АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа - № 22ц-1044 2010 рік Головуючий в суді
1 інстанціі Луганський В.І.
Доповідач Свинцова Л.М.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 червня 2010 року Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Луганської області в складі :
головуючого судді Свинцової Л.М.
суддів Карташова О.Ю., Оробцової Р.І.
при секретарі Глазковій Ю.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду Луганської області в м. Луганську апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Ленінського районного суду м. Луганська від 10 листопада 2009 року у цивільній справі за позовом ЗАТ «АСК «ІНГО Україна» до ОСОБА_2 про відшкодування майнової шкоди у порядку регресу,
В С Т А Н О В И Л А:
Рішенням Ленінського районного суду м. Луганська від 10 листопада 2009 року позовні вимоги Закритого Акціонерного товариства «АСК «ІНГО Україна» задоволені були повністю.
З ОСОБА_2 на користь відповідача було стягнуто суму за договором страхування у розмірі 109090,93 грн., суму індексації – 64701,83 грн., неустойку – 3 відсотки річних простроченої суми у розмірі 6545,46 грн., державне мито - 1803, 38 грн, витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи – 30 грн.
ОСОБА_2 не погодився з цим рішенням та звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення скасувати , а справу повернути до суду першої інстанції на новий розгляд.
У доводах апеляційної скарги ОСОБА_2 посилався на порушення судом першої інстанції норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.
Суд першої інстанції не залучив до участі у справі третю особу – власника транспортного засобу «ВАЗ-2108» - ОСОБА_3 та вирішив питання про його права та обов’язки у його відсутності.
Суд першої інстанції необґрунтовано задовольнив вимоги позивача в частині стягнення неустойки та суми індексації.
Заперечення на апеляційну скаргу не надходили.
Суд першої інстанції, розглядаючи дану справу, встановив, що 15 лютого 2006 року о 17.00 год. на 3-му км автодороги Краснодон-Антрацит сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобілів ВАЗ 2108 з реєстраційним номером НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 та SUBARU OUTBACK з реєстраційним номером НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_4, внаслідок чого автомобілю, яким керував ОСОБА_4 та який належить на праві власності ОСОБА_3, завдано було технічних пошкоджень. ДТП сталася з вини відповідача.
ДТП була визнана страховим випадком, з настання якого у позивача з’явилося зобов’язання здійснення виплати страхового відшкодування у сумі завданої шкоди - 109090,93 грн. Розмір індексації цієї суми становить 64701,83 грн., неустойки – 6545,46 грн.
Колегія суддів, заслухавши доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, законність та обгрунтованість оскаржуваного рішення, дослідивши матеріали справи, вважає апеляційну скаргу такою, що пілягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Довід апеляційної скарги стосовно того, що суд першої інстанції не залучив до участі у справі у якості третьої особи власника пошкодженого автотранспорту – ОСОБА_3, вирішивши питання про права та обов’язки останнього, не може бути прийнятим як обґрунтований колегією суддів.
Апелянт в апеляційній скарзі не конкретизував, яким чином позовні вимоги, заявлені позивачем, стосуються прав та обов’язків ОСОБА_3, оскільки страхова компанія –ЗАТ «АСК «ІНГО Україна» вже відшкодувала шкоду страхувальнику, а даний позов є регресним.
Колегія суддів вважає, що позовні вимоги та вирішення їх в суді першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення ніяким чином не торкається прав та обов’язків власника SUBARU OUTBACK з реєстраційним номером НОМЕР_2, який було пошкоджено під час ДТП.
Разом з тим, повністю обґрунтовані доводи апеляційної скарги щодо незаконного стягнення з відповідача на користь страхової компанії сум неустойки та індексації.
Так, ДТП сталася 15 лютого 2006 року. Позовні вимоги ЗАТ «АСК «ІНГО Україна» до ОСОБА_2 заявлені в суді тільки 25.03.2009 року. В матеріалах справи відсутні дані, що позивач звертався до відповідача з вимогою про добровільну виплату виплаченої страхувальнику страхової суми у відшкодування шкоди в розмірі 109090,93 грн., що відповідач відмовився від добровільного відшкодування шкоди позиваче5ві у порядку регресу..
Страхувальником за договором страхування № К 052ЛФ є не ОСОБА_3, а ОСОБА_4
Крім того, зобов’язання виплати неустойки та індексації передбачені положеннями про зобов’язання (книга п’ята, зобов’язальне право ЦК України). Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки.
Згідно ч. і ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є:
1. договори та інші правочини;
2. створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності;
3. завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі;
4. інші юридичні факти.
Відповідно до ч.1 ст. 624 ЦК України неустойка передбачена у разі порушення зобов’язання.
Згідно ч.2 ст. 625 ЦК України боржник (за відповідним договором), який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочки, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідач не є стороною договору страхування № К 052ЛФ, укладеного між позивачем та ОСОБА_4
За вказаних вище підстав суд першої інстанції необґрунтовано стягнув з відповідача на користь позивача суму неустойки на індексації.
Ураховуючи викладене, колегія суддів вважає за необхідне змінити оскаржуване рішення суду, скасувавши його в частині стягнення з ОСОБА_2 суми неустойки, суми індексації, державного мита. В цій частині ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ЗАТ «АСК «ІНГО Україна» про стягнення з ОСОБА_2 суми індексації – 64701,83 грн., суми неустойки – 1803,38 грн.; стягнути з ОСОБА_2 на користь позивача державне мито – 1090 грн.(пропорційно сумі задоволених вимог). В іншій частині рішення залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 209, 307, 309, 313, 314,316, ЦПК України, колегія суддів
В И Р І Ш И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Ленінського районного суду м. Луганська від 10 листопада 2009 року змінити: скасувати в частині стягнення з ОСОБА_2 на користь ЗАТ «АСК «ІНГО Україна» суми індексації – 64701,83 грн., неустойки -6545, 46 грн., державного мита у розмірі 1803,38 грн. В цій частині ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ЗАТ «АСК «ІНГО Україна» про стягнення з ОСОБА_2 на користь ЗАТ «АСК»ІНГО Україна» суми індексації -64701, 83 грн., неустойки -6545,46 грн.. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ЗАТ «АСК «ІНГО Україна» державне мито у сумі 1090 грн.
В іншій частині рішення залишити без змін.
Рішення набуває законної сили негайно після його проголошення.
На рішення може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня його проголошення.
З повним текстом рішення сторони можуть ознайомитися в приміщенні апеляційного суду Луганської області через 5 днів.
Головуючий:
Судді: