< Список >
Україна
КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
-------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
24 червня 2010 року Справа № 2а-1732/10/1170
рядок звіту 6.6.4
24 червня 2010 року Кіровоградський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді: Чубари Н.В.
при секретарі: Коробченко Є.К.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді адміністративну справу за позовом Кіровоградської об’єднаної державної податкової інспекції до Приватного підприємства «Агентство Вікторія»про стягнення заборгованості, -
В С Т А Н О В И В :
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості з податку на додану вартість в сумі 153,67 грн. за рахунок активів боржника.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що проведеною перевіркою відповідача встановлено, що за результатами акту документальної невиїздної перевірки № 1006/15-20/24715057 від 18.09.2009 року про неповернення або несвоєчасне поверненя свідоцтва платника ПДВ прийнято податкове повідомлення-рішення:№ 0006611520/0 від 18.09.2009 року, яким відповідачу донараховано штрафні санкції з податку на додану вартість в сумі 170 грн., за рахунок переплати по картці особового рахунку в сумі 9,40 грн. та часткової сплати в сумі 7,00 грн., борг складає 153,67 грн. Зазначене рішення направлено поштою та повернуто до податкового органу, в зв'язку з незнаходженням за юридичною адресою підприємства та актом від 25.09.2009 року за № 224/15-20 розміщено на дошці податкових оголошень.
Відповідно до п. п. 5.3.1 п. 5.3. ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ (надалі –Закон № 2181) платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації. Відповідачем вказану суму податку сплачено не було. У зв’язку з викладеним позивач на підставі п. п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону № 2181 звернувся до суду з позовом про примусове стягнення його податкового боргу в розмірі 153,67 грн.
Відповідач заперечень проти позову суду не надав, на судовий розгляд справи не з'являвся, про розгляд справи був повідомлений належним чином за адресою, вказаною в позові (а. с. 15). Відповідно до ч. 2 ст. 128 КАС України неприбуття в судове засідання сторін без поважних причин або неповідомлення ними про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи.
В ході судового засідання Ухвалою суду від 24.06.2010 р. задоволено клопотання позивача про заміну неналежного позивача Державну податкову інспекцію у м.Кіровограді на належного Кіровоградську об'єднану державну податкову інспекцію.
В судовому засіданні 24.06.2010 року на підставі ст. 160 КАС України було проголошено вступну та резолютивну частину постанови. Виготовлення постанови в повному обсязі відкладено до 29.06.2010 р.
Розглянувши долучені до справи документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»Державна податкова адміністрація України є центральним органом виконавчої влади, в підпорядкуванні якої, зокрема, знаходиться державна податкова інспекція в м. Кіровограді. Статтею 2 вказаного Закону передбачено, що одним із завдань державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, повнотою і своєчасністю сплати до бюджету податків і зборів.
Судом встановлено, що відповідач є юридичною особою за законодавством України, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію суб’єкта підприємницької діяльності –юридичної особи (а. с. 10)
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про систему оподаткування»від 25.06.91р. № 1251-XII (надалі –Закон № 1251-ХІІ) платниками податків і зборів (обов'язкових платежів) є юридичні і фізичні особи, на яких згідно з законами України покладено обов'язок сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі).
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 9 Закону № 1251-XII платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів).
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 14 Закону № 1251-XII до загальнодержавних податків і зборів належить податок на додану вартість.
Згідно п. 2.1 ст. 2 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.97р.№ 168/97-ВР платником податку є будь-яка особа, яка: здійснює або планує здійснювати господарську діяльність та реєструється за своїм добровільним рішенням як платник цього податку; підлягає обов'язковій реєстрації як платник цього податку; імпортує товари (супутні послуги) в обсягах, що підлягають оподаткуванню цим податком згідно з нормами цієї статті.
Відповідно до п.2.5 Наказу ДПА України "Про затвердження Порядку проведення інвентарізації платників податку на додану вартість" № 372 від 30.08.2005 р. та п.9.8 ст.9 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР віід 03.04.1997 року встановлено,що якщо анулювання реєстрації платника податку на додану вартість здійснюється за ініціативою податкового орнгану, то протягом двадцяти календарних днів від дня прийняття рішення про анулювання платник повинен повернути свідоцтво платника ПДВ. Затримка у поверненні такого свідоцтва прирівнюється до затримки у наданні податкової декларації з податку на додану вартість. Останнім податковим періодом вважається період, який розпочинається від дня, наступного за останнім днем попереднього податкового періоду, та закінчується днем такого анулювання.
За результатами акту документальної невиїздної перевірки № 1006/15-20/24715057 від 18.09.2009 року про неповернення або несвоєчасне поверненя свідоцтва платника ПДВ, встановлено що ПП"Агенство Вікторія" ід. код 24715057 повінно було повернути свідоцтво платника ПДВ
№ 100013422 від 18.01.2007 року не пізніше 09.06.2009 року. Проте, на порушення вищевказаних вимог, дана вимога не була виконана.
На підставі згаданого Акту позивачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0006611520/0 від 18.09.2009 року, яким відповідачу донараховано штрафні санкції з податку на додану вартість в сумі 170 грн. За рахунок переплати по картці особового рахунку в сумі 9,40 грн. та часткової сплати в сумі 7,00 грн.остаточний борг складає 153,67 грн.
Зазначене рішення направлено поштою та повернуто до податкового органу, в зв'язку з ненаходженням за юридичною адресою підприємства та актом від 25.09.2009 року за № 224/15-20 розміщено на дошці податкових оголошень( а.с.8)
Першу податкову вимогу сформовано 09.10.2009 р. за № 1/1399 н суму 160,60 грн., яка була отримана відповідачем 09.10.2009 року(а.с.9)
Другу податкову вимогу сформовано 09.11.2009 року за № 2/3309 на суму 153,67 грн.(а.с.9)
Відповідно до пп. 5.3.1. п. 5.3 ст. 5 Закону № 2181 платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.
Разом з тим, відповідач у строк, визначений Законом № 2181, податкове зобов’язання не сплатив.
Згідно з пп. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 Закону № 2181 узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені статтею 5 вказаного Закону, визнається сумою податкового боргу платника податків.
Відповідно до пп.. 3.1.1. п. 3.1 ст. 3 Закону № 2181 активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду. В інших випадках платники податків самостійно визначають черговість та форми задоволення претензій кредиторів за рахунок активів, вільних від заставних зобов'язань забезпечення боргу.
Таким чином суд приходить до висновку про те, щодо існування факту наявності податкового боргу у відповідача з податку на додану вартість в 153,67 грн., який підлягає стягненню в судовому порядку.
Відповідно до положень пункту 11 статті 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" фінансові (штрафні) санкції, суми недоїмки, пені, накладені (застосовані) органами державної податкової служби України, сплачуються платниками податків добровільно або стягуються у судовому порядку органами державної податкової служби.
Відповідно до пункту 11 статті 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян, зокрема, про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.
Відповідно до вимог частини 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи Позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Так як судове рішення ухвалюється по справі у якій позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - юридична особа, у відповідності до ч. 4 ст. 94 КАС України, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 86, 94, 159 –163 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Позовну заяву задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з Приватного підприємства «Агентство Вікторія»за рахунок активів відповідача на користь державного бюджету в особі Кіровоградської ОДПІ заборгованість в сумі 153 грн. 67 коп.
Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її складання в повному обсязі за правилами, встановленими ст. ст. 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через Кіровоградський окружний адміністративний суд заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Повний текст постанови виготовлено 29 червня 2010 року.
Суддя Чубара Н.В.