ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

  

18.09.07р.

Справа № 35/289-07

За позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто-Скіф-Транс",             м. Запоріжжя 

до   Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс-Трейдінг ЛТД",

                     м. Дніпропетровськ

                     Третя особа на стороні Відповідача, що не заявляє самостійних вимог на

                     предмет спору - Товариство з обмеженою відповідальністю "ВION- N LTD",

                     м. Дніпропетровськ 

про               стягнення 14 392, 50 грн

Суддя  Широбокова Л.П.

Представники:

  Від Позивача - Сарана О.Ю., представник, дов.№186 від 18.07.07 р.                         Ігнатова Я.Г., директор, п.1 протоколу №1/07 від 05.03.06 р.

Від Відповідача - Федоренко Н.М., заст. директора, дов.№12/1 від 16.07.07 р.

Від Третьої особи - представник не з`явився. 

СУТЬ СПОРУ:

       Позивач просить стягнути з Відповідача заборгованість за надані послуги з перевезення вантажів –14 392,50 грн, посилаючись на договір №25/04-1 від 25.04.2007р., CMR  А №0322333, рахунок  №СФ-0000099 від 26.06.2007р. та заявку відповідача від 15.06.2007р.

        Представники позивача вимоги підтримали та просили їх задовольнити, пояснили, що факти перемовин з відповідачем щодо спірного перевезення підтверджуються роздруківками телефонних дзвінків, з яких слідує, що саме в період надання заявки сторони неодноразово вели переговори.

       Відповідач позовні вимоги не визнає, вказує, що за спірним договором не здійснював замовлення перевезень, позивач не надав йому передбачених договором документів про виконання перевезення, надана позивачем заявка немає юридичної сили і немає ніякого відношення до відповідача, оскільки на ній підпис невідомої відповідачу особи та печатка, яка не являється печаткою підприємства. Стверджує, що не надавав заявки на спірне перевезення, спірна CMR немає до нього ніякого відношення та вантажовідправник і вантажоодержувач йому не відомі.

      В додаткових поясненнях від 18.09.2007р. вказує, що відповідно до ст. 207 Цивільного кодексу України право чин, який укладається юридичною особою, підписується уповноваженою статутними документами чи довіреністю особою, та законодавство і договір не передбачають подання заявок на перевезення неуповноваженними та не   встановленими особами. Звертає увагу суду на те, що спірна заявка по формі та змісту не відповідає вимогам ст. 9 Закону України «Про транспортно-експедиційну діяльність».

      Залучене до участі у справі Товариство з обмеженою відповідальністю «BION-N LTD», як третя особа на стороні відповідача, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, в судове засідання не з’явилося, вимог суду не виконало.

             Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази в їх сукупності, суд, -

ВСТАНОВИВ:

        Між Товариством з обмеженою відповідальністю  «Авто-Скіф-Транс» - перевізник (надалі позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю  «Транс - Трейдінг ЛТД»- експедитор (надалі відповідач) було укладено договір №25/04-1 від 25.04.2007р. на транспортно-експедиційне обслуговування строком дії до 31.12.2007р.  

        Згідно умов договору експедитор інформує перевізника про обсяги необхідних транспортно-експедиторських послуг, про кількість та вид автомобільного транспорту не пізніше 48 годин до початку перевезення, інформація надається у вигляді заявки. Інформація та підтвердження заявки здійснюється шляхом факсимільного зв’язку та має юридичну силу оригіналу (розділ 3 договору). Перевізник зобов’язався забезпечити доставку вантажів в обумовлені в заявках строки та надавати документи про здійснені перевезення (розділ 4 договору).

         Позивач здійснив перевезення за маршрутом Лондон –Дніпропетровськ в період з 22. по 26.06.2007р., що підтверджується CMR А №0322333, вантажо-відправник -  OBAN PRODUCTIONS LTD, вантажоодержувач - BION-N LTD, перевізник Авто-Скіф-Транс.

        Позивач стверджує, що вказане перевезення він здійснив на замовлення відповідача згідно його заявки від 15.06.2007р., та на оплату вказаного перевезення направив відповідачу рахунок №СФ-0000099 від 26.06.2007р. на суму 14 392,50 грн та акт виконаних робіт № ОУ 0000088, які відповідач до цього часу не оплатив, акт виконаних робіт не підписав та не повернув позивачу.

        Згідно ст. 316 Господарського кодексу України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов’язується за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов’язаних з перевезенням вантажу.

        За спірним договором експедитор замовляє послуги перевізнику, виконуючи свої зобов’язання перед клієнтом, тобто між сторонами фактично склалися правовідносини щодо перевезення вантажів. Договір на перевезення вантажів укладається в письмовій формі. Сторони уклали вказаний договір та визначили, що умови та ціна конкретних перевезень визначається сторонами в заявках, які є невід’ємною частиною договору.

        В п. 9.3 договору сторони встановили, що всі зміни та доповнення до договору дійсні лише в тому випадку, якщо вони здійснені в письмовій формі та підписані повноважними на те особами.

        За приписами ч. 2 ст. 207 Цивільного кодексу України правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства та скріплюється печаткою.

       В спірному листі на перевезення (вказаний документ не містить посилання, що це є заявка) не вказана посада, прізвище особи, що підписала цей факсимільний лист, не вказані повноваження цієї особи щодо укладання договорів перевезення від імені відповідача, визначення ціни перевезення, тощо. Документи на підтвердження повноважень цієї особи суду також не надані. Лист не містить посилання, що він є невід’ємною частиною  спірного договору   №25/04-1 від 25.04.2007р., як того вимагають умови цього договору. Умови щодо ціни перевезення мають необумовлені сторонами виправлення. Крім того, між сторонами існує інший договір на перевезення вантажу №ТR-40 від 29.03.2007р. Таким чином, спірний факсимільний лист не має відношення до жодного договору, оскільки не містить на це посилань, та є самостійним правочином.   

        Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов’язання виникають, зокрема, з господарського договору. Договір на спірне перевезення між сторонами не було укладено шляхом складання відповідної заявки, із CMR А №0322333 не вбачається, що відповідач має відношення до цього перевезення, отже,  договір №25/04-1 від 25.04.2007р. не може бути підставою виникнення у сторін прав та обов’язків, зокрема, у відповідача обов’язку щодо оплати перевезення, яке здійснено позивачем за маршрутом Лондон –Дніпропетровськ за CMR  А №0322333.

         З огляду на викладене, з врахуванням всіх встановлених обставин справи,  вимоги Позивача необґрунтовані та в позові слід відмовити.

         Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати по справі відносяться на позивача.

         Керуючись ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 207 Цивільного кодексу України, ст. 174, 181,306,316 Господарського кодексу України,  господарський суд,  -

ВИРІШИВ:

          В позові відмовити.

        Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дати його прийняття.

          

Суддя

Л.П. Широбокова