Справа № 2-1621/10
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕ М У К Р А Ї Н И
16.07.2010 року Ленінський районний суд м. Вінниці
в складі : головуючого судді Матохнюка Д.Б.,
при секретарі Коробці К.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за позовом Вінницької міської ради до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про зобов’язання звільнити приміщення та не чинити перешкоди у володінні та знести самочинно збудовану будівлю і повернути самовільно зайняту земельну ділянку до первинного стану та зустрічного позову ОСОБА_3 до Вінницької міської ради про визнання права власності на самочинно збудовану будівлю,-
ВСТАНОВИВ:
Вінницька міська рада звернулась з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні майном.
Вінницька міська рада свій позов мотивувала тим, що рішенням Вінницької міської ради від 30.03.2004р. за № 609 між позивачем та ОСОБА_3 укладено договір міни квартир домоволодіння по АДРЕСА_1 відповідно до якого 7\100 частини зазначеного житлового будинку, які належали ОСОБА_3 на праві спільної часткової власності, відчужені на користь Вінницької міської ради. В свою чергу Вінницька міська рада передала у власність ОСОБА_3 квартиру в будинку по АДРЕСА_2 у м. Вінниці. Рішенням виконкому АДРЕСА_1 визнано аварійним, непридатним до експлуатації. Розпорядженням Вінницької обласної державної адміністрації даний будинок виключено із житлового фонду, виконкому міської ради доручено здійснити заходи щодо знесення. Натомість сім’я відповідачів здійснює перешкоди Вінницькій міській раді яка представляє інтереси громади м. Вінниці в праві володіння, користування та розпорядження своїм належним майном. Тому звернулись до суду та просять суд винести рішення яким зобов’язати відповідачів звільнити приміщення квартири та господарські будівлі які є комунальною власністю територіальної громади міста та не чинити перешкоди Вінницькій міській раді у володінні, користуванні та розпорядження своїм майном за адресою АДРЕСА_1, у м. Вінниці.
Позивачем подано до суду заяву про збільшення позовних вимог в якій просить зобов’язати відповідачів знести за власний рахунок самочинно добудовану прибудову до нежитлового будинку по АДРЕСА_1 в м. Вінниці, розміром 11 м. х 8 м. та повернути самовільно зайняту земельну ділянку до первинного стану.
Відповідачі ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 позов Вінницької міської ради не визнали, а остання подала зустрічний позов до Вінницької міської ради про визнання права власності на самочинне будівництво.
Позовні вимоги мотивувала тим, що вона є власником 7\100 частини житлового будинку по АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 16.06.1978р. Згідно рішення виконавчого комітету від 24.12.1987р. їй та іншим співвласникам житлового будинку була надана в постійне користування земельна ділянка по АДРЕСА_1, площею 586 кв.м. В 1979р. ОСОБА_3 було самочинно побудовано прибудови під літерами А1, А2, підвал під літерою ПА2. Самовільне будівництво відповідає державним будівельним нормам та правилами, що підтверджується висновком за результатами обстеження та визначення технічного стану. На даний час оформити право власності на самочинне будівництво Вінницька міська рада не бажає, а тому вона звернулась до суду.
Дослідивши матеріли справи, заслухавши пояснення сторін, судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Згідно рішення Вінницької міської ради № 609 від 30.03.2004р., остання вирішила здійснити обмін квартир мешканців приватного домоволодіння по АДРЕСА_1 на квартири, які належать до комунальної власності територіальної громади міста: ОСОБА_3 – 7\100 частки будинковолодіння (заг. пл.- 22,1 кв.м.) на однокімнатну квартиру № 130 (заг. пл. 35,5 кв.м. ) в 134 квартирному житловому будинку по АДРЕСА_2; Виконавчому комітету міської ради укласти договори міни, згідно з чинним законодавством.
Відповідно до договору міни від 05.06.2004р. Вінницька міська рада в особі управління комунального майна м. Вінниці з одної сторони та ОСОБА_3 з іншої сторони уклали цей договір в забезпечення виконання рішення Вінницької міської ради № 609 від 30.03.2004р. про обмін квартир мешканців домоволодіння по АДРЕСА_1, в м. Вінниці. Згідно вищезазначеного договору у власність сторони 1 надходить 7\100 частини житлового будинку, розташованого в м. Вінниці по АДРЕСА_1 в обмін на квартиру № 130, розташовану в АДРЕСА_2 в м. Вінниці. Земельна ділянка, на якій розташовано житловий будинок, передана в користування згідно рішення виконкому Вінницької міської ради від 24.12.1987року № 475. У власність ОСОБА_3 надходить квартира під номером 130 в АДРЕСА_2 в м. Вінниці в обмін на 7\100 частини житлового будинку, розташованого по АДРЕСА_1 в м. Вінниці.
Відповідно до реєстраційного посвідчення на об’єкти нерухомого майна, які належать юридичним особам Вінницьке обласне бюро технічної інвентаризації посвідчує, що житловий будинок з господарськими будівлями 7\100 частини будинковолодіння, який розташований в м. Вінниці, по АДРЕСА_1 зареєстровано за Вінницькою міською радою на праві комунальної власності на підставі договору міни, посвідченого приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу ОСОБА_4 25.06.2004р за реєстром № 1640.
Згідно рішення виконавчого комітету Вінницької міської ради № 2053 від 07.09.2006р. виконавчий комітет вирішив: Затвердити акт комісії про визнання аварійним для експлуатації АДРЕСА_1. Внести пропозицію Вінницькій обласній державній адміністрації щодо прийняття розпорядження про виключення із житлового фонду та знесення аварійного, непридатного для експлуатації, будинку по АДРЕСА_1, відповідно до ст.. 7,8 Житлового кодексу .
Відповідно до розпорядження Вінницької обласної державної адміністрації від 16.04.2007р. виключено із житлового фонду м. Вінниці АДРЕСА_1, як аварійний, непридатний для експлуатації. Виконкому Вінницької міської ради здійснити заходи щодо знесення житлового АДРЕСА_1.
Згідно акту від 01.02.2010року, комісія в складі, головного спеціаліста відділу господарських відносин юридичного управління міської ради ОСОБА_5, головного спеціаліста відділу комунального майна міської ради ОСОБА_6, начальника відділу приватизації та земельних ресурсів управління комунального майна міської ради ОСОБА_7 встановила, що громадяни ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_2, без належного дозволу, самочинно збудували прибудову розміром 3.10м. х 8 м. до АДРЕСА_1, у м. Вінниці, яка належить на праві комунальної власності Вінницькій міській раді.
Згідно акту від 21.04.2010 року затвердженого начальником УМіА міської ради Н.О. Котощук, комісія в складі, архітектора Ленінського району м. Вінниці, головного спеціаліста УМіА міської ради та інженера з питань контролю за містобудівною діяльністю встановила, що громадянином ОСОБА_1 біля будинку по АДРЕСА_1 самочинно побудовано двоповерховий будинок розміри 8м. х 11,0м., і його дії є порушенням Закону України «Про планування і забудову територій».
Відповідно до попередження № 09-01-03-9797 від 22.04.2010р. ОСОБА_1 управлінням містобудування і архітектури міської ради, останнє вимагає знести самочинно побудований будинок по АДРЕСА_1.
Згідно листа управління інспекції ДАБК по центральному регіону за № 01-06-106 від 29.04.2010р., під час перевірки 28.04.2010р. встановлено, що ОСОБА_3 без належного дозволу побудувала двоповерхову прибудову до нежилого будинку по АДРЕСА_1 в м. Вінниці. За самочинне виконання будівельних робіт міською інспекцією Держархбудконтролю управління містобудування і архітектури Вінницької міської ради в присутності забудовника складено протокол про адміністративне правопорушення, а постановою № 318 від 16.11.2004р.. ОСОБА_3 притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 170гривень.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про архітектурну діяльність» визначено, що будинки і споруди житлово-цивільного, комунального, промислового та іншого призначення, їх комплекси, об'єкти благоустрою, садово-паркової та ландшафтної архітектури, монументального і монументально-декоративного мистецтва, території (частини територій) адміністративно-територіальних одиниць і населених пунктів є об'єктами архітектурної діяльності (об'єкти архітектури).
Статтею 9 Закону України «Про архітектурну діяльність» визначено, що будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об'єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил, місцевих правил забудови населених пунктів у порядку визначеному статтею 24 Закону України «Про планування і забудову територій».
