У Х В А Л А
Іменем України
Справа № 22ц-3044/10 Головуючий у суді 1-Ї інстанції: Смішлива Т.В.
Доповідач: Свинцова Л.М.
16 червня 2010 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Луганської області в складі:
головуючого судді Свинцової Л.М.
суддів Карташова О.Ю. , Оробцової Р.І.
при секретарі Ковальчук Є.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду Луганської області в м. Луганську апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України (УПФУ) в Новопсковському районі Луганської області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2009 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до УПФУ в Новопсковському районі Луганської області про зобов”язання виплатити підвищення до пенсії дитині війни,
В С Т А Н О ВА И Л А:
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2009 року позовні вимоги ОСОБА_2 були задоволені частково, визнано неправомірною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Новопсковському районі Луганської області щодо невиплати підвищення до пенсії позивачеві, зобов’язано УПФУ в Новопсковському районі Луганської області здійснити виплату на користь позивача підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, як „дитині війни”, з 09 липня 2007 року до 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року з урахуванням виплачених сум.
В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, посилаючись на те, що судом першої інстанції прийнята незаконна та необґрунтована постанова.
Заперечень на апеляційну скаргу не надходило.
Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач має правовий статус «дитина війни», та таке підтверджується матеріалами справи, не заперечується сторонами.
Відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 листопада 2004 року № 2195-IV дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
При цьому судом прийнято до уваги рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 року №6-рп/2007 та рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 року у справі №10-рп/2008, відповідно до яких визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційними), положення Законів України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» та «Про Державний бюджет України на 2008 рік», якими зупинено дію статті 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”.
Ч.ч.2,3 ст.22 Конституції України передбачено, що конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів, не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Також суд дійшов правильного висновку про те, що такий перерахунок повинен зробити позивачу саме відповідач.
Згідно абз.1 п.1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01.03.2002 року за №121/2001 (121/2001) , Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади.
Відповідно до зазначеного Положення на Пенсійний фонд України покладено обов'язок щодо: призначення пенсії; підготовки документів для її виплати; забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій.
Пунктом 1.1 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.04.2002 року за №8-2 (z0441-02) , управління Пенсійного фонду України у районах, містах і районах у містах є органами Пенсійного фонду України, підвідомчими відповідно головним управлінням цього фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, що разом з цими управліннями утворюють систему органів Пенсійного фонду України та мають завданням забезпечення призначення та виплати пенсії..
Згідно з п. п. 7 п. 2.1. вказаного Положення управління, відповідно до покладених на нього завдань, призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії, допомогу на поховання та інші соціальні виплати відповідно до чинного законодавства.
Таким чином, обов'язок по нарахуванню та виплаті доплати до пенсії, яка передбачена Законом України "Про соціальний захист дітей війни" (2195-15) , покладено саме на органи Пенсійного фонду України.
Враховуючи, що держава взяла на себе обов'язок щодо виплати позивачці 30% доплати до пенсії та поклала виконання цього обов'язку на центральний орган виконавчої влади - Пенсійний фонд України, який діє через свої місцеві органи, що входять в систему його органів, але вони не вчинили жодної дії для нарахування цих коштів у зазначеному розмірі та їх виплати, судова колегія вважає, що відповідач не виконав своїх повноважень без поважних причини, не вчинив жодної дії щодо їх дотримання для забезпечення виконання своїх зобов'язань або виконання іншим органом виконавчої влади свого обов'язку щодо виділення коштів на здійснення позивачу виплат, гарантованих йому Конституцією України.
Посилання апелянта на те, що для підвищення пенсії до розміру, встановленого Законом України " Про соціальний захист дітей війни", кошти до Пенсійного фонду України з державного бюджету не надходили, на увагу не заслуговують.
Статтею 7 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", дійсно передбачено, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету України, однак вказаним Законом не передбачено можливості ненадання цих гарантій через відсутність коштів, у тому числі для забезпечення виплат зазначеного підвищення до пенсії, а відсутність коштів не є підставою для невиконання Пенсійним фондом України своїх зобов'язань, встановлених статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", та не може бути підставою для відмови в задоволенні позову та визнання правомірними дій або бездіяльності відповідача.
Доводи апеляційної скарги про те, що положення ст.28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” не регулюють спірні правовідносини є необґрунтованими, оскільки іншого розміру мінімальної пенсії за віком законодавством не передбачено.
Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому не можуть бути підставою для скасування постанови суду в межах доводів апеляційної скарги.
Згідно ч.1 ст.308 ЦПК України а пеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Постанова суду першої інстанції відповідає вимогам закону, а доводи апеляційної скарги відповідача висновків суду не спростовують та не дають підстав для висновку про порушення судом вимог закону яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Підстави для скасування постанови суду відсутні.
Керуючись ст.ст.209,307,308,313,314, 315 ЦПК України , колегія суддів
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Новопсковському районі Луганської області відхилити.
Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2009 року залишити без зміни.
Ухвала набуває чинності негайно після її проголошення.
На ухвалу може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Вероховного Суду України протягом двох місяців зх дня її проголошення.
З повним текстогм ухвали сторони можуть ознайомитися через 5 днів в приміщенні апеляційного суду Луганської області.
Головуючий суддя :
Судді: