АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
==========================================
Справа№22ц -4032/2010р. Головуючий у суді1 інстанції
Ібадова Н.П.
Доповідач Свинцова Л.М.
.
У Х В А Л А
іменем України
29 червня 2010 року колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Луганської області в складі :
головуючого судді Свинцової Л.М.
суддів Савченко В.О., Медвєдєвої Л.П.
при секретарі Соколовій О.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду Луганської області в м. Луганську апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвали Ровеньківського міського суду Луганської області від 20 квітня 2010 року про відмову в задоволенні клопотання про відвід суддів, на ухвалу Ровеньківського міського суду Луганської області від 20 квітня 2010 року про передачу справи на розгляд іншого суду у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ДП «Антрацит» Шахта «Комсомольська» про реалізацію права відшкодування потерпілому витрат на протезування та інші медичні і соціальні допомоги внаслідок інвалідності від трудового каліцтва та відшкодування моральної та матеріальної шкоди,
В С Т А Н О В И Л А :
Ухвалою Ровеньківського міського суду Луганської області від 20 квітня 2010 року в задоволенні клопотання ОСОБА_2 про відвід судді відмовлено у зв’язку з необгрунтованістю.
Ухвалою Ровеньківського міського суду Луганської області від 20 квітня 2010 року клопотання представника ДП «Антрацит» Міністерства вугільної промисловості України про передачу цивільної справи за позовом ОСОБА_2 до ДП «Антрацит» Шахта «Комсомольська» про реалізацію права відшкодування потерпілому витрат на протезування та інші медичні і соціальні допомоги внаслідок інвалідності від трудового каліцтва та відшкодування моральної та матеріальної шкоди з одного суду до іншого задоволено. Зазначена цивільна справа передана на розгляд до іншого суду.
Ухвалою Ровеньківського міського суду Луганської області від 30 квітня 2010 року доповнено ухвалу Ровеньківського суду Луганської області від 20 квітня 2010 року та визначено передати зазначену вище цивільну справу на розгляд Антрацитівському міськрайонному судові Луганської області.
З цими ухвалами не погодився ОСОБА_2 та звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати ухвали, а справу повернути до суду першої інстанції – Ровеньківського міського суду Луганської області, для розгляду по суті.
У доводах апеляційної скарги апелянт посилався на незаконність та необґрунтованість оскаржуваних ухвал.
Апелянт вказав, що судом першої інстанції при постановленні ухвали про передачу справи на розгляд іншому судові порушені його права на справедливий судовий розгляд, на правовий захист.
Судом першої інстанції не ураховано, що він вільний обирати місце проживання на власний розсуд. Місцем мешкання його є місто Ровеньки, вул. Пархоменко, 24, сел. Ясенівське. Ухвалою про передачу справи до іншого суду порушується його право доступу до суду за захистом порушених прав.
Постановляючи ухвалу про передачу справи на розгляд іншого суду, суд першої інстанції встановив, що позивач мешкає за адресою : АДРЕСА_1, про що свідчать усі подані позивачем документи у справі. Відповідно до ст. 109 ЦПК України позови до юридичних осіб пред’являються до суду за місцем їх знаходження. Оскільки підприємство-відповідач розташоване у м. Антрациті, вул. Ростовська, 38, то і дана справа підсудна Антрацитівському міськрайонному судові Луганської області.
Заперечення на апеляційну скаргу не надходили.
Колегія суддів, заслухавши доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість оскаржуваних ухвал, вважає апеляційну скаргу такою, що підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до ст. 293 ЦПК України ухвала про відмову у задоволенні клопотання про відвід судді або відмову у відводі судді не оскаржується, а тому апеляційне провадження у цій частині повинно бути закрито.
Разом з тим, повністю обґрунтована апеляційна скарга стосовно незаконності та необґрунтованості ухвали суду першої інстанції від 20 квітня 2010 року про передачу справи до розгляну іншому судові.
Так, відповідно до положень ч. 3 ст. 110 ЦПК України позови про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю фізичної особи, можуть бути пред’явлені за місцем проживання позивача чи за місцем завдання шкоди. Частиною 13 цієї статті позивачеві надається право вибору між кількома судами, яким згідно з цією статтею підсудна справа, за винятком виключної підсудності, встановленої ст. 114 ЦПК України. Положення ст. 114 ЦПК України на дану справу не поширюються.
Згідно ухвали апеляційного суду Луганської області від 06.08.2008 року вже розглядалася апеляційна скарга ОСОБА_2 з приводу незаконності ухвали Ровеньківського міського суду Луганської області від 21.04.2008 року, якою було повернуто позивачеві його позовну заяву з підстав її непідсудності Ровеньківському міському судові Луганської області.
В ухвалі апеляційного суду Луганської області від 06.08.2008 року вже вказувалося на те, що відносини, пов’язані зі свободою пересування та вільним вибором місця проживання в Україні регламентують порядок реалізації свободи пересування та вільного вибору місця проживання, й гарантуються Конституцією України і закріплені в Загальній декларації прав людини, Міжнародному пакті про громадянські та політичні права, Конвенції про захист прав людини та основних свобод і протоколах до неї, іншими міжнародними актами. Статтею 29 ЦК України встановлено, що фізична особа має право вільного обрання свого місця проживання, може мати кілька місць проживання.
З ксерокопії паспорту на ім’я позивача (а.с. 19) видно, що він є зареєстрованим у АДРЕСА_2.
Отже, висновок суду першої інстанції про те, що він є жителем м. Антрацит та що дана цивільна справа не підсудна Ровеньківському міському судові Луганської області суперечить дійсності. Тому висновок суду першої інстанції про направлення справи по підсудності на розгляд Антрацитівському міськрайонному судові є помилковим, незаконним та таким, що суперечить матеріалам справи, порушує право ОСОБА_2 на доступ до суду, право позивача, передбачене ст. 110 ЦПК України, вимоги ст. 116 ЦПК України.
З урахуванням викладеного оскаржувана ухвала про передачу справи до розгляду іншому судові підлягає скасуванню, а справа повинна бути повернута до суду першої інстанції для розгляду по суті позовних вимог.
Керуючись ст.ст.209, 293, 307,312, 313, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Ухвалу Ровеньківського міського суду Луганської області від 20 квітня 2010 року щодо передачі цивільної справи за позовом ОСОБА_2 до ДП «Антрацит» Шахта «Комсомольська» про реалізацію права відшкодування потерпілому витрат на протезування та інші медичні і соціальні допомоги внаслідок інвалідності від трудового каліцтва та відшкодування моральної та матеріальної шкоди скасувати, а справу повернути до Ровеньківського міського суду Луганської області для розгляду по суті.
Апеляційне провадження у справі щодо апеляційного оскарження ухвали Ровеньківського міського суду Луганської області від 20 квітня 2010 року про відвід судді закрити.
Ухвала набуває чинності негайно після її проголошення.
На ухвалу може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня її проголошення.
З повним текстом ухвали сторони можуть ознайомитися через 5 днів в приміщення апеляційного суду.
Головуючий:
Судді: