ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ
"16" серпня 2006 р. | Справа № 02-2/4- |
УХВАЛА
Суддя Бурда Н.М.,розглянувши позовну заяву Тернопільського державного технічного університету ім. І. Пулюя, м. Тернопіль, вул. Руська, 56 до Приватного підприємства «Агнесса»,с. Великі Гаї, вул. І Франка, 11-А про розірвання договору купівлі-продажу від 27.03.2006р. та стягнення 4215,24 грн., вважає матеріали недостатніми для порушення провадження через те, що:
- згідно ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів “Про державне мито” від 21 січня 1993 року (із наступними змінами та доповненнями) із позовних заяв майнового характеру сплачується державне мито в сумі 1% ціни позову, але не менше 6 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (102 грн.00 коп.) і не більше 1500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян. Пунктом 2 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” та п. 4 Постанови Верховної Ради України від 07.04.1995р. „Про введення в дію Закону України „Про державний бюджет України на 1995р.” передбачено, що державне мито із позовних заяв немайнового характеру оплачується за ставками у розмірі 5 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (85 грн.). Крім того, якщо в одній позовній заяві об’єднані вимоги майнового та немайнового характеру, то у відповідності з п. 36 Інструкції ГДПІ України від 22.04.1993р. „Про порядок обчислення та справляння державного мита”, державне мито підлягає оплаті як за ставками, встановленими для позовів майнового, так і немайнового характеру, відповідно 102 грн. 00 коп. та 85 грн. 00 коп. (всього 187 грн. 00 коп.) Однак позивачем згідно платіжних доручень №3187 від 09.08.2006р. та №3103 від 03.08.2006р. сплачено лише 102 грн. 00 коп. державного мита, тобто у меншому, ніж встановлено нормою Декрету Кабінету Міністрів розмірі;
- крім того, згідно розділу ІІІ ст. 14 Інструкції “Про порядок обчислення та справляння державного мита”, затвердженої наказом ГДПІ України від 22.04.1993 року №15, при сплаті державного мита шляхом перерахування з рахунку платника до заяви додається платіжне доручення з написом кредитної установи такого змісту: “Зараховано в доход державного бюджету ...грн. /дата /” , скріплений першим та другим підписами посадових осіб і відтиском печатки кредитної установи з відміткою дати виконання платіжного доручення. Долучене ж до позовної заяви платіжне доручення №3187 від 09.08.2006р. не містить зазначених вище реквізитів, тому господарський суд не може визнати його (платіжне доручення) належним доказом сплати державного мита;
- позовна заява, всупереч вимогам п. 2 ст. 54 ГПК України, не містить відомостей про ідентифікаційний код відповідача - Приватного підприємства «Агнесса»,с. Великі Гаї, вул. І Франка, 11-А;
- також у позовній заяві об’єднані позовні вимоги майнового та немайнового характеру, сумісний розгляд яких перешкоджатиме з’ясуванню прав і взаємовідносин сторін.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 43, 63 п. 4, 5, 86 ГПК України, суддя господарського суду
УХВАЛИВ:
1. Позовну заяву Тернопільського державного технічного університету ім. І. Пулюя, м. Тернопіль, вул. Руська, 56 (в т.ч. платіжні доручення №3187 від 09.08.2006р. та №3103 від 03.08.2006р. про сплату державного мита та №3104 від 03.08.2006р. про сплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) повернути без розгляду.
2. Повернути Тернопільському державному технічному університету ім. І. Пулюя, м. Тернопіль, вул. Руська, 56 державне мито в сумі 102 (сто дві) грн. 00 коп., перераховане платіжними дорученнями №3187 від 09.08.2006р. та №3103 від 03.08.2006р.
Повернення позовної заяви без розгляду не перешкоджає повторному зверненню з позовом до Господарського суду в загальному порядку після усунення допущених порушень.
Суддя Н.М. Бурда