ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

27.07.10Справа №2а-6224/10/14/0170

   Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі :

Головуючого судді Кірєєва  Д.В., при секретарі судового засідання Белової Ю.Г.,

За участю сторін:

від позивача – Гайдамака, представник за дов.,

від  відповідача  – Рєдкозубова, представник за дов.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу  

за позовом Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим,

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримська водочна компанія»,

про надання дозволу на проведення позапланової перевірки та зобов’язання допустити на перевірку.

Суть спору: До адміністративного суду звернулась Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим (далі – позивач, СДПІ ВПП в м. Сімферополі) із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримська водочна компанія» (далі –відповідач) про надання дозволу на проведення позапланової комплексної документальної виїзної перевірки відповідача за період 4 квартал 2009р. за адресою вул. Вузлова,6, м. Сімферополь, на підставі частини 8 ст.11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» №509 від 04.12.1990р., посадовими особами СДПІ ВПП в м. Сімферополі АР Крим:головний державний ревізор-інспектор Мартинюк Тетяна Вікторівна, головний державний податковий ревізор-інспектор Борісова Ірина Олександрівна; зобов’язання відповідача допустити посадових осіб СДПІ ВПП в м. Сімферополі до проведення позапланової комплексної документальної виїзної перевірки за період 4 квартал 2009р. за адресою вул. Вузлова,6 м. Сімферополь, на підставі ч.8 ст.11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні». Позовні вимоги мотивовані тим, що до позивача від слідчого відділу податкової міліції ДПА АР Крим поступили виділені з кримінальної справи  матеріали перевірок  у відношенні посадових осіб ТОВ «Кримська водочна компанія».

Представник позивача у судовому засіданні пояснив, що при вивчені наданих матеріалів було встановлено, що 23.10.09р. слідчим відділом податкової міліції ДПА в АР Крим була порушена кримінальна справа у відношенні посадових осіб ТОВ «Н.К.Трейд» та ТОВ «СТС Агро» ОСОБА_4 та ОСОБА_5, по фактам фіктивного підприємництва, підробки документів за попереднім зговором, пособництво  в ухиленні від сплати податків посадовими особами підприємств, за ознаками складу злочинів, передбачених ч.2 ст.205, ч.2 ст.358, ч.5 ст.27, ч.3 ст.212 Кримінального кодексу України.

Згідно з матеріалами кримінальної справи ПП «Віталмар Агро» мало взаємовідносини з ТОВ «Н.К.Трейд» по придбанню зернових культур, та реалізувало їх ТОВ «Кримська водочна компанія». Під час дізнання по матеріалам перевірки було встановлено, що ПП «Віталмар Агро» придбане зерно зберігав на зернових терміналах ЗАТ «СК «Авліта». Після чого зерно було перепродано ТОВ «Агроколос Трейд», яке в свою чергу заключало договір поставки зерна з ТОВ «Кримська водочна компанія». Позивач передає зерно на зберігання на ЗАТ «СК «Авліта», та в зворотному порядку актами прийому-передачі передає зерно комісіонеру ПП «Віталмар Агро» за договором комісії для експорту (через біржу).

Такими діями ПП «Віталмар Агро» реалізує на експорт зерно, яке раніше належало даному підприємству, що фактично виключає необхідність використання в даному ланцюгу ТОВ «Агроколос Трейд» та ТОВ «Кримська водочна компанія».

Використовуючи описану схему експортної операції при продажу товару через комісіонерів ТОВ «Кримська водочна компанія» мінімізувала податкові зобов’язання з податку на додану вартість у розмірі більш 25 млн.грн., так як гроші від продажу зернових згідно з договором комісії залишаються у комісіонера на строк дій вищезгаданого договору на 3 роки, у зв’язку з чим у ТОВ «Кримська водочна компанія» не виникло податкових зобов’язань. Таким чином, представник позивача просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, надав письмові заперечення, в яких просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що кримінальна справа порушена відносно до ТОВ «Н.К. Трейд» і ТОВ «СТС Агро», а позапланова перевірка може здійснюватися якщо стосовно самого платника податків або посадових осіб порушено кримінальну справу. Крім того, на всі запити податкової служби, які були направлені на адресу ТОВ «Кримська водочна компанія», відповідач надавав необхідні пояснення та документи. ДПІ не обґрунтовує перелік питань , які будуть перевірятись при проведенні такої позапланової перевірки, не пояснює які документи будуть перевірятися, не вказує строк, протягом якого позивач планує здійснити перевірку.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши доказі по справі в їх сукупності, суд, -  

ВСТАНОВИВ:

Пунктом 1 ч. 1 ст. 3 КАС України визначено поняття  справи адміністративної юрисдикції, - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Пунктом 7 ч. 1 ст. 3 КАС України визначено поняття суб’єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб’єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ст. ст. 1, 4 Закону України №509 державні податкові інспекції в районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах входять до складу органів державної податкової служби і є органами виконавчої влади.

