Судове рішення #10354847

Cправа №  2а-1222/10/0770

Ряд стат. звіту №  6.19

Код -  09

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 червня 2010 р.                                                                                                      м. Ужгород





          Закарпатський окружний адміністративний суд під головуванням судді Дору Ю.Ю. за участю секретаря судового засідання Бішко А.Я. та сторін, які беруть участь у справі:     

позивача: прокурора м. Ужгорода –Тацюн С.Ю.;

         структурного підрозділу територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Закарпатській області - представник  Щіпанський С.І.

відповідача:  ОСОБА_3;

          розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою  прокурора м. Ужгорода в інтересах держави в особі Головної державної інспекції на автомобільному транспорті та його структурного підрозділу територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Закарпатській області до ПП ОСОБА_3 про стягнення фінансових санкцій,

          

встановив :

Відповідно до частини 3 статті 160 КАС України 21 червня 2010 року було проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст постанови виготовлено та підписано  протягом 24 червня 2010 року.          

Позивач, прокурор м. Ужгорода в інтересах держави в особі Головної державної інспекції на автомобільному транспорті та його структурного підрозділу територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Закарпатській області, звернувся до суду з позовною заявою до ПП ОСОБА_3 про стягнення фінансових санкцій в сумі 510 грн. на користь державного бюджету.

Позивач в судовому засіданні підтримав позовні вимоги і просив задовольнити позовні вимоги.

Відповідач в судовому засіданні проти позову заперечив повністю та пояснив, що власником автомобіля він не являється, а являється інша особа, якій він продав автомобіль по дорученню. Також відповідач повідомив суду, що він дійсно раніше займався підприємницькою діяльністю у сфері послуг таксі, проте тепер такої діяльності не здійснює.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст.5 ЗУ «Про автомобільний транспорт», основним завданням державного регулювання та контролю у сфері автомобільного транспорту є створення умов безпечного, якісного й ефективного перевезення пасажирів та вантажів, надання додаткових транспортних послуг з метою забезпечення державних і суспільних інтересів, безпеки перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом. Державне регулювання та контроль спрямовані на забезпечення балансу інтересів держави, органів місцевого самоврядування, користувачів транспортних послуг та підприємств, установ, організацій, інших юридичних та фізичних осіб - суб'єктів господарювання на автомобільному транспорті незалежно від форм власності.

Постановою КМУ №1567 від 08.11.2006 року затверджено Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті (далі - Порядок), яким визначено процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб'єктами господарювання вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень вантажів автомобільним транспортом.

Так, 19.10.2009 року в ході перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, державними інспекторами територіального управління головатотрансінспекції в Закарпатській області перевірено легковий автомобіль НОМЕР_1, належного ОСОБА_3 та виявлено порушення ст. 39 ЗУ «Про автомобільний транспорт», а саме, автомобіль, власником якого є ОСОБА_3 експлуатувався як таксі, без ліцензійної картки водієм ОСОБА_5 За результатами перевірки складено акт №154295. (а.с. 7)   

29.10.2010 року Відповідачу надсилалося повідомлення  про розгляд справи по Акту № 154295 від 19.10.2009 року. (а.с.8)  

Заперечення відповідача про те, що він не є власником автомобіля НОМЕР_1, оскільки він даний автомобіль продав іншій особі, точно пригадати прізвище якої не може, а оформлено було дану угоду дорученням, судом до уваги братися не можуть, оскільки такі твердження нічим не підтверджені,  доручення не передбачає перехід права власності, а отже, власником являється саме ОСОБА_3

Стаття 60 ЗУ «Про автомобільний транспорт» встановлює відповідальність за такі порушення та передбачає застосування фінансових санкцій.

У зв'язку з чим, 24.11.2009 року Територіальним управлінням Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Закарпатській області відносно відповідача винесено постанову про накладання штрафних санкцій № 99579 на суму 510 грн. (а.с. 6)

24.11.2009 року Відповідачу було надіслано  копію постанови про застосування фінансових санкцій за № 99579 від 24.11.2009 року для відома та добровільної сплати штрафу за порушення автотранспортного законодавства.

Згідно п. 28 Порядку фінансова санкція повинна бути перерахована на зазначений у постанові рахунок не пізніше 15 днів після отримання копії постанови про застосування фінансових санкцій.  

Однак станом на сьогоднішній день фінансові санкції відповідачем не сплачено. Допущені відповідачем ОСОБА_3 порушення законодавства про автомобільний транспорт порушують конституційні вимоги щодо чіткого і неухильного дотримання всіма суб'єктами суспільного життя Конституції та законодавства України,  негативно  позначаються  на  поповненні  державного  бюджету,  тобто завдають істотної шкоди державним інтересам.

Судові витрати по справі згідно ч. 4 ст. 94 КАС України з відповідача не стягуються.

Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, заявленими відповідно до чинного законодавства і такими, що підлягають задоволенню.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст. ст. 6, 9, 10, 11, 70, 71, 94, 158 - 163, 167, 254 КАС України, суд, -

постановив:

1. Позов прокурора м. Ужгорода в інтересах держави в особі Головної державної інспекції на автомобільному транспорті та його структурного підрозділу територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Закарпатській області до ПП ОСОБА_3 про стягнення фінансових санкцій в сумі 510 грн. на користь державного бюджету – задоволити повністю.

2. Стягнути з ПП ОСОБА_3 на користь державного бюджету фінансові санкції в сумі 510 грн. (п’ятсот десять грн. )

3.Судові витрати по справі згідно ч. 4 ст. 94 КАС України з відповідача не стягуються.

4.Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви   про   апеляційне  оскарження  постанови  суду  першої інстанції протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складання постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України –з дня складання в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається  протягом  двадцяти  днів  після  подання  заяви про апеляційне оскарження.  Апеляційна   скарга  може  бути  подана  без попереднього  подання заяви про апеляційне оскарження,  якщо скарга подається  у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.



                   Суддя                                                                                       Дору Ю.Ю.




Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація