Справа № 2а-2238/10/1203
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
26.04.2010р. Артемівський районний суд міста Луганська в особі судді Зінченко Т.О., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Артемівському районі м. Луганська, третя особа Головне управління Державного казначейства України в Луганській області про визнання бездіяльності неправомірною та зобов’язання виплатити підвищення до пенсії як дитині війни,
В С Т А Н О В И В :
04.03.2010р. позивачка звернулася до суду з позовом, в якому просить відновити пропущений строк звернення до суду, визнати бездіяльність відповідача неправомірною щодо ненарахування та невиплати їй підвищення до пенсії згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», зобов’язати відповідача нарахувати та виплатити їй підвищення до пенсії згідно вказаного Закону за період з 01.01.2009р. по 31.12.2009р. в сумі 1276,40 грн., посилаючись на те, що має статус «Дитина війни» у зв’язку чим, у відповідності до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», виплачувана їй пенсія повинна підвищуватися на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
До початку судового засідання від сторін надійшли заяви про розгляд справи без їхньої участі в порядку письмового провадження. 26.04.2010р. постановлено ухвалу про розгляд справи в порядку письмового провадження.
Представник відповідача надав письмові заперечення, позов не визнав, посилаючись на те, що відповідно до ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до суду, а саме в річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів; ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (далі Закон) не передбачено яким саме органом (Пенсійним фондом або іншим органом), за рахунок яких коштів і джерел, та в якому процедурному порядку здійснюється призначення і виплата підвищення пенсії; ст. 7 вказаного Закону передбачено, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, який приймається Верховною Радою України; Пенсійний фонд має свій бюджет, яким передбачені витрати пов’язані з виплатою пенсії та інших державних соціальних допоміг найменш забезпеченим верстам населення, який затверджується не Верховною Радою України, а Кабінетом Міністрів України; у 2007 році бюджет Пенсійного фонду України не містив положень щодо виплати підвищення до пенсії «дітям війни» у розмірі встановленому ст. 6 Закону; бюджет Пенсійного фонду України та пов’язані з ним витрати формується окремо від Державного бюджету України на відповідний рік; крім цього законодавством України не визначено поняття «мінімальна пенсія за віком» як розрахункова величина для підвищення пенсії згідно зі ст. 6 Закону; визначення мінімального розміру пенсії за віком надано лише в ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», в якій зазначено, що мінімальний розмір пенсії за віком застосовується виключно для призначення розмірів пенсії, призначених за цим Законом і тому для перерахунків або підвищення пенсій він не застосовується. У зв’язку з вищевикладеним Пенсійний фонд не має ніяких правових підстав для виплати підвищення до пенсії за віком.
Представник третьої особи – ГУДКУ у Луганській області надала заперечення, позовні вимоги просить залишити без задоволення, посилаючись на те, що органи Державного казначейства не мають можливості та повноважень втручатися в діяльність Пенсійного Фонду, оскільки останній відповідно до покладених на нього завдань самостійно планує свої доходи та видатки, здійснює ефективний розподіл фінансових ресурсів для пенсійного забезпечення. Таким чином, фінансування пенсійного забезпечення можливе виключно за рахунок коштів пенсійного фонду.
З досліджених судом документів, встановлено наступне:
позивачка має правовий статус «дитина війни», оскільки народилася в 1944 році, що підтверджується копією пенсійного посвідчення, у зв’язку з чим перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Артемівському районі міста Луганська і має право на отримання підвищення до пенсії відповідно зі ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у розмірі 30 % від мінімальної пенсії за віком.
Позивачка звернулася до відповідача – УПФУ в Артемівському районі м. Луганська із заявою про виплату державної соціальної допомоги їй як «дитині війни» у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком. Листом за №354/М-12 від 05.02.2010р. відповідач відмовив позивачці у виплаті зазначеної соціальної допомоги посилаючись на те, що згідно ст. 77 п.17 ЗУ «Про державний бюджет України на 2006 рік» від 20.12.2005 року № 3235-IV дія ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» зупинена на 2006 р. П. 8 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008р. №530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян установлено, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та «Про жертви нацистських переслідувань») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у таких розмірах: з 01 січня 2008р.- 47,00 грн., з 22 травня 2008р. – 48,10 грн., з 1 липня 2008р. – 48,20 грн., та з 1 жовтня 2008р. – 49,80 грн. До того ж законодавством України визначено, що фінансування с. 6 ЗУ «Про соціальний статус дітей війни» проводиться з Державного бюджету, а не з бюджету УПФУ.
