Справа №  2- 99\10р.

                                                             Р І Ш Е Н Н Я

                                                             іменем України

17   червня  2010року  Саксаганський районний  суд  м. Кривого Рогу  

у складі головуючого судді Ан О.В.

  при секретарі  Плахотіній  Л.І.

З  участю    позивача ОСОБА_1

                    представника   відповідача  ОСОБА_2

  розглянув у   судовому засіданні в залі суду в  м. Кривому  Розі справу за позовом    ОСОБА_1  до  фізичної особи підприємця  ОСОБА_3 про  стягнення  середнього заробітку п день  фактичного  розрахунку, стягнення компенсації  за невикористану відпустку -

                                                            В С  Т А Н О В И В :

 ОСОБА_3 звернувся  до суду  з  позовом  про розірвання трудового договору з ОСОБА_1 згідно  п.  4  ст.  40  КЗ  про П  України в  зв»язку  з  прогулами без  поважних  причин.   ОСОБА_1  звернулась до суд уз  зустрічним  позовом  про  розірвання трудового  договору за  ст.  40  п.1 КЗ про П ,  стягнення   вихідної допомоги,  стягнення   середньої заробітної платні  за  час  вимушеного прогулу  по день  фактичного розрахунку  стягнення  компенсації за  невикористану  відпустку,  компенсації  витрат в  зв»язку з неотриманням  субсидії,  надання довідки  про доходи,  відшкодування  моральної шкоди, видачу  трудової  книжки.

 В подальшому  сторони  розірвали трудовий  договорі  в бюро по  працевлаштуванню.   ОСОБА_3  відмовився  від позовних вимог.  ОСОБА_1    уточнила  позовні  вимоги та   просила  зобов»язати  ОСОБА_3  виплатити їй   середній  заробіток  за  весь період  по день  фактичного розрахунку в  сумі  6580 гр-н,   стягнути з ОСОБА_3  компенсацію за  невикористану  відпустку  в розмірі   53  гр-ні  64  коп.

     В судовому засіданні  позивач   ОСОБА_1  підтримала   уточнені позовні  вимоги, зазначила, що працювала  у     ОСОБА_3   та  виконувала роботу по реалізації продовольчих товарів,  довірених під  повну матеріальну відповідальність.  На  разі  між нею  та  ОСОБА_3  розірвано трудовий  договір,  по те їй  не виплачена  компенсація за  відпустку – 4 дні . Так  вона    була  прийнята на роботу  12.06.2002  року.  Відпустка  відповідно до  ст.. 6 ЗУ « Про відпустки» повинна  надаватися  строком на   24  календарні дні  за  відпрацьований  рік.  Вважає, що  їй  не доплатили компенсацію за  4 дні  відпустки та  просить  стягнути вказану компенсацію  в розмір  53  гр-ні ,  оскільки  вона  була прийнята  на  роботу  12.06.2002 року,  а  звільнено  13.08.2007 року.  ЇЇ  середньоденний  заробіток   складає  20 гр-н  за  період  затримки   виплати компенсації  їй   ОСОБА_3  повинен  сплатити  6580 гр-н.

   Представник  відповідача  ОСОБА_2,   позовні вимоги не визнав,  вказав, що  заборгованості  по  виплаті  розрахунку   між  ОСОБА_3  та  ОСОБА_1  не існує.  Відпустка використана  ОСОБА_1  в  повному  обсязі,  заборгованості  по виплаті  будь-яких коштів   у ОСОБА_3 перед   ОСОБА_1. не існує.

     Суд дослідив  матеріали справи:  копію трудового договору  ( на  а.с. 5)  , згідно якого трудовий  договір між  ОСОБА_3  та  ОСОБА_1  укладено  19.12.2003  року  за  умов  повної  матеріальної  відповідальності,  робити з 08.00 до   20.00   та перерви з  13.00 до  13.30., 10 днів  роботи та  10 днів  відпочинку,  відпустки 24 роб днів;

 -  розмір заробітку  ОСОБА_1  ( на  а.с. 62)  за   2006 -  2007 роки, згідно  якого  середньоденний заробіток  склав  15  гр-н  21  коп,  сума  відпускних з а липень  2007 року   182 гр-ні 50 коп, за  серпень  2007 року – 182 гр-ні 50 коп;  до  виплати 335гр-н  59 коп.

 -   графік  роботи ( на  а.с. 63) ,  згідно якого  з  20.07.2007 року  по 12.08.2007 року  позивач  перебувала  у  відпустці з 13.08.20107 року зазначений  прогул;

-  заяву  ОСОБА_1  ( на а.с. 64)  про надання  тарифної  відпустки за  2006  -  2007 роки в на   24  календарні дні  з  20.07.2007 року;

-  платіжна  відомість  з липень  2007 року  ( на а.с. 66,  згідно якої   ОСОБА_1  сплачено   403  гр-ні  84 коп.

-  платіжна відомість  за серпень 2007 року( на а.с. 67) , згідно  якої ОСОБА_1  виплачено  152 гр-ні 80 коп.

-  трудові  договори ( на а.с.  147,  148) , згідно яких   ОСОБА_1  працювала з  04.03.2008 року   до 26.12.2008 року  у  СПД ОСОБА_4,  з  08.01.2009 року   у СПД ОСОБА_4

 Дослідивши докази ,  суд  вважає їх належними, допустимим  та  приймає їх.

 Вивчивши докази суд встановив, що позивачу надано  відпустку за  2006- 2007 роки без  конкретної вказівки на дати відпрацьованого часу, 13.08.2009 року  позивач не  виходила на роботу.   Відомості  про  дату  розірвання трудового договору   суду  не надано.    Таким  чином   суд вважає, що  позовні вимоги  ОСОБА_1  в частині  виплати  компенсації за  невикористану відпустку  не  підтверджені  відповідними доказами.    З 4.03.2008 року   ОСОБА_1 уклала трудовий  договір   з ОСОБА_4.,   та отримувала  заробтню платню  в  розмірі  515 гр-н .    Тому   суд вважає   вимоги  ОСОБА_1 про  стягнення з    ОСОБА_3   середнього заробітку  за період затримки розрахунку безпідставними та  такими, що не  підлягають  задоволенню.

        На підставі викладеного,  керуючись ст.  116, 117    КЗпро П України, Законі України " Про заробітну  платню", ст.    208,  209 ,  213,  215 ЦПК України, суд

                         В И Р І Ш И В  :

     В задоволенні  позовних  вимог ОСОБА_1  до  фізичної особи підприємця  ОСОБА_3 про  стягнення  середнього заробітку п день  фактичного  розрахунку, стягнення компенсації  за невикористану відпустку відмовити.

        Рішення може бути оскаржено  в апеляційному  суді Дніпропетровської області   через Саксаганський районний  суд  м. Кривого рогу   протягом  10 днів  заявою  про оскарження та, після   цього,  протягом 20 днів  подачею  апеляційної  скарги .

   Суддя                                           О.В. Ан