Враховуючи суб’єктний склад сторін та правову природу спірних правовідносин, а також те, що спір, який виник між сторонами по справі, є публічно-правовим справу належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Кримська водочна компанія» у справі є юридичною особою, ідентифікаційний код 36499654, що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб і фізичних осіб –підприємців, які надано позивачем; таким чином, зобов’язане виконувати обов’язки, покладені на нього законами у зв’язку зі здійсненням господарської діяльності, у тому числі, передбачені п. 4 ч. 1 ст. 9 Закону України від 25.06.1991 №1251-ХІІ “Про систему оподаткування” стосовно допуску посадових осіб державних податкових органів до обстеження приміщень, що використовуються для одержання доходів чи пов'язані з утриманням об'єктів оподаткування, а також для перевірок з питань обчислення і сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).

Судом встановлено, що підставою для прийняття позивачем заходів з проведення позапланової виїзної перевірки, у тому числі прийняття керівником податкового органу рішення про проведення СДПІ ВПП  в м. Сімферополі позапланової виїзної перевірки відповідача, а також звернення до суду з адміністративним позовом про надання позивачу дозволу на проведення позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримська водочна компанія» стало виділення з кримінальної справи, яке було порушено відносно ТОВ «Н.К.Трейд» та ТОВ «СТС Агро», кримінальної справи відносно посадових осіб ТОВ «Кримська водочна компанія». Однак, доказів позивачем ніяких не представлено.

Як вбачається з службової записки №73/26-70 від 20.04.10р. СДПІ ВПП в м. Сімферополі  від слідчого відділу податкової міліції ДПА в АР Крим надійшли виділенні з кримінальної справи матеріали перевірки у відношенні посадових осіб ТОВ «Кримська водочна компанія». Крім того, службовою запискою встановлено, що по взаємовідносинам між відповідачем та підприємствами, відносно яких порушена кримінальна справа, порушень податкового законодавства не встановлено.

Суд приходить до висновку, що в обґрунтування необхідності проведення позапланової виїзної перевірки відповідача позивач керується п.8 ч. 6 ст. 11-1 Закону України №509, тобто підставою для проведення позапланової виїзної перевірки, визначеної Законом України №509, а саме: у разі, коли вищестоящий орган державної податкової служби в порядку контролю за достовірністю висновків нижчестоящого органу державної податкової служби здійснив перевірку документів обов'язкової звітності платника податків або висновків акта перевірки, складеного нижчестоящим контролюючим органом, та виявив їх невідповідність вимогам законів, що призвело до ненадходження до бюджетів сум податків та зборів (обов'язкових платежів). Позапланова виїзна перевірка в цьому випадку може ініціюватися вищестоящим органом державної податкової служби лише у тому разі, коли стосовно посадових або службових осіб нижчестоящого органу державної податкової служби, які проводили планову або позапланову виїзну перевірку зазначеного платника податків, розпочато службове розслідування або порушено кримінальну справу.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 11 Закону №509 органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ (далі - платники податків).

Статтею 11-1 Закону №509 визначені підстави та порядок проведення органами державної податкової служби планових і позапланових виїзних перевірок своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обов’язкових платежів), зокрема, визначення обставин, за наявності хоча б однієї з яких, органом державної податкової служби проводиться позапланова виїзна перевірка.

Так, пунктом 1 частини 6 статті 11-1 Закону №509 визначено, що позаплановою виїзною перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена в планах роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності такої обставини: за наслідками перевірок інших платників податків виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків законів України про оподаткування, валютного законодавства, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту.