Згідно ст. 23 Закону України «Про планування і забудову територій» передбачено, що розміщення об'єктів містобудування на території населених пунктів та за їх межами здійснюється відповідними органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень шляхом надання містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки згідно із затвердженою містобудівною документацією, регіональними або місцевими правилами забудови.
Відповідно до ч.3 ст.24 Закону України «Про планування і забудову територій» визначено, що орган місцевого самоврядування визначає відповідність намірів забудови місцевим правилам забудови населеного пункту, містобудівній документації.
Відповідно до ст.10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідну територіальну громаду та виступають від її імені та в її інтересах.
Відповідно до ч.7 ст.376 ЦК України у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов'язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову.
Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов'язана відшкодувати витрати, пов'язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану.
Судом встановлено, що відповідачі не зверталися до позивача за отриманням дозволу на здійснення будівництва, а здійснили самовільне будівництво без належного дозволу та проекту, даною забудовою порушені права власника а саме Вінницької міської ради.
Оскільки, Вінницька міська рада заперечує проти розташування на земельній ділянці яка належить їм на праві комунальної власності самочинно збудованого будинку, який був збудований відповідачами без належного дозволу на виконання будівельних робіт, вона підлягає знесенню та приведенню земельної ділянки до попереднього стану за рахунок відповідача.
Тому суд приходить до висновку, що первісний позов необхідно задовольнити частково, а саме в частині знесення та приведення земельної ділянки до попереднього стану за рахунок відповідача. Що стосується позовної вимоги про звільнення відповідачами приміщення квартири та господарські будівлі які є комунальною власністю територіальної громади міста та не чинити перешкоди Вінницькій міській раді у володінні, користуванні та розпорядження своїм майном за адресою АДРЕСА_1, у м. Вінниці, то суд не знаходить її обґрунтованою та доведеною відповідними доказами, оскільки в судовому засіданні відповідачі пояснили, що не проживають в 7\100 частини будинковолодіння по АДРЕСА_1, та не мають доступу до вищезазначеного приміщення з часу укладення договору міни, коли вхід до приміщення було замуровано.
Щодо вимог позивача по зустрічному позову про визнання права власності на самочинно збудований будинок, суд приходить до висновку, що в задоволенні зустрічного позову необхідно відмовити.
Згідно ч.2 ст. 331 ЦК України, право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна), якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації, якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.
Згідно ст.31 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до делегованих повноважень виконавчих комітетів міських рад віднесено прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів у порядку встановленому законом.
Згідно ч.2 ст. 375 ЦК України лише власник земельної ділянки набуває права власності на зведені ним будівлі, споруди ті інше нерухоме майно.
Згідно ч.1,2 ст. 376 ЦК України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.
Відповідно ч.3 ст.376 ЦК України, право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.
Враховуючи встановлені факти, суд прийшов до висновку, що зведена будівля не відповідає змісту права власності, за яким власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону, нерухоме майно збудовано на земельній ділянці не відведеній для цієї мети, без дозволу на виконання будівельних робіт, а тому в задоволенні зустрічного позову слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", Закону України «Про планування і забудову територій», Закону України «Про архітектурну діяльність», ст. 331, 375, 376, ЦК України, ст. 60, 88, 212-215, 218, ЦПК України,
ВИРІШИВ:
Позов Вінницької міської ради до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про зобов’язання звільнити приміщення та не чинити перешкоди у володінні та знести самочинно збудовану будівлю і повернути самовільно зайняту земельну ділянку до первинного стану задовольнити частково.
Зобов’язати ОСОБА_3 ОСОБА_1 ОСОБА_9, ОСОБА_3 знести за власний рахунок самочинно збудований двоповерховий будинок розміром 8м. х 11м., який знаходиться по АДРЕСА_1 у м. Вінниці та повернути самовільно зайняту земельну ділянку до первинного стану.
Стягнути солідарно з ОСОБА_3 ОСОБА_1 ОСОБА_9, ОСОБА_3 в дохід держави судовий збір у розмірі 8,50 гривень, а на користь Вінницької міської ради витрати по сплаті за інформаційно-технічне забезпечення розладу справи в сумі 37 гривень.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 до Вінницької міської ради про визнання права власності на самочинно збудовану будівлю - відмовити.
Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
СУДДЯ: