Судове рішення #10354034

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

        

ПОСТАНОВА

Іменем України


27.07.10Справа №2а-7466/10/14/0170



   Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді  Кірєєва Д.В., при секретарі Белової Ю.Г., за участю сторін:

від позивача  -   не з’явився,

від відповідача – не з’явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом   Управління праці та соціального захисту Керченської міської ради                         до Відділу Державної виконавчої служби  Керченського міського управління юстиції АР Крим    

         про визнання протиправним та скасування постанови про накладання штрафу  від 21.05.2010р.

Суть спору: Управління праці та соціального захисту Керченської міської ради  (далі - позивач) звернулося до адміністративного суду з позовом до Відділу Державної виконавчої служби  Керченського міського управління юстиції АР Крим (далі - відповідач) про визнання протиправною і скасування постанови від 21.05.2010 року про накладення штрафу у розмірі 340,00 грн.

Позовні вимоги  мотивовані тим, що виконавчий лист №2а-84, виданий 21.01.2010 року Керченським міським судом АР Крим про зобов'язання позивача нарахувати і виплатити ОСОБА_2 несплачену суму разової грошової допомоги до 9 травня у сумі 2095,00 грн., не виконано з поважних причин, на даний час відсутня реальна можливість виконання такого рішення, оскільки законодавством не визначені джерела фінансування покриття заборгованості.

Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 08.06.10р. відкрито провадження по справі, після закінчення підготовчого провадження справу призначено до судового розгляду.

Представник позивача у судове засіданні не з’явився. Направив на адресу суду клопотання про розгляд справи без участі представника, підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, про день, час та місце розгляду справи сповіщений належним чином, рекомендованою кореспонденцією. Причин неявки суду не повідомив. Заперечень не надіслав.

Враховуючи, що матеріали справи містять достатньо доказів для з'ясування обставин у справі, суд, керуючись ч. 3 ст. 122 КАС України, вважає можливим розглянути справу за відсутності відповідача за наявними в матеріалах справи доказами.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд, -                                             

                                                             ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ч. 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.   

Частиною 1 ст. 181 КАС України передбачено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Згідно із ст. ст. 10, 11 Закону України від 21.04.1999 №606-ХІV “Про виконавче провадження”(далі –Закон № 606) учасниками виконавчого провадження є, зокрема, сторони, якими є стягувач і боржник.

Позивач на правах сторони виконавчого провадження має право звернення до адміністративного суду відповідно до ст. 181 КАС України.

Відповідно до ч. 3 ст. 181 КАС України відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби.

15.04.2010р.  держаним виконавцем винесено постанову про відкриття  виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа №2а-84, виданий 21.01.2010 року Керченським міським судом АР Крим про зобов'язання позивача нарахувати і виплатити несплачену суму разової грошової допомоги до 9 травня у сумі 2095,00 грн. із наданням боржнику 7- денного строку для добровільного виконання судового рішення з моменту отримання даної постанови.

21.05.2010р. державним виконавцем,  на підставі ст. ст. 5, 76, 87 Закону № 606 винесено постанову про накладення на боржника, Управління праці та соціального захисту Керченської міської ради, штрафу у сумі 340,00грн. за невиконання рішення суду без поважних причин. Постанова від 21.05.2010р. була направлена на адресу позивача 27.05.10р.(а.с.8)

Статтею 5 Закону № 606 врегульовано обов'язки і права державних виконавців. Відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 5 Закону № 606 державний виконавець здійснює необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом. Абзацом 13 ч. 3 ст. 5 вказаного Закону передбачено право державного виконавця накладати стягнення у вигляді штрафу на громадян і посадових осіб у випадках, передбачених законом.

Частиною 2 ст. 76 Закону № 606 передбачено, що у разі невиконання без поважних причин вимог вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення державний виконавець застосовує до боржника штрафні санкції чи інші заходи, передбачені законодавством, і призначає новий строк виконання. Відповідно до ч. 1 ст. 87 Закону № 606 у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, які можуть бути виконані лише боржником, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника –юридичну особу –від двадцяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та призначає новий строк для виконання.

Підставою для накладення штрафу є невиконання боржником рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, які можуть бути виконані лише боржником, у встановлений державним виконавцем строк без поважних причин. Тому державний виконавець мав перед застосуванням штрафних санкцій з’ясувати, зокрема, наявність або відсутність поважних причин невиконання рішення і обов’язку виконати певні дії лише боржником, а також чи сплинув строк, якій був встановлений державним виконавцем боржнику для виконання рішення.

