам держави, в своїх інтересах та в інтересах третіх осіб, з корисливих мотивів, без прийняття відповідного рішення депутатами на сесії сільської ради та відповідного розпорядження сільського голови, повторно незаконно заволодів в користь Старовишнівецького сільського голови ОСОБА_2, касира ОСОБА_3, інспектора ВОС ОСОБА_4, секретаря Старовишнівецької сільської ради ОСОБА_5, діловода ОСОБА_6, діловода ОСОБА_7, та в своїх особистих інтересах, бюджетними коштами Старовишнівецької сільської ради у вигляді надбавок до заробітної плати за інтенсивність на загальну суму  4778,50 гривень.

           В період січня – квітня 2005 року ОСОБА_1, зловживаючи своїм службовим становищем, діючи умисно, всупереч інтересам держави, в своїх інтересах та в інтересах третіх осіб, з корисливих мотивів, без прийняття відповідного рішення депутатами на сесії сільської ради та відповідного розпорядження сільського голови, повторно незаконно заволодів в користь Старовишнівецького сільського голови ОСОБА_2, касира ОСОБА_3, інспектора ВОС ОСОБА_4, секретаря Старовишнівецької сільської ради ОСОБА_5, діловода ОСОБА_6, діловода ОСОБА_7, та в своїх особистих інтересах, бюджетними коштами Старовишнівецької сільської ради у вигляді надбавок до заробітної плати за інтенсивність на загальну суму  2205,73 гривень.      

           Внаслідок вищевказаних діянь ОСОБА_1 бюджету Старовишнівецької сільської ради Збаразького району Тернопільської області заподіяно збитки на загальну 9470,69 гривень.  

           Свою вину у скоєнні злочинів підсудний ОСОБА_1 визнав повністю і в судовому засіданні пояснив, що він в період з 3 березня 2003 року по 05 травня 2005 року працював на посаді головного бухгалтера Старовишнівецької сільської ради Збаразького району Тернопільської області. В його обов’язки входило нарахування заробітної плати працівникам сільської ради. В період з березня 2003 року по квітень 2005 року ним було нараховано заробітну плату працівникам сільської ради, в тому числі і йому, з врахуванням надбавки за інтенсивність. Разом з тим рішень сесій сільської ради та розпоряджень сільського голови з цього приводу не приймалося. Всього за вказаний період часу ним було нараховано, а пізніше і виплачено працівникам сільради, в тому числі і йому, надбавку до заробітної плати за інтенсивність на загальну суму 9470 гривень 69 копійок. В даний час він розкаюється у скоєному.

    Покази підсудного ОСОБА_1 відповідають фактичним обставинам справи і ним не оспорюються.

    Таким чином суд приходить до висновку, що органами досудового слідства дії ОСОБА_1 за ч.3 ст.191 КК України, як за ознаками заволодіння чужим майном шляхом зловживання службової особою своїм службовим становищем, що вчинено повторно,  кваліфіковано вірно.

Обираючи міру покарання підсудному ОСОБА_1, суд, враховуючи ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу підсудного та пом’якшуючі його вину обставини, як те, що він вперше притягується до кримінальної відповідальності, повністю визнав вину у скоєних злочинах, щиро кається у вчиненому, активно сприяв розкриттю злочинів, та те, що на момент розгляду справи по суті частково усунено заподіяну шкоду, які істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, застосувавши ст.69 КК України, вважає за необхідне призначити йому основне покарання, яке не зазначене в санкції ч.3 ст.191  КК України, у виді штрафу в дохід держави та не призначати додаткового покарання, що передбачене санкцією даної статті КК України.

           На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд, -

з а с у д и в :

           ОСОБА_1 визнати винним у вчинені злочинів, передбачених ч.3 ст.191 КК України, призначивши покарання  із застосуванням ст.69 КК України  у виді штрафу в сумі 3400 (три тисячі чотириста) гривень  без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю .

    На даний вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Тернопільської області через Збаразький районний суд протягом 15 діб з моменту його проголошення.    

                                               СУДДЯ :                                     ГУДИМА І. В.