Судом встановлено, що СДПІ ВПП в м. Сімферополі неодноразово надсилалися запити на адресу відповідача про надання пояснень та їх документальних підтверджень щодо відносин ТОВ «Кримська водочна компанія» з ПП «Вітлмар Агро», ЗАТ «СК «Авліта», ТОВ «Агроколос Трейд», на які ТОВ «Кримська водочна компанія» 11.06.10р., 04.02.10р., 16.01.10р., 10.12.09р.14.12.09р. надсилало відповідні документи.               

Відповідно до частини 9 статті 11-1 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”позапланова виїзна перевірка здійснюється на підставі виникнення обставин, викладених в цій статті, за рішенням керівника податкового органу, яке оформляється наказом.

Також, у разі виникнення будь-якої з обставин, викладених у частині 6 статті 11-1 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”, позапланова перевірка може бути проведена за рішенням керівника податкового органу, оформленим наказом.

Рішення керівника податкового органу є альтернативною підставою для проведення позапланової перевірки поруч із рішенням суду, яке, як підстава, передбачено цією нормою.

При цьому, рішення суду, як виключну підставу для проведення позапланової документальної перевірки, необхідно розглядати лише у випадках виникнення обставин, які прямо не зазначені у ст.11-1 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”, що узгоджується із цією нормою Закону, зокрема із тими приписами, якими передбачено, що позапланова виїзна перевірка здійснюється на підставі виникнення обставин, викладених у цій статті, за рішенням керівника податкового органу, оформленого наказом.

Відповідно до ч.8 ст.11-1 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”позапланова виїзна перевірка може здійснюватися лише на підставі рішення суду. Орган державної податкової служби, який ініціює проведення позапланової виїзної перевірки, подає до суду письмове обґрунтування підстав такої перевірки та дати її початку і закінчення, склад осіб, які будуть проводити таку перевірку, документи, які відповідно до частини шостої цієї статті свідчать про виникнення підстав для проведення такої перевірки, інформацію про вид та кількість перевірок, проведених органами державної податкової служби щодо суб'єкта господарської діяльності та наслідки таких перевірок за попередні три роки, а також на вимогу суду - інші відомості. У розгляді питання про надання дозволу на проведення позапланової виїзної перевірки мають право брати участь представники суб'єкта господарської діяльності. Повідомлення про місце, дату та час розгляду питання про надання дозволу на проведення позапланової виїзної перевірки направляється не пізніше ніж за три робочі дні до дати такого розгляду.

Розглядаючи справу в межах заявлених позовних вимог суд встановив, що позивачем не враховано вимоги п. 4 ч. 1 ст. 17, ч. 4 ст. 50, ст. 104 КАС України, згідно із якими суб'єкт владних повноважень має право звернутися до адміністративного суду у випадках, встановлених законом.

Таким чином, підстави для проведення позапланової перевірки на підставі п. 8 ч. 6 ст. 11-1 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” відсутні.

Матеріали справи не містять та позивачем не надано доказів існування інших підстав для проведення позапланової перевірки.

На підставі викладеного, судом не приймаються до уваги доводи позивача про наявність підстав для проведення позапланової невиїзної документальної перевірки відповідача, суд приходить до висновку, що дії позивача щодо отримання дозволу на проведення позапланової виїзної перевірки відповідача у судовому порядку не можуть бути визнані такими, що вчинені обґрунтовано, на підставі, у межах повноважень та у спосіб встановлений законами України та Конституцією України, тому у задоволенні позову суд відмовляє та зазначає, що припущення щодо можливих порушень податкового законодавства можуть бути предметом дослідження в ході планової виїзної документальної перевірки платника податків, отже податковий орган не позбавлений права провести перевірку, в тому числі зі спірних правовідносин в рамках перевірки на законних підставах.

З наведених підстав позов є таким, що задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч.4 ст.94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а  відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються. Враховуючи, що позивач не здійснював судових витрат по справі, судові витрати стягненню з відповідача не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 158-163 КАС України, суд, -  

ПОСТАНОВИВ:

1.           В задоволенні адміністративного позову відмовити.

У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі.

Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то постанова набирає законної сили через 10 днів з дня отримання особою копії постанови, у разі неподання нею заяви про апеляційне оскарження.

Якщо після подачі заяви  про апеляційне оскарження, апеляційна скарга не подана, постанова вступає в законну силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне  оскарження.  

Постанова може бути оскаржена в порядку і строки передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя                                                                          Кірєєв Д.В.