Закон не визначає терміну “поважні причини невиконання судового рішення”, зазначене поняття є оціночним.

Суд зазначає, що встановлення факту відсутності поважних причин невиконання судового рішення (про що зазначено в ч. 2 ст. 76 Закону № 606), може мати місце за умови, якщо боржник не виконує певних дій (щодо яких ухвалено судове рішення), а виконання таких дій або усунення перешкод до такого виконання цілком полягає у площині повноважень боржника і не залежить від обставин, які боржник не в змозі упередити або усунути.

Частиною 3 зазначеної статті передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

–          на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

–          з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

–          обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

–          безсторонньо (неупереджено);

–          добросовісно;

–          розсудливо;

–          з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

–          пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

–          з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

–          своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Так зокрема, принцип прийняття рішення, вчинення дії обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії) є одночасно і орієнтиром при реалізації повноважень владного суб’єкта, який вимагає від останнього враховувати як обставини, на обов’язковість урахування яких прямо вказують законодавчі акти, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для реалізації цього принципу-критерію суб’єкт владних повноважень, в даному випадку державний виконавець, має ретельно дослідити обставини, які зумовили невиконання рішення суду.  

Позивачем на адресу Міністерства фінансів АР Крим, Міністерству праці та соціальної політики АР Крим направлялися  листи щодо виділення додаткових асигнувань для забезпечення виконання судових рішень (а.с.10-13). На час розгляду справи питання про надання додаткових коштів не вирішено.

Згідно до Положення про Управління праці та соціального захисту населення Ялтинської міської ради останнє є бюджетною установою та 100% фінансується за бюджету.

             Управління праці та соціального захисту населення Керченської міської ради є бюджетним, виконавчим органом місцевого самоврядування, повністю утримується за рахунок коштів місцевого бюджету м. Керч АР Крим. Кошторисом витрат на 2010р. Управлінню не передбачені бюджетні призначення на виплату боргів по постановам ВДВС на підставі рішень судів, що набрали законної сили. У відповідності до ст. 23 та ст. 51 Бюджетного кодексу України Управлінню заборонено приймати зобов’язання (нараховувати) та здійснювати будь-які видатки (виплачувати) без відповідних бюджетних призначень (без включення витрат на ці цілі у кошторису).

На підставі викладеного вбачається, що позивач здійснив усі можливі заходи для виконання рішення суду, а саме звертався до відповідних органів з заявками про здійснення фінансування допомоги по догляду за дитиною до досягнення трирічного віку за рішенням суду, але з поважних причин, які не залежать від його волі рішення суду не виконав, оскільки державою не здійснено відповідне фінансування на ці потреби.

Таким чином, суд дійшов висновку, що Управління праці та соціального захисту населення Керченської міської ради без зволікань здійснювало заходи щодо виконання рішень суду (направлення  відповідної заявки на фінансування, листування з відповідними інстанціями щодо вирішення питання виплати допомоги тощо), що є  поважними причинами, за якими Управління праці та соціального захисту населення Керченської міської ради не мало змоги виконати законні вимоги державного виконавця у визначені ним строки та рішення суду,  в межах наданих йому повноважень.

За таких обставин, рішення відповідача не відповідає критеріям правомірності рішення суб’єкта владних повноважень, передбаченим ст.2 КАС України, а відтак є протиправним та підлягає скасуванню.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що відповідач діяв необґрунтовано, без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь  сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 94, 158-163 КАС України, суд   

ПОСТАНОВИВ:

1.          Адміністративний позов задовольнити.

2.          Визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Керченського міського управління юстиції АР Крим Є.Ю.Мірошникової від 21.05.2010р. про накладення на Управління праці та соціального захисту Керченської міської ради, штрафу  у сумі 340,00грн. за невиконання рішення суду за виконавчим листом №2а-84.

3.          Стягнути з Державного бюджету України на користь Управління праці та соціального захисту  Керченської міської ради 3,40 грн. судових витрат.

У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі.

Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то постанова набирає законної сили через 10 днів з дня отримання особою копії постанови, у разі неподання нею заяви про апеляційне оскарження.

Якщо після подачі заяви  про апеляційне оскарження, апеляційна скарга не подана, постанова вступає в законну силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне  оскарження.  

Постанова може бути оскаржена в порядку і строки передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя                                                                          Кірєєв Д.В.

           

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація