ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493
ПОСТАНОВА
Іменем України
28.07.10Справа №2а-7243/10/13/0170
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі судді Ольшанській Т.С., при секретарі Барабановій А.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за адміністративним позовом Компанії "Четлайн-Лімітед" ("Chatline Limited")
до Центрального відділу державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції АР Крим
про скасування постанов
за участю представників сторін:
представника позивача – Галадій О.М., довіреність № 1 від 22.01.2010;
представника відповідача – Володькіна С.А., довіреність № б/н від 25.06.2010;
Обставини справи: Компанія "Четлайн-Лімітед" ("Chatline Limited") звернулась до Окружного адміністративного суду АР Крим із позовною заявою до Центрального відділу державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції АР Крим та просить суд скасувати постанову про скасування постанови відкриття виконавчого провадження від 30.04.2010 та постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження від 05.05.2010 та зобов’язати відповідача відкрити виконавче провадження по заяві Компанії "Четлайн-Лімітед" на підставі виконавчого напису № 3427 приватного нотаріуса Ялтинського міського нотаріального округу.
Позовні вимоги мотивовані тим, що оскаржувані постанови винесені відповідачем із порушенням норм Закону України “Про виконавче провадження” та Закону України "Про нотаріат".
Представник позивача у судовому засіданні надав суду письмові пояснення щодо поданої позовної заяви відповідно до яких Компанія "Четлайн-Лімітед" просить суд визнати протиправною та скасувати постанову відкриття виконавчого провадження від 30.04.2010, постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження від 05.05.2010 та постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження від 11.06.2010 та зобов’язати відповідача відкрити виконавче провадження по заяві Компанії "Четлайн-Лімітед" на підставі виконавчого напису № 3427 приватного нотаріуса Ялтинського міського нотаріального округу Крайнюк Ю.В. від 18.12.2009.
Представник відповідача проти заявлених позовних вимог заперечував у повному обсязі у своїх письмових запереченнях на адміністративний позов відповідач зазначає про правомірність винесених постанов, оскільки діючим Законом України «Про виконавче провадження» не передбачений порядок виконання рішень про стягнення грошових коштів в іноземній валюті.
Дослідивши подані сторонами докази, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до частини третьої статті 1 Закону України "Про іпотеку" іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.
Іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. До іпотеки, яка виникає на підставі закону або рішення суду, застосовуються правила щодо іпотеки, яка виникає на підставі договору, якщо інше не встановлено законом (стаття 3 Закону України "Про іпотеку").
Як встановлено судом, 10 квітня 2009 року між компанією «Четлайн-лімітед» та ОСОБА_4 був укладений кредитний договір, за яким позивач надав кредит загальною сутою 12000 доларів США на строк до 10.04.2012 включно зі сплатою 23,5 відсотків річних.
На забезпечення виконання умов договору між компанією «Четлайн-лімітед» та ОСОБА_4 був укладений договір іпотеки від 13.05.2009 №970. Згідно до п.1.2. вказаного договору предметом іпотеки є квартира за номером АДРЕСА_1. Вказаній договір був посвідчений приватним нотаріусом Сімферопольського міського нотаріального округу 13.05.2009 та зареєстрований у Державному реєстрі іпотек за №8711972. Також у відповідності до Закону України «Про іпотеку», Закону України «Про нотаріат» була накладена заборона відчуження об’єкту іпотеки, про що на примірнику договору зроблений відповідний напис, який зареєстрований у реєстрі за №7.
У разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання (ст.33 Закону України «Про іпотеку») іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса, або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.
Відповідно до п.5.2.2. договору іпотеки іпотекодержатель може безпосередньо звернутись до нотаріуса для вчинення виконавчого напису.
Як встановлено судом, 18.12.2009 приватним нотаріусом Ялтинського міського нотаріального округу, відповідно до ст.87 Закону України «Про нотаріат» вчинений виконавчий напис, що зареєстрований у реєстрі за №3427, яким запропоновано звернути стягнення на квартиру за номер АДРЕСА_1, що є предметом іпотеки за договором від 13.05.2009 №970, та належить гр.ОСОБА_4 За вказаним виконавчим написом встановлено, що за рахунок коштів, отриманих від реалізації квартири, підлягають задоволенню вимоги компанії «Четлайн-Лімітед» у розмірі: сумі кредиту 12000,00 доларів США, відсотків за користування кредитом -610,36 доларів США, пені 57,14 доларів США, сума витрат від інфляції 12,86 доларів США, 3% річних 4,69 доларів США, плати за вчинення виконавчого напису нотаріусом 253,70 доларів США, що становить 12938,75 доларів США. грн.
