Справа №2-76 /2010

                                                 РІШЕННЯ

                                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

       29  березня  2010 року                            ЧОРНОМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД

                                                                  АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

           у складі                         головуючого судді               Стебівко О.І.

                                                  при секретарі                         Мініной К.О.

          за участю                       позивача                                ОСОБА_1

                                                  представників позивача       ОСОБА_2 та  ОСОБА_3

                                                  представника відповідача    Барановського Д.М.

          розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Чорноморське цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до державного унітарного підприємства «Московське майно» про  визнання  незаконними наказів про накладення дисциплінарних стягнень, наказу про звільнення,  поновленні на роботі,  стягнення компенсації за час вимушеного прогулу та моральної шкоди, суд

                                                  ВСТАНОВИВ:                    

              ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до державного унітарного підприємства «Московське майно» про  визнання  незаконними наказів про накладення дисциплінарних стягнень, наказу про звільнення,  поновленні на роботі,  стягнення компенсації за час вимушеного прогулу та моральної шкоди. Свої вимоги мотивуючи тим, що  з 03.03.2008 року вона працювала на посаді  заступника директора бази відпочинку  «Прибрежний» ДУП «Московське майно». Наказом № 25 від 15.09.2009 року вона була звільнена за ч.3 ст.40 КзПП України за систематичне невиконання без поважних причин своїх службових обов’язків.

    Виданню наказу про звільнення передували накази №17, 18, 19 від 04.09.2009 року про оголошення їй догани та накази №20, 21, 22 від 08.09.2009 року про оголошення суворої догани.

    З наказом про звільнення та наказами про оголошення догани та суворої догани  позивачка не згідна, та вважає їх незаконними.

    ОСОБА_1 просить суд  визнати накази  про накладення дисциплінарних стягнень , та наказ про звільнення №25 від 15.09.2009 року  незаконними, поновити її на посаді заступника директора бази відпочинку  «Прибрежний» представництва ДУП «Московське майно»,  стягнути  на її користь компенсацію за час вимушеного прогулу , та моральну шкоду у розмірі 10000 грн.

    У судовому засіданні позивачка підтримала заявлені вимоги.

    Представники відповідача в судовому засіданні позов не визнали, та пояснили суду, що позивачка працюючи заступником директора представництва ДУП «Московське майно» неодноразово допускала порушення трудової дисципліни, не виконувала  розпорядження директора,  за що на неї  були покладені дисциплінарні стягнення, на підставі яких вона була звільнена 15.09.2009 року.

.

  Вивчивши письмові матеріали цивільної справи, заслухавши  сторони, свідків, суд знаходить позов таким, що підлягає частковому   задоволенню.

Як встановлено судом,  16.07.2007 року наказом №203  прийнято рішення про відкриття представництва Державного унітарного підприємства м.Москва «Московське майно» на території України, директором представництва призначений Ткачук І.А. (а.с. 67 ).

Наказом №1-к від  03.03.2008 року ОСОБА_1  прийнята на роботу на посаду заступника директора Представництва ДУП «Московське майно», що підтверджується копією наказу (а.с.92).

02.09.2008 року прийнятий наказ за №20 відповідно до  якого ОСОБА_1  призначена відповідальною за видачу нарядів – завдань по електрослужбі,  садівникам, прибиральникам, очищувачам споруд (а.с.66), також зазначеним приказом встановлений обов’язок щодня, до 9-30 годин інформувати директора Ткачук І.А. про проведені роботи, та інформувати про видані наряди на поточний день .

Наказом №17 від 04.09.2009 року позивачці оголошена догана за невиконання виробничого завдання з прокладки зрошувальної системи  (а.с.5).

Наказом №18 від 04.09.2009 року ОСОБА_1 оголошена догана за не складання   до 07.08.2009 року акту прийому-передачі спортивного інвентарю та обладнання для відпочинку дітей (а.с.6).

Наказом №19 від 04.09.2009 року,  позивачці  оголошена догана за несвоєчасне повідомлення директора ДУП «Московське майно» про надходження від 7 працівників їдальні заяв про звільнення (а.с.7).

Наказом №20 від 08.09.2009 року на позивачку накладено дисциплінарне стягнення у вигляді  оголошення  суворої догани  за неповідомлення директору ДУП «Московське майно» про факт вживання дітьми спиртних напоїв під час чергування ОСОБА_1 18.08.2009 року (а.с.8).

Наказом №21 від 08.09.2009 року  ОСОБА_1 оголошена сувора догана за те, що вона, будучі відповідальною  за роботу очисних споруд,   не знала причину відсутності на робочому місці 26.08.2009 року другого оператора  (а.с.9).

Наказом №22 від 08.09.2009 року за невиконання завдання  від 24.08.2009 року та 25.08.2009 року з  прийняття  спортивного інвентарю та обладнання для відпочинку від старшої піонервожатої ОСОБА_6, заступнику директора ОСОБА_1 було оголошено сувору догану (а.с. 10).

Наказом №25 від 15.09.2009 року  заступник директора БВ «Прибрежний» ОСОБА_1, у зв’язку з  перевищенням  ліміту  використання мобільного зв’язку на суму 24.68 грн та систематичним  невиконанням , без поважних причин, своїх  обов’язків звільнена за ст.40 п.3 КЗпП України  (а.с.11).

Позовні вимоги ОСОБА_1  підлягають частковому  задоволенню з наступних підстав:

 Накази № 17, 18, 19 від 04.09.2009 року,  №20 та 22 від 08.09.2009 року про накладання дисциплінарних стягнень на ОСОБА_1 суд вважає законними та обґрунтованими, оскільки факти невиконання та неналежного виконання своїх трудових обов’язків зі сторони ОСОБА_1 дійсно мали місце.

Так  в період часу з 21.04.2009 року по 12.08.2009 року  ОСОБА_1 неодноразово отримувала завдання прокласти зрошувальну систему, яке нею не було виконано. У зв’язку з     невиконанням даного доручення був винесений наказ №17 від 04.09.2009 року про накладення на ОСОБА_1 догани. Факт невиконання позивачкою зазначеного доручення  підтверджується поясненнями самої позивачки,  свідка ОСОБА_7 та дорученнями №4 від 21.04.2009 року, №6 від 09.06.2009 року, № 15 від 12.08.2009 року.  

24.08.2009 року директором БВ «Прибрежний» Ткачук І.А. було дано доручення № 17 відповідно до якого ОСОБА_1 повинна була скласти до 07.08.2009 року  акт прийому-передачі  спортивного інвентарю та обладнання для відпочинку дітей, однак зазначене доручення ОСОБА_1 також не виконала, у зв’язку з чим наказом № 18 від 04.09.2009 року на позивачку була накладена догана.

10.08.2009 року в період часу з 14 та до 20 годин мав місце інцидент, відповідно до якого сім  працівників їдальні написали заяви про звільнення. Однак ОСОБА_1 не повідомила  про це директора БВ «Прибрежний» Ткачук А.І.. Зазначений факт підтверджується: поясненнями самої позивачки, дорученням № 15 від 12.08.2009 року (а.с.43); дорученням №7 від 24.06.2009 року  (а.с. 51); поясненнями поварів; заявами про звільнення (а.с. 96-100). За неналежне виконання своїх обов’язків наказом №19 від 04.09.2009 року ОСОБА_1 була оголошена догана.

18.08.2009 року о 00-30 годині, в корпусі №7 під час чергування  ОСОБА_1 мав  місце факт вживання дітьми спиртних напоїв. Однак позивачка на   планерці   наступного дня    доповіла директору Ткачук І.А., що інцидентів не було. У зв’язку з чим наказом №20 від 08.09.2009 року  їй була оголошена сувора догана.

24.08.2009 та 25.08.2009 року  позивачка – ОСОБА_1 була повідомлена директором Ткачук І.А щодо прийняття спортивного інвентарю та обладнання для відпочинку від старшої піонервожатої ОСОБА_9 та оформлення акту прийому-передачі. Однак не виконала зазначене  доручення, що підтверджується поясненнями  позивачки, представника відповідача – Ткачук І.А., свідка – ОСОБА_7  Наказом № 22 від 08.09.2009 року позивачці оголошена сувора догана.

Наказ №21 від 08.09.2009 року про  притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності суд вважає незаконним,   оскільки оператор очисних споруд самовільно залишив робоче місце, тому вина позивачки відсутня.

Отже, судом встановлено що дійсно мало місце систематичне невиконання працівником  – ОСОБА_1 без поважних причин обов’язків, покладених на неї посадовою інструкцією. За невиконання  обов’язків, на позивачку наказами № 17, 18, 19 від 04.09.2009 року та № 20, 22 від 08.09.2009 року були правомірно  накладені дисциплінарні стягнення.  

  Суд не приймає до уваги довід представника позивачки про те, що накази № 20,  22 від 08.09.2009 року про оголошення  ОСОБА_1  суворої догани є незаконними, оскільки КЗпП України не  передбачено накладення дисциплінарного стягнення у вигляді суворої догани. Вказаний довід суд вважає необґрунтованим у зв’язку з тим, що зі сторони ОСОБА_1 мали місце факти порушення трудової дисципліни.  Тому порушення відповідачем, форми стягнення  суд вважає неістотним.

Останнім порушенням трудової дисципліни, за яке була звільнена позивачка є перевищення ліміту телефонного зв’язку на 24 грн. 68 коп. Зазначене порушення суд вважає не   істотним,  тому що сума перевищення ліміту телефонних переговорів є настільки незначною, що ніяк не може вплинути на фінансову діяльність підприємства та бути підставою для звільнення. Крім того, представником відповідача не надано доказів, що перевищення лімітів було здійснено в особистих інтересах позивачки, тому наказ №25 від 15.09.2009 року про звільнення ОСОБА_1,  суд  вважає незаконним.

Приймаючи до уваги, що ОСОБА_1 необґрунтовано звільнена, її вимоги про стягнення компенсації за період вимушеного прогулу підлягають задоволенню.

Середньомісячна заробітна плата позивачки складає  2781,15 грн., тому середньоденний заробіток ОСОБА_1  складає 130, 37 грн. Заробітна плата за час затримки з 15.09.2009 року по 23.03.2010 року складає: 138 робочих днів, що дорівнює 17991 грн.

У зв’язку з порушенням трудових прав ОСОБА_1, а саме її незаконним звільненням, суд приходить до висновку, що  позивачці заподіяна моральна шкода.

При визначенні розміру моральної шкоди,  суд виходить з п.9 Постанови Пленуму Верховного суду України  «Про судову практику в справах про відшкодування моральної ( немайнової шкоди) від 31.08.1995 року ( зі  змінами від 25.05.2001 року) який роз’яснює, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються  тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Із материалів справи вбачається, що ОСОБА_1 була незаконно звільнена , внаслідок чого   втратила нормальні життєві зв’язки, що  вимагало від неї додаткових зусиль для організації її життя.

Таким чином, суд вважає, що з урахуванням характеру та обсягу моральних страждань, які зазнала позивачка, а також виходячи із засад розумності , виваженості та справедливості слід визначити моральну шкоду у розмірі 200 грн.  

Керуючись  ст.ст. 10,60,169,209,212,214,215   ЦПК України,  суд

                                ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до державного унітарного підприємства «Московське майно» про  визнання наказу про звільнення незаконним, поновленні на роботі,  стягнення компенсації за час вимушеного прогулу та моральної шкоди задовольнити частково.

Визнати накази №21  від 08.09.2009 року та №25 від 15.09.2009 року  не дійсними.

 Поновити ОСОБА_1 на  роботі в будинку відпочинку «Прибрежне» державного унітарного підприємства «Московське майно» на посаді  заступника директора  

Стягнути  з державного унітарного підприємства «Московське майно» на користь ОСОБА_1   заробітну плату за період затримки розрахунку  з 15.09.2009 року по 29.03.2010 року  в сумі 17991 грн. ,

Стягнути  з державного унітарного підприємства «Московське майно»  на користь ОСОБА_1   в рахунок відшкодування моральної шкоди – 200 грн.

У решті частини  позовних вимог ОСОБА_1   відмовити.

Стягнути з державного унітарного підприємства «Московське майно»в дохід держави судовий збір в сумі 180 грн  та  витрати на інформаційно –технічне забезпечення в сумі 120 грн.  

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду АРК через Чорноморський районний суд в АРК шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку, передбаченому ч.4 ст.295 ЦПК України.

Головуючий суддя:                                                       Стебівко О.І.