Суд знаходить позов таким, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав:
Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування , їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 листопада 2004 року № 2195-IV, що набрав чинності 01 січня 2006р. дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 % мінімальної пенсії за віком.
Ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» від 26.12.2008р. за №835, Кабінету Міністрів України надано право у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.
Вказана норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно її дія не поширюється на спірні правовідносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із Законом України «Про соціальний захист дітей війни» від розміру мінімальної пенсій за віком.
Отже, нарахування та виплата у 2009 році дітям війни підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, повинні здійснюватися відповідно до норм Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Ст. 54 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» встановлено, що у 2009 році прожитковий мінімум на одну особу та для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, діє в розмірі, що діяли у грудні 2008 року.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007р. встановлено, що прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність складає: з 1 січня 2008р. – 470 грн., з 1 квітня 2008р. – 481 грн., з 1 липня 2008р. – 482 грн., з 1 жовтня – 498 грн., тому прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність з 01.01.2009 р. - 498 грн.
Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» від 06.11.2009р. ст. 54 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» доповнено ч. 2, відповідно до якої прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність з 01.11.2009р. складає – 573 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачка звернулася до суду з вказаним позовом 04.03.2010р., т.б. до набрання чинності ЗУ „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов’язаних із соціальними виплатами”, а саме: 10.03.2010р., відтак, справа розглядається в порядку КАС України.
Ст. 99 ч. 2 КАС України встановлений річний строк звернення до адміністративного суду, з дня коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Позивачка про порушення свого права, якщо вона вважала його порушеним, повинна була дізнатися при виплаті їй відповідачем щомісячно пенсії. Суд не знаходить поважних причин для поновлення цього строку, оскільки юридична необізнаність позивачки не може бути визнана поважною причиною для поновлення їй строку для звернення до суду.
Закони, інші нормативно-правові акти, судові рішення є доступними для ознайомлення всіма громадянами, і можливість обізнаності людини про те чи інше положення законодавства залежить виключно від бажання такої людини.
Ст. 100 ч. 1 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Враховуючи, що відповідач у письмових запереченнях наполягав на застосуванні ст. 99 КАС України, позовні вимоги в частині нарахування та виплати позивачці пенсії як дитині війни у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком з 01.01.2009р. по 03.03.2009р. задоволенню не підлягають.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне визнати дії посадових осіб УПФУ в Артемівському районі м. Луганська щодо відмови позивачці у виплаті підвищення до пенсії як дитині війни у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком з 04.03.2009р. по 31.12.2009р. неправомірними та зобов’язати УПФУ в Артемівському районі м. Луганська зробити позивачці перерахунок та виплату підвищення до пенсії як дитині війни у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком з 04.03.2009р. по 31.12.2009р.
Згідно з ч. 3 ст. 94 КАС України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено. Оскільки, адміністративний позов містить декілька вимог, розмір компенсації судових витрат визначається виходячи з кількості задоволених/незадоволених позовних вимог.
Таким чином, сума судового збору, яка повинна бути стягнута на користь позивачки складає 10,16 грн.
Керуючись ст. 6 Закону України «Про соціального захисту дітей війни», ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», Законом України «Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати» від 04.11.2009р., ст. ст. 2, 17 , 18, 87, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
П О С Т А Н О В И В:
Позов задовольнити частково.
Визнати неправомірними дії посадових осіб Управління Пенсійного фонду України в Артемівському районі м. Луганська щодо відмови ОСОБА_1 у виплаті підвищення до пенсії за віком як дитині війни у період з 04.03.2009р. по 31.12.2009р. згідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду в Артемівському районі м. Луганська здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, як дитині війни, згідно до ст. 6 Закону України «Про соціального захисту дітей війни» за період з 04.03.2009р. по 31.12.2009р., виходячи з встановленого прожиткового мінімуму на одну особу, яка втратила працездатність у розмірі – з 04.03.2009р. по 31.10.2009р. – 498,00 грн., з 01.11.2009р. по 31.12.2009р. – 573 грн., урахуванням фактично отриманих сум.
В решті позову відмовити.
Стягнути з місцевого бюджету Артемівського району м. Луганська на користь ОСОБА_1 судові витрати у сумі 10 грн. 16 коп.
Постанова суду може бути оскаржена через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 - денний строк з дня складення повного тексту постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч. 5 ст.186 КАС України .
Суддя: Т.О.Зінченко