Cправа № 2а-2268/10/0770
Ряд стат. звіту № 6.18
Код - 09
ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 липня 2010 р. м. Ужгород
Закарпатський окружний адміністративний суд під головуванням судді Дору Ю.Ю. розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою Чопського прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України в особі начальника прикордонного загону полковника Самбора Ю.О. до громадянина Китаю ОСОБА_1 про затримання і примусове видворення, -
ВСТАНОВИВ:
Чопський прикордонний загін Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України в особі начальника прикордонного загону полковника Самбора Ю.О. звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до громадянина Китаю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в якому просить:
1) затримати на термін до шести місяців громадянина Китаю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, з метою підготовки документів для його видворення за межі території України у примусовому порядку.
2) примусово видворити громадянина Китаю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, за межі території України.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач, громадянин Китаю ОСОБА_1 06 червня 2010 року був затриманий прикордонним нарядом від відділу прикордонної служби «Ужгород»Чопського прикордонного загону за спробу незаконного, поза пунктом пропуску, перетину державного кордону з України в Словаччину.
Вивчаючи матеріали адміністративної справи відповідача, можна зробити висновок, що реалізуючи свої права та свободи, останній міг іммігрувати в Україну або іншу Європейську країну на постійне місце проживання, або тимчасово прибути для працевлаштування на визначений термін, як це передбачено законодавством України, законодавством інших держав та міжнародними документами, не завдавши шкоди національним інтересам України. Але, знаючи про можливість легально в’їхати до Європейських країн, відповідач вибрав найбільш легкий та незаконний спосіб, використовуючи при цьому міжнародні злочинні угрупування. Знаючи, що під час досягнення своєї мети, він неодноразово буде порушувати та ігнорувати законодавство країн на своєму шляху, відповідач умисно йде на вчинення правопорушень та злочинів.
Відповідно до ч.5 ст.32 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" примусове видворення за межі України іноземця або особи без громадянства може здійснюватись тільки на підставі постанови адміністративного суду, якщо є обґрунтовані підстави вважати, що такі особи будуть ухилятися від виїзду з України в добровільному порядку.
22 червня 2010 року позивачем та відповідачем по справі подано до суду заяву, в якій просять справу розглянути в порядку письмового провадження та допустити до негайного виконання постанову суду. В заяві відповідача громадянина Китаю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 р.н. зазначено, що він із позовними вимогами погоджується.
Враховуючи вищенаведене та згідно ч.3 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки клопотання про розгляд справи за їх відсутності заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив: відповідач 05 червня червня 2010 року був затриманий прикордонним нарядом від відділу прикордонної служби «Ужгород»Чопського прикордонного загону за спробу незаконного, поза пунктом пропуску, перетину державного кордону з України в Словаччину. Дана обставина підтверджується протоколом про адміністративне затримання від 05.06.2010 р. (а.с. 6)
Відсутність у відповідача документів необхідних для добровільного виїзду, що підтверджується протоколом особистого огляду, огляду речей та вилучення речей та документів від 05.06.2010 року, відсутність на території України родичів, а також спроба незаконного перетинання державного корону України –все наведене суд розцінює як можливість відповідача в подальшому ухилитися від виїзду з України в добровільному порядку. (а.с.7)
Відповідно до ч.5 ст. 32 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" орган внутрішніх справ чи орган охорони державного кордону можуть затримати і примусово видворити з України іноземця або особу без громадянства тільки на підставі постанови адміністративного суду. Така постанова приймається судом за зверненням органу внутрішніх справ, органу охорони державного кордону або Служби безпеки України, якщо іноземець або особа без громадянства ухиляються від виїзду після прийняття рішення про видворення або є обґрунтовані підстави вважати, що вони будуть ухилятися від виїзду.
Частиною 6 ст.32 вказаного Закону встановлено, що –іноземці та особи без громадянства, затримані за незаконне перебування на території України (в порушення заборони щодо в'їзду в Україну, за відсутності визначених законодавством та міжнародними договорами України підстав для перебування в Україні (транзитного проїзду через її територію), у тому числі перебування за чужими, підробленими, зіпсованими або такими, що не відповідають встановленому зразку, візою (дозволом), паспортним документом), розміщуються в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, з регламентованим внутрішнім розпорядком на період, необхідний для підготовки їх видворення за межі України у примусовому порядку, але не більше ніж шість місяців.
За наведених обставин, позовні вимоги про затримання та примусове видворення громадянина Китаю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 підтверджені належними та допустимими доказами, відповідачем не спростовані та підлягають до задоволення в повному обсязі.
Оскільки протиправна поведінка відповідача суперечить інтересам забезпечення безпеки України, з метою захисту прав, інтересів громадян України та з метою недопущення уникнення громадянина Китаю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 примусового видворення, суд приходить до переконання, що у відповідності до п.3 ч.2 ст.256 КАС України слід допустити негайне виконання постанови.
Згідно ч. 4 ст. 94 КАС України судові витрати з відповідача не стягуються.
Керуючись ст. ст. 17, 71, 86, 94, 160, 163, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –
ПОСТАНОВИВ:
1.Позов начальника Чопського прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України до громадянина Китаю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, про затримання і примусове видворення –задоволити повністю.
2.Затримати громадянина Китаю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на термін до 6 місяців, з метою підготовки документів для видворення за межі України у примусовому порядку.
3.Примусово видворити громадянина Китаю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за межі території України.
4. Допустити негайне виконання постанови в частині примусового видворення громадянина Китаю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1.
5. Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складання постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України –з дня складання в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Дору Ю.Ю.