Порядок реалізації предмета іпотеки визначається статтею 41 Закону України «Про іпотеку», відповідно до якої реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Закону України "Про виконавче провадження", з дотриманням вимог цього Закону.
Відчуження предмета іпотеки здійснюють органи державної виконавчої служби. Таким чином, реалізація предмета іпотеки в межах процедури виконавчого провадження, визначеної Законом України "Про виконавче провадження", здійснюється з урахуванням вимог Закону України "Про іпотеку".
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначає Закон України "Про виконавче провадження" N 606-XIV від 21.04.1999 (далі Закон N606). Так, за змістом п. 4 ч. 2 ст. 3 Закону №606 відповідно до цього Закону державною виконавчою службою підлягають виконання, зокрема, виконавчі написи нотаріусів. Підставами для відкриття виконавчого провадження, згідно до ст.18 Закону №606 є заява стягувача або його представника про примусове виконання рішення, зазначеного в статті 3 цього Закону.
У січні 2010 року позивач звернувся Центрального районного відділу виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції Міністерства юстиції України із заявою про відкриття виконавчого провадження за виконавчим написом від 18.12.2009 №3427.
Статтею 24 Закону №606 встановлено, що державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення виконавчого документа до виконання і цей документ відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, та пред'явлений до виконання до органу державної виконавчої служби за належним місцем виконання рішення. Державний виконавець у 3-денний строк з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У разі відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів, забезпечення позовних вимог строк для добровільного виконання не встановлюється.
Постановою державного виконавця від 15.01.2010 відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого напису №3427. Вказана постанова спрямована на адресу позивача.
Постановою від 30.04.2010 в.о. начальника Центрального ВДВС Сімферопольського МУЮ постанова про відкриття виконавчого провадження була скасована. Як вказано в постанові, у відповідності до ст.8 Закону №606, а саме: керівник органу державної виконавчої служби при здійсненні контролю за діями державного виконавця під час виконання рішень, якщо вони суперечать вимогам Закону, вправі своєю постановою скасувати постанову, акт, інший процесуальний документ, винесений у виконавчому провадженні державним виконавцем, який йому підпорядкований, зобов'язати державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, передбаченому цим Законом. Підставою скасування слугував лист Мін’юсту України та Національного банку України від 29.03.1999 №24-10/384, де вказано, що сума у виконавчому напису нотаріуса, яки підлягає стягненню за договорами про заставу, іпотеки, що забезпечують виконання обов’язків в іноземній валюті, повинна мати суму, що еквівалентна сумі у іноземній валюті.
Судом встановлено, що дослівно лист від 29.03.1999 має таке речення: «Враховуючи наведене, а також вимоги статті 89 Закону України "Про нотаріат", якою встановлено, що виконавчий напис повинен містити суму, що підлягає стягненню, вважаємо за можливе при вчиненні нотаріусами виконавчих написів на угодах про заставу, що забезпечують виконання зобов'язання в іноземній валюті, вказувати, що вимоги банку підлягають задоволенню за рахунок коштів, виручених від реалізації в установленому порядку майна, в розмірі, еквівалентному сумі в іноземній валюті відповідно до умов договору. Наприклад: "... у сумі, еквівалентній 40 тис. доларів США".
Аналізуючи наведене суд вказує про таке. Главою 14 Закону України «Про нотаріат» від 02.09.1993 №3425-ХП встановлений порядок вчинення виконавчих написів, де вказано, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. У статті 89 Закону України «Про нотаріат» викладений зміст виконавчого напису. У виконавчому написі повинні зазначатися:
дата (рік, місяць, число) його вчинення, посада, прізвище, ім'я, по батькові нотаріуса, який вчинив виконавчий напис;
найменування та адреса стягувача;
найменування, адреса, дата і місце народження боржника, місце роботи (для громадян), номери рахунків в установах банків (для юридичних осіб);
строк, за який провадиться стягнення;
суми, що підлягають стягненню, або предмети, які підлягають витребуванню, в тому числі пеня, проценти, якщо такі належать до стягнення;
розмір плати, сума державного мита, сплачуваного стягувачем, або мита, яке підлягає стягненню з боржника;
номер, за яким виконавчий напис зареєстровано.
Виконавчий напис скріплюється підписом і печаткою нотаріуса.
Таким чином, суд робить висновок, що ніяких змін до визначення суми в редакції, що запропанова листом від 29.03.1999, Закон не містить.
Відповідно до статті 99 Закону України «Про нотаріат» стягнення за виконавчим написом провадиться в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Тобто відповідач зобов’язаний діяти в межах повноважень, у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України на підставі вищезазначених та інших норм права та не порушувати прав позивача.
Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених у пункті 6 постанови від 31.01.1992 року N 2 "Про судову практику в справах за скаргами на нотаріальні дії або відмову в їх вчиненні", якщо заявник оспорює достовірність засвідченого факту, права й обов'язки, основані на вчиненій нотаріальній дії, чи правильність документів, необхідних для цього, або коли іншими особами оспорюються права й обов'язки, набуття яких пов'язане з вчиненням нотаріальних дій, заяви розглядаються в порядку позовного провадження.
Відповідачем не доведено, що наданий компанією «Четлайн-Лімітед» виконавчий напис від 18.12.2009 №3427 визнаний таким, що не підлягає виконанню.
Згідно статті 5 вказаного Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.
На підставі наведеного суд робить висновок, що рішення в.о. начальника Центрального районного відділу державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження є протиправним, оскільки прийнято не на підставі закону, з порушенням наданих повноважень.
Після отримання постанови від 30.04.2010 позивач знов звернувся до відповідача з заявою про примусове виконання виконавчого напису від 18.12.2009 №3427.
Постановою старшого державного виконавця Центрального ВДВС Сімферопольського МУЮ було відмовлено у відкриття виконавчого провадження на підставі п.7 ч.1 ст.26 Закону України «Про виконавче провадження». Відмова обґрунтована тим же листом від 29.03.1999 №24-10/384.
Позивач знов звернувся до відповідача у червні 2010 року та знов отримав постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження від 11.06.2010 за тими ж підставами, що й раніше.
Відповідно до п.7 ч.1 ст.26 Закону №606 державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі: 7) наявності інших обставин, передбачених законом, які виключають здійснення виконавчого провадження.
З урахуванням наведеного суд додатково зазначає, що відмова у відкритті виконавчого провадження можлива як за підставами окремо визначеними у Законі №606, так ї за іншими обставинами, передбаченими законом.
Як вже зазначалося вище, Закон України «Про нотаріат» не містить зауважень щодо тексту виконавчого напису з вказівкою, «… сума, що еквівалентна … доларам США».
Таким чином суд робить висновок, що рішення про відмову у відкритті виконавчого провадження прийнята не на підставі закону, а тому є протиправним.
З урахуванням вищевикладеного, суд робить висновок, що спеціальним законом визначений порядок виконання, а саме шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
За частиною 1 ст.181 КАС України учасники виконавчого провадження мають право звернутись до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси.
Разом з вказаним суд зазначає, що відповідачем по справі було заявлено клопотання про застосування наслідків пропуску строку звернення до суду з боку позивача, відповідно до ст.99, ст.100 КАС України.
Відповідно до ст.99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Статтею 181 КАС України встановлено, що учасники виконавчого провадження мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб - у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
Згідно до статті 100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Позивачем не доведена належним чином поважність прописку строку звернення до суду з адміністративним позовом про оскарження рішення державного виконавця від 05.05.2010, від 30.04.2010, від 11.06.2010.
Тому суд робить висновок, що позовні вимоги про визнання протиправними та скасування постанов Центрального відділу державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції від 05.05.2010, від 30.04.2010, від 11.06.2010 задоволенню не підлягають.
Разом з тим суд зазначає, що відмова у відкритті виконавчого провадження порушує матеріально-правові інтереси позивача, та взагалі робить неможливим примусове стягнення. Оскільки, відповідно до статті 162 КАС України, суд може прийняти постанову про зобов'язання відповідача вчинити певні дії, суд вважає, що порушені права позивача підлягають захисту шляхом зобов’язання відповідача прийняти до виконання виконавчий напис від 18.12.2009 №3427.
Відповідно до статті 94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Вступну та резолютивну частину постанови проголошено у судовому засіданні 28.07.2010.
У повному обсязі постанова виготовлена 30.07.2010.
На підставі викладеного, керуючись статтями 11, 158-161, п.1 ч.2 ст.162, 163 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
1. Адміністративний позов задовольнити частково.
2. Зобов’язати Центральний відділ прийняти до виконання виконавчий напис від 18.12.2009 №3427, складений приватним нотаріусом Крайнюк Ю.В. про стягнення квартири АДРЕСА_1 на користь компанії «Чатлайн-лімітед».
3. Стягнути на користь позивача - Компанії "Четлайн-Лімітед" ("Chatline Limited") з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1 гривні 70 копійок.
4. В задоволенні позову в іншій частині відмовити.
Постанова може бути оскаржена в Севастопольський апеляційний адміністративний суд через Окружний адміністративний суд АР Крим шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду в десятиденний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя Ольшанська Т.С.